понеділок, 4 квітня 2016 р.

Голобська селищна бібліотека – інформаційно-просвітницький центр громади

    Сучасна епоха має свою особливість, адже є ареною відразу двох революцій –  ментальної і технологічної. Першу пов'язують із явищем глобалізації та утвердженням нової культурної парадигми, другу – з наслідками техногенних перетворень у царині комунікацій. Як виявилося, ці суспільні зміни впливають на бібліотеки настільки разюче, що змінюють як усю систему бібліотечної праці та ресурсів, так і вперше порушують питання про межі бібліотечного простору й, власне, засади існування традиційних бібліотек та їхні функції. Всі ці явища актуалізують пошук нових моделей розвитку даної галузі, які забезпечать життєздатність бібліотеки як необхідного суспільству не тільки культурно-освітнього, а й соціального інституту. Перед книгозбірнями у сьогоденні постають виклики, які вимагають рішучих кроків у напрямі внутрішніх перетворень й відповідно адаптації.
Існує стереотип, що подібні зрушення мають шанс на втілення переважно на теренах міста, де інтенсивність ритму життя спонукає до віднайдення шляхів оновлення різних сфер. Свідчення помилковості подібного твердження – показове функціонування низки сільських і селищних бібліотек, зокрема тієї, що у селищі  Голоби. У цьому контексті видається доцільним з’ясувати витоки культурного осередку, проаналізувати сучасну діяльність бібліотеки, висвітлити провідні її напрями, розкрити особливості роботи бібліотекаря у сьогоденні та виявити характер еволюції традиційної бібліотеки в інформаційно-просвітницький центр.
Голобську районну бібліотеку було засновано 1946 року. Наслідки воєнного часу та стан повоєнної відбудови внесли свої корективи у її функціонування. Вони стосувалися зміни будівель для розміщення фондів та шляхів їхнього наповнення. У 1970-ті рр. бібліотека мала чітко виділені дві гілки – дитячу і дорослу. Першою опікувалися Ніна Бондарук (старші класи) та Надія Журавська (молодші класи). У дорослій бібліотеці, що включала три кафедри – юнацтва, дорослого читача та читальний зал, – працювали Валентина Скрипник, Валентина Мельничук та Валентина Січкар. У середині 1980-х рр. у бібліотечній справі набуло поширення поняття централізації, що мало наслідком певне укрупнення мережі бібліотек. На цій основі структура і діяльність Голобської селищної бібліотеки як філії Ковельської Центральної районної бібліотечної системи теж зазнали перетворень. Нині у книгозбірні, що знаходиться на вул. Шевченка, 22, працює два бібліотекарі – Валентина Мельничук та Надія Журавська. Окремішність дитячої і дорослої бібліотеки відмінено, оскільки фонди (близько 16 і 30 тисяч відповідно), як і читальні зали, знаходяться в одній будівлі. Збереглося лише те, що обидві вікові категорії мають власних опікунів в особі бібліотекарів.
Важливо, що користувачами є не лише голобчани, а й мешканці навколишніх сіл – Вівчицьк, Дарівка, Калиновник, Свидники, Нужель, Бруховичі. Для місцевої спільноти – це чи не єдина інституція, завдяки якій пересічні люди будь-якого віку та статусу мають змогу долучитися до українських та світових культурно-освітніх надбань, а віднедавна – й електронних матеріалів. Окрім того, бібліотека передбачає можливість комунікації – чи то у спосіб фрагментарних зустрічей, чи шляхом спільної організації та проведення заходів. На цій основі спектр діяльності селищної бібліотеки є досить широким.
З 1984 р. при бібліотеці діє клуб ветеранів «Червона калина» (перша назва – «Червона гвоздика»). У його складі – люди поважного віку з активною життєвою позицією, котрі ініціюють проведення тематичних зустрічей, відзначення пам’ятних дат в історії селища та краю, опікуються немічними друзями, є учасниками однойменного народного аматорського хорового колективу.
Понад п’ять років діє клуб любителів книги «Світлячок», мета якого – привчати дітей до культури читання, розвивати творче мислення, сприяти спілкуванню. Функціонує і самодіяльне об’єднання учнів старших класів зі спільними інтересами «Батьківські обереги». Його діяльність включає такі напрями, як популяризація літератури з народознавства, історії рідного краю, культури, організація зустрічей зі старожилами, народними умільцями, проведення книжково-ілюстраційних виставок, сприяння в проведенні змістового дозвілля жителів. У клубі можна отримати консультацію з техніки вишивання, в’язання, колишніх обрядів від майстринь-вишивальниць селища. За допомогою інтернету ведеться пошук нових схем і узорів, поширеним стало спілкування на форумах із умільцями з інших регіонів України, перегляд відеоматеріалів.
У 2004–2010 рр. при бібліотеці діяв Музей історії селища, який, окрім експонатів, уміщував документи та спогади про минувшину населеного пункту. Ініціатором його створення стала Валентина Січкар, котра дістала підтримку місцевої інтелігенції, особливо краєзнавця Віктора Максимчука. У 2010 р., коли розпочалося формування історичного музею НВК «ЗОШ – гімназія I-III ст.» ім. С. Є. Ткача смт Голоби під керівництвом вчителя історії Олени Оришкевич, деякі експонати були передані новому осередку. За масштабом його проект був потужнішим, оскільки тематично охопив як сторінки становлення навчального закладу, так і основні віхи життя селища. Принагідно слід відзначити тісні контакти бібліотеки з навчальним закладом, особливо в царині виховання у молодого покоління морально-ціннісних орієнтирів за посередництвом долучення до заходів, організовуваних насамперед клубом ветеранів.
Невід’ємним елементом духовного оновлення бібліотеки є організація зустрічей із майстрами слова. Впродовж останніх років до Голоб завітали Людмила Ржегак, Іван Корсак, Володимир Ганулич, Мирослав Дочинець, Василь Гей. Деякі зі своїх зібрань вони презентували бібліотеці з дарчим підписом.
Відвідувачі книгозбірні – учасники районних, обласних та всеукраїнських конкурсів у галузі, зокрема «Книга пам’яті мого роду», «Кращий читач року», «Казку складаю сам…» тощо. Підтвердженням якості та інтенсивності співпраці на рівні бібліотекар–користувач є численні грамоти та подяки.
Вирізняльною характеристикою Голобської селищної бібліотеки є збір та укладення теки публікацій про селище у газетах, на які здійснюється підписка, зокрема: «Віче», «Волинь», «Досвітня зоря», «Педагогічний пошук», «Луцький замок», «Вісті Ковельщини». Відкриває цю хроніку стаття 1978 року у виданні «Прапор Леніна» (нині – «Вісті Ковельщини»). Подібне надбання є неоціненним подарунком як для голобчан, так і для гостей селища – колишніх вихідців, яким у такий спосіб надають змогу здійснити екскурс в історію малої батьківщини.
Користувачі бібліотеки, як з’ясувалося, люди не лише інтелектуально розвинені, а й свідомі у власній громадянській позиції, одним із проявів чого є волонтерство. Серед них склалася традиція надавати безкорисливу допомогу немічним та одиноким особам. Справа в тому, що є люди, які все життя читали книги, газети, журнали, часто відвідували бібліотеку. Але минули роки, декотрі з них нині не в змозі прийти за улюбленим виданням самотужки. Тому й з’явилася нова форма підтримки людей поважного віку – відносити потрібні книжки до їхніх осель. Що важливо, відгукнулися як молодь, так і ветерани. Для ефективнішої організації роботи працівники бібліотеки уклали «картотеку волонтерів». Активністю вирізняється педагог-пенсіонер Валентина Остапчук, котра, окрім забезпечення літературою осіб похилих літ, охоче опікується їхніми буденними справами.
Удосконалення бібліотечної галузі неможливе без розробки її теоретичного підґрунтя. У цьому контексті 2009 року Голобська селищна бібліотека приймала учасників районного семінару «Роль бібліотеки у формуванні культури читання користувачів». Під час заходу обговорювалися актуальні проблеми, зокрема, здатність сільських бібліотек «подавати себе»; можливості їхньої самореклами; роль у цьому бібліотекарів, акценту на конкретному напрямі роботи, підбору фондів; вигляд сільської бібліотеки та сучасні запити користувачів.
У час поглибленої комунікації та інформаційного буму реальний рух у бібліотечній справі відбувається завдяки міжнародним проектам. У 2010 р. у функціонуванні Голобської селищної бібліотеки настав якісно новий етап. Цьому передувала участь Ковельської Центральної районної бібліотечної системи у проекті «Бібліоміст». Мета цієї програми, підтриманої фундацією Білла та Мелінди Гейтс, ‒ розширення громадського доступу до інформації в бібліотеках шляхом обладнання технікою, навчання працівників користуватися новітніми технологіями та сприяння розвитку ресурсної бази бібліотечної асоціації для ефективнішого представлення інтересів бібліотек та бібліотекарів. Результатом першого туру розгляду конкурсних заявок на облаштування інтернет-центрів стало визначення переможця у кожній із областей. На Волині ним стала Ковельська ЦБС і як наслідок – чотири її філії (в тому числі, в Голобах) у серпні 2010 року отримали необхідне технічне забезпечення. Кімната, попередньо відведена для музею, перетворилася на комп’ютерний центр бібліотеки. Як і передбачалось умовами проекту, бібліотекар Валентина Мельничук відвідувала навчальні курси в цілях здобуття навичок в основних сферах, істотних для сучасних працівників: розробка веб-застосунків, візуалізація даних, системне адміністрування та управління віртуальними спільнотами, створення блогів, цифрових історій, відео, інфографіки, налаштовування wifi.
Відтоді діяльність книгозбірні селища вкрай урізноманітнилася, адже найбільш ефективним способом зацікавити будь-яку аудиторію бібліотеки є комплексність послуг. Для невеликих населених пунктів, таких як Голоби, вона має бути не лише місцем, де можна прочитати чи позичити книги, а також центром громадського і культурного життя, інноваційного розвитку спільноти. З появою можливості користуватись інтернет-ресурсами Голобська бібліотека вийшла на цей рівень й дієво підтримує заслужений статус інформаційно-просвітницького центру.
Закономірно, що наявність у бібліотеці комп’ютерної кімнати значно активізувала відвідуваність. До послуг, що тут надаються, належать: інформаційне обслуговування користувачів за допомогою веб-ресурсів; сканування зображень та текстів; самостійна робота в мережі; запис на диски і роздрук матеріалів. Такого роду функції цікавлять осіб різного віку – школярів, студентів, молодь, пенсіонерів. Молодше покоління найчастіше приваблює можливість приєднання до соціальних мереж, відшукання потрібної для навчання чи роботи інформації; люди старшого віку інтенсивно використовують змогу комунікувати з рідними, котрі проживають поза межами селища, а то й області чи країни, завдяки Skype-зв’язку. Деякі представники поважного віку освоїли й тонкощі електронної пошти, зокрема Лідія Гарлінська, вчитель-пенсіонер, дописувач газети «Вісті Ковельщини», публікації якої дістаються до редакції саме мережею.
Цінно, що всі охочі можуть отримати консультації у справі поводження з новітніми технологіями, які лише кілька років тому ввійшли у життя сільського обивателя. Невід’ємним елементом функціонування комп’ютерного центру є бесіди з найменшими відвідувачами про те, що інтернет є корисним відкриттям, однак слід розуміти: якщо користуватися тільки ним, то й мислення буде чужим. Аби цього не сталося, треба хоча б час від часу заглядати в книжки, завдяки яким розширюється кругозір, збільшується запас слів, а тому буде легше не лише в навчанні, а й у повсякденності.
Свідченням утвердження бібліотеки в інтернет-просторі стало розроблення власного веб-сайту. Поточна інформація, якою наповнюються створені блоги, дає змогу не лише забезпечити публічну сторону діяльності книгозбірні, а й розгорнути нові напрями, віднайти однодумців, зав’язати контакти.
Подібних прикладів чимало. Так, щороку бібліотека проводить літературні години з нагоди вшанування пам’яті письменниці, педагога, перекладача, акторки Галини Орлівни (Мневської-Возної), котра у повоєнні роки проживала у селищі Голоби й тут же була похована. Про один із таких заходів було розміщено інформацію на сайті, завдяки чому з матеріалом ознайомилася науковець зі США Ольга Бертельсен. Оскільки американка працює над докторською дисертацією про українську інтелігенцію 1920–1930 рр., вона надіслала на електронну пошту бібліотеки листа з пропозицією співпраці, використання у своїх розробках даних блогу та повідомила про намір відвідати могилу Орлівни у ході поїздки в Україну.
За посередництвом сайту дізнався також про діяльність бібліотеки заслужений працівник культури України Володимир Портянко. Будучи черкащанином, земляком Т. Г. Шевченка, він усе своє життя збирає книги Великого українця, досягненням є відшукання «Кобзаря» різних років видання. Прочитавши на одному із блогів дописи «У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна» та «Ми тебе не забули, Тарасе!», Володимир Портянко вирішив доповнити Шевченкіану книгозбірні перевиданим унікальним «Кобзарем» 1942 року, якого називає «фронтовиком». Поза тим, на електронну скриньку бібліотеки він надсилає чимало непересічних тематичних матеріалів, які вдалося віднайти впродовж багатьох років пошукової роботи. Завдяки цьому Шевченківські березневі вечори, які щорічно мають місце у Голобах, поповнюються новими відомостями про перипетії життя та творчості натхненника українського духу.
З допомогою інтернет-мережі бібліотека підтримує зв’язок із дочкою Героя Радянського Союзу Чічіко Бенделіані, похованого у Братській могилі на кладовищі селища. У 2008 р. Джульєтта Бенделіані разом із грузинською делегацією перевезла прах батька на Батьківщину, де він був перепохований у столиці Грузії – Тбілісі – на Сабурталінському цвинтарі. Відтоді виник тісний зв’язок громадянки Грузії з волинськими теренами, котра, окрім електронного спілкування, часто надсилає на адресу Голобської бібліотеки листи, наповнені вдячністю за збереження пам’яті про її батька.
Зважаючи на те, що сучасні бібліотеки — це не лише купа книг, а й нові ресурси – електронні, зазнають змін й посадові обов’язки бібліотекарів. Без заперечень, це людина, яка має бути начитаною, але поряд із тим знатися на інформаційних технологіях. До цього спонукає орієнтація на сучасного читача, який цікавиться розвитком своєї особистості (що нині тісно пов’язано з застосуванням мережевих ресурсів) та послугами, які не мають стосунку до книжок. На підставі особистого спілкування з бібліотекарями маю змогу стверджувати: це одні з тих людей, які повинні вміти достатньо багато – бути книголюбами, літераторами, культурологами, програмістами, дизайнерами, психотерапевтами, дипломатами, масовиками-організаторами тощо. Звісно, деякі з поданих означень були актуальними й у попередні десятиліття, частина ж сягає коренями інформаційного буму останніх років. 
Як влучно зауважує заслужений працівник бібліотечної справи селища Валентина Січкар, отримання доступу до інтернет-мережі є вагомим здобутком для бібліотеки. Проте на шляху наближення до європейських стандартів у галузі подібні зрушення становлять собою лише невелику частину кінцевого результату. Згідно з новими підходами до ролі бібліотеки у громадському житті, вона має включати не лише послуги користування літературою, а й укладення електронного каталогу та створення віртуальної довідки для мобільного ознайомлення з пропозиціями книжкового фонду, психологічний відпочинок та належну для спілкування атмосферу (в тому числі, комфорт й естетичний вигляд). В усі часи актуальною залишається проблема з постачанням нової літератури, адже без надходжень бібліотека перетворюється в архів. Особлива необхідність вбачається у дитячій україномовній книжці, а також програмній літературі для забезпечення навчального процесу у школі.
Отож, без перебільшення, Голобська селищна бібліотека посідає почесне місце освітнього, інформаційного і, врешті, соціально значимого осередку. Бібліотеці немає альтернативи: жоден інший заклад культури не виконує подібних функцій, як публічна бібліотека. Вона сприяє розвитку загальної культури користувачів, долучає їх до найважливіших національних та світових досягнень, впроваджує норми, традиції у їхню свідомість, життя, побут.
Переконана, що реальне майбутнє – у тих бібліотеках, які синтезують традиційну культуру спілкування з книгою та нові інформаційні технології. Голобську селищну бібліотеку можна сміливо віднести до таких.
Альона Гарбарук,
кандидат історичних наук,
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Немає коментарів:

Дописати коментар