7 квітня ·

З давніх-давен славиться український народ своїм гумором, гострим словом. Українці обдаровані гумором, веселим та дотепним , що переливається всіма відтінками сміху, відсвічує легкою і добродушною посмішкою, виграє лукавим жартом. Саме таким був і наш земляк Михайло Хижко, гуморист, байкар і просто чудова людина. 4 квітня Михайлу Дмитровичу виповнилося б 96 років. Кожного року в цей день ми проводимо літературні години в його честь. Не був винятком і цей рік.
В Голобській публічній бібліотеці зібралися наші читачі та студенти Університету III тисячоліття. Звучали байки, гуморески у виконанні Іллі Тимощука, учня 4-го класу Голобської школи - гімназії, Валентини Остапчук, Євгенії Сало, Надії Журавської. І хоч написані вони були більше тридцяти років тому, тема, висвітлена в них, є актуальною і тепер, в наші дні.
Народився Михайло Хижко 4 квітня 1923 року в с. Глинськ Сумської області. Закінчивши агролісомеліоративний технікум за направленням приїздить на Волинь. Спочатку працював у Любешівському відділі сільського господарства. З 1952 року проживав у нашому селищі Голоби, працював агрономом - інструктором , а пізніше агрономом із захисту рослин у Голобах, Ковелі, Рожищах.
З під пера Михайла Дмитровича вийшли чотири книжки : "Трухлявий пень", "Заздрісний гарбуз, "Загадки з бабусиної грядки" та "Сміх і гріх". Остання вийшла з друку вже після смерті автора. Михайло Хижко був автором і ряду казок: "Щука - злюка", "Сова і сонце", "Новорічний карнавал", "Оленчині бусли", "Дятлик", "Старий паровоз", "Вовк", "Ведмеже весілля".
В бібліотеці збереглись і надруковані рукою Михайла Дмитровича на старенькій друкарській машинці байки , гуморески та казки. Збереглась і та друкарська машинка.
2 липня 1986 року життя Михайла Хижка трагічно обірвалось.