пʼятницю, 25 березня 2011 р.

Засідання клубу"Батьківські обереги"

    Відбулось перше засідання молодіжного клубу за інтересами "Батьківські обереги", на якому була створена рада клубу, визначили мету і тематику роботи,  розробили і затвердили план,  склали девіз клубу:
       " О, рідна матінко - земля!
       Я хочу вишити красу твою земну.
       Краса душі хай виллється нитками,
       Те все хороше, що у житті було
       Червоним кольором, я вишию руками,
       Щоб наше покоління ожило."
  Клуб сворили з метою відродити і зберегти народні традиції  в галузі рукоділля, вишивки, проводити вечори, зустрічі з голобськими майстринями художньої вишивки, влаштовувати виставки вишиванок. Двері клубу відкриті для всіх, хто бажає опанувати мистецтвом вишивання, поділитись досвідом, талантом, знайти однодумців.
  Українська вишивка, як душа, як краса землі нашої. І видно їх веселкові узори в білих українських хатах, і стеляться вони, як спориші на стежках, якими споконвіку ходив рід до роду і сонячно світяться у Дніпрі, як пречиста вічність нації.
  Звернення до життєдайних джерел народного мистецтва, до збереження та оновлення всіх його видів- це усвідомлення свого родоводу, духовних традицій, відродження культури українського народу.
     По Інтернету підшукали багато нових схем узорів, Переглянули виставки вишивок, подивились відео про узори і вишивальниць.


вівторок, 22 березня 2011 р.

Світ поезії.

    З початком березневих канікул для школярів в бібліотеці стартував "Тиждень дитячого читання". 21 березня, саме в Всесвітній День поезії, відбулось засідання клубу "Світлячок", на якому зібрались юні шанувальники поезії та початківці творчого слова. Поезія юних авторів - цінне надбання, скарб нашої культури. На засіданні клубу читалися вірші учениці 6-го класу Кость Вікторії  та учениць 3-го класу -Сех Діани, Янко Ані і Мігдаль Ані. Юні автори сплітають барвистий поетичний вінок самоцвітів квітучій Україні. Особливо сподобались дітям вірші Кость Віки. Вікторія прємно дивує загалом не властивою для сучасної юні мрійливістю, зосередженістю на творчості, якоюсь особливою просвітленістю натури, прагненням слова небуденного, образного, поетичного. Усе це, вочевидь,- від закоханості в рідний край та прагнення відкрити світові чистий світ своєї романтичної душі. Дівчинка не тільки пише вірші. Вона дуже гарно співає, малює. Всі можливі старти хоче взяти, аби досягнути в житті найбільших висот.
                  Чайки.
  Чайки кружляють над морем.
  Як їм не страшно.
  Це ж можна упасти.
  Це ж треба навчитись літати,
  Щоб людей радувати.
  Я б хотіла злетіти, як ті пташки,
  Але, крил не має.
  Та це ж не біда,
  Бог подарував життя.
  І треба жити,
  І треба край свій рідний любити.

  За допомогою Інтернету була проведена літературна вікторина "Чарівний світ поезії". Перед учасниками клубу "Світлячок" було поставлено завдання - хто назве більше сучасних дитячих поетів і їх твори. Було визначено переможця -Глущенко Аня з 5-б класу. Інтернет-центр став своєрідним вогником поезії авторів, творів яких не має в бібліотеці.
 

    Продовжуємо рубрику "Творчість наших земляків". Сьогоднішня розповідь ще про одну нашу землячку, чудову поетесу - Людмилу Ржегак.  Родом авторка з Волині, з благословенного Лесиного краю,
                                        ...де озера і волошки
                                        квітнуть синьоокі...,
                                        де вітри золотострунні
                                        п'ють ранкові роси
                                        і сережки заплітають
                                        у вербові коси.
     Більше шістдесяти років тому зі срібною медаллю закінчила Голобську школу  Людмила Антонівна Ржегак,  а от подальші роки і донині вона проживає в місті Червонограді Львівської області.
                                       Я давно не була на Волині -
                                       Плином літ ті стежки замело,
                                       Де лежить у пахучій ліщині
                                       Моє рідне, далеке село.
      Любов до рідної землі, її краси. її історії, до життя є визначальними у творчості Л.Ржегак. З 1995 року Людмила Антонівна видала чотири збірки поезій ("Печальній пам'яті естамп", "Життя невпинна течія", "У вересневій заметілі", "Нитка Аріадни"), поему Князь і державець Галицьких земель", шість книжок для дітей, збірку "Минулих літ нетлінні сторінки". Є у поетеси історичні поеми, сонети, тріолети, легенди, вірші, покладені на музику, твори про геніальну Лесю Українку, Івана Франка, Тараса Шевченка та багато-багато інших. І немає їм ціни, пані Людмила залюблена в життя, йде до людей з відкритим серцем.
       Її поезія хвилює, бадьорить, допомагає жити. Головне в віршах поетеси - тонке відчуття навколишнього світу, мрійлива і ніжна розмова з ним, задушевність, відвертість, які властиві людям доброзичливим, вразливим і сповненим любов'ю до тих, хто поруч.
       Не забуває Людмила Ржегак і рідних Голоб. Приїзджає на зустрічі, вечори. Читає свої вірші в школі, в бібліотеці. Кілька своїх збірок, з дарчим підписом, Людмила Антонівна подарувала бібліотеці. 

     

     Земля батьків.
Півоній дух - п'янкий, солодкий,-
Неначе жалісний мотив,
У сяйві вечора короткім 
Щемливий спомин робудив.

Голобський парк. Квітують липи.
У білім маренні жасмин.
Ставок, б'ючись об берег, хлипа.
Гуркоче, стогне поруч млин.

Повз верболіз біжить стежина,
Духмяні дзвоники пашать..
Земля батьків! Лиш ти єдина
Вливаєш в серце благодать.

Як образок, свята і чиста,
Снагою поїш крізь роки,
А одежина слів барвиста
Вплітається в віршів рядки.

На добре слово не скупіться.

На добре слово не скупіться,
Допоки матінка жива.
Прийдіть до неї, посміхніться -
Вона завжди. завжди права :

Коли за ручку вас водила,
Щоби синочок не упав,
Коли зростали ваші крила
І світ крутий в полон забрав.

Хай вам уже не мало літ,
Нехай на скронях сивина,
Та ви ж - її кохання плід.
Вона у вас всього одна...

А їй від вас так мало треба :
Всього краплиночку тепла,
Шматочок голубого неба,
Де з вами в купочці жила.

На добре слово нге скупіться -
Зніміть з її серденька муки.
Ви до землі їй поклоніться
І поцілуйте рідні руки. 
                

середу, 16 березня 2011 р.

" Тих днів не змовкне слава"


                                                    Летять роки, немов лелеки,
                                                    Вже 21-й вік прийшов.
                                                    А ми пригадуєм далекі
                                                    Воєнні дні, щоразу, й знов...
    Торкнемося обпаленого безмежжя, скропленого животворною росою. Воістинно невичерпна тема Великої Вітчизняної війни. Ще раз пригадаймо той суворий час, спресований між датами 29 червня 1941 року і 16 березня 1944 року.
    Саме за тиждень після початку війни в Голоби вона прийшла чорним страхіттям жорстокості, терору, насильства.
    За роки війни фашисти нанесли великої шкоди, було награбовано багато народного добра, зруйновано і спалено 602 будинки. Тільки за 21 лютого 1944 року - спалено 48 будинків. Чорне крило війни торкнуло майже кожну домівку і залишило свій кривавий слід. 10147 жителів Голобського району було розстріляно під час окупації та замучено в концтаборах. Вивезено до Німеччини на каторжні роботи 479 чоловік, а з Голобського району більше тисячі.
     Природно, що місцеве населення не могло миритися зі злочиними діями загарбників. Вони мужньо встали на захист своєї Вітчизни. Уже в січні в селищі виникає антифашистська група, яку очолив Г.Ф. Мартинюк. За час боротьби група виросла в великий бойовий загін, який пізніше увійшов до складу партизанського об'єднання Героя Радянського Союзу А.Бринського.
     Ніколи в нашій пам'яті не згаснуть полум'яні роки страшної війни. Бо це частина нашої історії, наша гордість, наша біль. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали 290 голобчан, 148 із них назавжди залишились на полі бою. Їх імена вписані на обелісках України, Прибалтики, Польщі, Чехословаччини, Німеччини. Вони вписані і на нашому обеліску Слави, до якого голобчани носять квіти любові, шани, пам'яті.
      З такою інформацією на вечорі, присвяченому 67 річниці визволення селища від фашистських загарбників , виступила завідуюча Голобською бібліотекою-філією В.В.Січкар. Хвилиною мовчання присутні вшанували загиблих на фронтах і померлих у війні. Було запалено свічку пам'яті. Запрошених на вечір привітав селищний голова Гарбарук С.В., виступив ветеран війни, очевидець тих подій, Максимчук В.Н.. Всіх привітала голова голобської ветеранської організації Янко М.Ф.

     

     Діти з місцевої школи у віршованій формі тепло привітали ветеранів війни.

 
    Бібліотекарі оформили книжкову виставку " Тих днів не змовкне слава!"


     З допомогою школи, районного будинку культури, було використано слайди про участь голобчан у Великій Вітчизняній війні, про життя ветеранів у селищі, роботу по пропаганді воєнної пісні хору ветеранів "Червона калина".
     На закінчення вечора присутні переглянули фільм дочки Героя Радянського Союзу Ч.К.Бенделіані Джульєти "Про перезахоронення батька".
     Вітаємо всіх голобчан з днем визволення. Здоров'я, добра, щастя. миру вам, односельчани!
        

четвер, 10 березня 2011 р.

"У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна"

         

     "Встане Україна
     І розвіє тьму неволі,
     Світ правди засвітиться..."

  Шлях нашого народу до незалежної соборної держави проліг через життя і творчість Т.Г.Шевченка. Його поезія стала духовним надбанням цілих поколінь.
  Чи знайдеться така українська родина, де б не було "Кобзаря", де б не шанували великого Пророка, Поета, не знали його віршів. Давайте ще раз пригадаємо:
     Свою Україну любіть,
     Любіть її ...во врем'я люте,
     В останню тяжкую годину
     За неї  Господа моліть...
Такими словами розпочалась літературна година, присвячена пам'яті Т.Г.Шевченку.
  Сто дев'яносто сьома  шевченківська  весна ступила на нашу землю. І ми знову звертаємось до його незабутньої спадщини. На зустрічі діти-читачі декламували вірші Т.Г.Шевченка: "Заповіт", "Сон", "Думи мої, думи мої" і інші. Були оформленні книжкові полиці - "Живе в піснях і пам'яті народній" ( дитячий абонемент), "У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна" ( для дорослих). Про життєвий і творчий шлях Кобзаря розповіла бібліотекар Н.М.Журавська.
  В селищі Голоби одна із найстаріших вулиць , де й знаходиться бібліотека, названа іменем Т.Г.Шевченка. Про це говорила читачка бібліотеки В.І.Остапчук.
  Шановні присутні! Шевченка треба читати малим і дорослим: кожен знайде в його поезіях щось своє, щось найближче і найдорожче.





  






                          Рекомендована література:
 1. Забужко О.
            Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу.-К.: Факт, 2007.-148 с.
 2. Зайцев П.
            Життя Тараса Шевченка.- К.: "Мистецтво", 1994.- 351 с.
 3. Клочек Г.
            Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація.- К.: Освіта, 1998.- 238 с.
 4. Козак М.
            Дано любить, терпіть, страждать...:Драма особистого життя Тараса Шевченка.- Луцьк: " Волинська книга", 2007 .- 100 с.
 5. Кониський О.Я.
            Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя.-К.: "Дніпро", 1991.- 702 с.

 6. Оповіді Шевченкового краю : Записи, впорядкування і примітки Олекси Ошуркевича .- Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004.- 132 с.

 7. Шевченкова дорога у Білорусь: Літературно-публіцистичний збірник .-Львів : Видавництво "Світ", 2004.- 270 с.

 8. Шевченкова криниця : Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка .-К.: Видавництво "Криниця", 2003.- 256 с.

неділю, 6 березня 2011 р.

"Хто така Жінка? Це - Бога дарунок..."

Вітаємо всіх жінок з прекрасним весняним святом, 8 Березня! І , думаю ,до речі тут буде чудовий вірш поетеси з нашої ковельської землі Світлани Сандар:

Я заявляю гордо: я є жінка,
І я пишаюсь цим званням в житті.
Я - друга половинка чоловіка.
(Що слабша, щось не віриться мені).
Я - незалежна, самостійна, сильна.
Коли потрібно - ніжна й чарівна.
В своїх думка, неначе пташка вільна,
Мадонна, Клеопатра й Зульфія.
Як особистість я неординарна:
То німфа, а то - фея лісова.
То жриця, то богиня й володарка,
То Мавка, то Цариця польова.
Велика таємниця і загадка -
Я Берегиня роду на Землі.
Як українка - справжня Роксолана,
Бо Україна дорога мені.
Я зіткана із трав лугів і саду,
З медвяного нектару і вина.
З'являюсь я на крилах зорепаду,
Бо я - Любов, Надія і Весна.
Я й відьма, і чаклунка, і рабиня,
Та в всіх званнях я кожний раз нова.
Дочка, сестра, свекруха і дружина,
І визнаю обов'язки й права.
Мінлива я, немов в житті погода,
Залежно від обставин і причин,
Така я неповторна і єдина,
Я - вічна теорема для мужчин.

середу, 2 березня 2011 р.

"Подаруй бібліотеці книгу"

   Кілька років тому в Голобській селищній бібліотеці було оголошено акцію "Подаруй бібліотеці книгу". За цей час багато наших читачів взяли участь в акції і подарували бібліотеці досить гарні книги. Це: Муха Г.І., Кочубей Л.В., Пахолюк О.І., Танчак Людмила та інші.
   Не залишилися осторонь і діти, наші користувачі - Клімчук Надя з 9-а класу, Віхоть Катя з 10-а класу.
  Учениця 7-б класу Олексіюк Таїсія (на фото) також взяла участь у акції "Подаруй бібліотеці книгу" і подарувала нам  підбірку нових книг і журналів. Щиро дякуємо всім!
    Нагадуємо, що акція в бібліотеці продовжується. Запрошуємо всіх небайдужих шанувальників Книги взяти в ній участь і зробити посильний внесок у примноження загальнодоступних книжкових скарбниць.