Роздуми над книгою: В.Нестайко "Тореадори з Васюківки"

  Нестайко В. 
       Тореадори з Васюківки: трилогія про пригоди двох друзів.- К. Радянська школа, 1984.- 431с.

     Продовжує рубрику "Роздуми над книгою" наша юна читачка Альона Будчик. Сучасний стиль життя все більше витісняє книгу на задній план, адже існує багато інших способів отримання інформації. Але Альонка вважає, що книгу нічим не заміниш.  Вона формує свідомість, інтелект, моральні якості, збагачує словниковий запас. Просто читати - це занадто мало для сучасної людини, треба осмислювати, аналізувати, збагачувати свій розум досвідом поколінь, навчитися адаптуватися в суспільстві.
   - Як повелося з давніх-давен перша література, з якою знайомиться дитина, як тільки опановує світ читання - це дитяча книга. Будь це казка, легенда, повість, звичайна небилиця - саме з них дізнаємось, звісно окрім повчань батьків, про добро і зло, незвідані далекі краї, сміливих і відчайдушних героїв.
    Таких дивовижних книжечок на світі безліч, але серед них хотілося б привернути вашу увагу до повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Саме ця книга стала моїм провідником у світ неперевершених творінь цього чудового автора. 
    Познайомилась я з цією книгою випадково. Чесно признаюсь - на перший погляд вона мене не зацікавила - доволі великого формату, більш як 400 сторінок, майже немає малюнків. Погодьтеся, для десятилітньої дитини не дуже вдалий вибір. Але цікавість взяла гору. З перших сторінок,  не побоюсь цього порівняння -  моєї так званої Біблії, я поринула в дивовижний світ двох закадичних  друзів Яви Реня та Павлуші Завгороднього. Метро під свинарником, спасіння Собакевича, Робінзон Кукурузо, піраміди на баштані і, звісно, славнозвісний бій биків захоплять вас з такою силою, що навіть не помітите, як перегорнете останню сторінку, а надалі будетеще дуже часто повертатись до її прочитання. Як малий, так і старий буде зачарований цією книгою, томущо якби не було прикро, але щось більш веселе і дотепне, на жаль, важко знайти в нашій літературі. Хоча в книзі описане дитинство звичайних українських хлопчаків із села Васюківка. Цю книгу перекладено двадцятьма мовами і внесено до особливого "Почесного списку Андерсена", як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.
    На жаль, буремні події сьогодення, які сколихують нашу свідомість вплинути не тільки на українську політику, економіку, а й літературу. В 2013 році видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА перевидало книгу з акцентом на те, що - цитую -"це видання позбавлене деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві" Але скажіть, будь-ласка, що може бути незрозумілим у житті двох сільських дітлахів?  Тим паче ідеологічним? Так, там, в якійсь мірі є згадка про СРСР - але це наша історія, не знаючи якої ми не будемо мати майбутнього. Тому рекомендую вам читати цю книгу саме у старому виданні. Як читач двох версій скажу, що це набагато приємніше і цікавіше.
     Про "Тореадори з Васюківки" можна розповідати довго. Але, як говорить народна мудрість - "краще один раз побачити, ніж сто раз почути" Так що читайте і насолоджуйтесь! 

Миру вам і чудових книг (у Голобській селищній бібліотеці)!