Книга "Помоліться за мене..." вийшла з друку в 2017 році, вже після того, коли владика Ніфонт відійшов у вічність. Майже відразу після виходу Олена Іванівна прислала на Голоби десять книг. Багато наших читачів книгу вже прочитали і Валентина Остапчук, Євгенія Сало, Тетяна Рубік поділилися враженнями від прочитаного.
Книга "Помоліться за мене... " складається з двох основних частин. В першій частині Олена Іванівна згадує юного Василя Солодуху, сироту, який у 1963 році закінчив школу, відслужив в армії, поступив в духовну семінарію в м. Загорськ . Потім вчився в Московській духовній академії. В 1974 році закінчив її, прийняв чернецтво і був направлений на рідну Волинь, село Рудку-Козинську Рожищенського району. Тринадцять років вірою і правдою служив Богу і людям. У 1990 році очолив Хмельницьку єпархію. а з 1993 року знову повернувся на Волинь керувати єпархією в сані єпископа, а згодом архієпископа та митрополита. Олена Чабан опублікувала в книзі листи - спочатку Василя Солодухи, коли той служив в армії і писав листи до рідних і друзів, а потім і владики Ніфонта. Листи з армії датовані1967, 1968 роками. І вразило, що вже тоді він в листах пише: "Слава Ісусу Христу", "Залишайтеся здорові з Богом" і т.д. І це в роки майже суцільного атеїзму. А коли відслужив в армії друзі писали йому: "помолися за нас, благослови!".
Все життя владики Ніфонта - це служіння Богу і людям, благодійна діяльність і велика неосяжна любов до Господа Бога. Цитую уривок із одного листа: "...І не випадково багато поетів називають Церкву Христову райським або небесним куточком на цій багатостраждальній землі. І дійсно, в храмі Божому людина відчуває щось рідне і близьке своєму духові, знаходить заспокоєння і радість".
А в своєму останньому Різдвяному "Посланні..." митрополит Ніфонт звертається до людей: "Прошу Вас, дорогі мої волиняни, з християнською любов'ю робіть добрі діла, допомагайте хворим і немічним, одиноким людям, незрячим та нечуючим - усім, хто сьогодні терпить нужду, хто потребує нашого доброго слова, підтримки та допомоги.
Любіть один одного і моліться, щоб Господь послав на нашу українську землю довгоочікуваний мир. Вірте, що Новонароджений Младенець Христос почує наші сердечні благання і подарує нам його".
У другій частині книги Олена Іванівна з болем описує, як їй повідомили, що владики вже не має на цьому світі, публікує розповіді різних людей про цю незвичайну людину, заповіт, в якому владика просить поховати його в рідному селі, Галиній Волі, біля мами.
Бібліотекар Надія Журавська прочитала вірш "Живіть, Голоби, у красі й добрі", який Олена Чабан написала, коли в серпні минулого року побувала перший раз в нашому селищі і прочитала книгу І.Пасюка "Голоби"
