середа, 31 грудня 2014 р.

Вітаємо з Новим роком!

Хай здійснює бажання рік Новий,
Здоров’я прибавляє,
З чудовим святом, радості і мрій
Ми щиро і сердечно Вас вітаєм!

Зустріч в бібліотеці.

      В бібліотеці відбулася зустріч читачів бібліотеки, шанувальників районної газети "Вісті Ковельщини" з редактором газети Миколою Вельмою та з відомим ковельським письменником Анатолієм Семенюком.
    Микола Вельма розповів про життя редакції газети, про те, як висвітлюються події в Україні. Велася мова і про велику політику. Цікавим і змістовним було спілкування редактора із читачами бібліотеки.
  Анатолій Семенюк подарував бібліотеці свої книги. Присутнім  дуже сподобалися вірші, які прочитав автор.

неділя, 21 грудня 2014 р.

Шевченкове слово – для усіх століть


     Є  імена, що увібрали в себе живу душу свого  народу, стали частинкою його життя. Таким для нас, українців, стало ім'я Т. Г. Шевченка, чия творчість ось уже 200 років викликає в нас почуття гордості і захоплення.
Наша землячка Людмила Ржегак, котра народилася в Голобах, а проживає в Червонограді, присвятила свою поезію Великому Кобзарю, що увійшла до збірки "Твоїм вогнем ми горимо" і яку подарувала читачам нашої  Голобської бібліотеки.
Колишня голобчанка, чиє дитинство обпалене немилосердним вогнем  Другої світової війни і повоєнного лихоліття, дуже потребувала  підтримки – і матеріальної, і моральної. Останню знайшла в задушевній пісні, у яскравих барвах навколишньої природи, у вишиванках, у хвилюючому поетичному слові.
     Людмила Антонівна добре пам'ятає, що в їхній хатині були портрети Тараса Шевченка і Лесі Українки у вишитих рушниках. В домі знаходився "Кобзар", якого дуже цінували і любили читати вголос.
     Ота чаруюча магія Шевченкового слова і привела пані Людмилу на філологічний факультет Львівського держуніверситету і веде її по життю. Бо "воно невмируще і вічне, палке, пристрасне, життєдайне і вічне, як Земля і небо, як Сонце і Всесвіт", – пише поетеса, даючи оцінку творам Тараса.
      Поезія Л. Ржегак проста, доступна до читання, вона ніби заставляє ще раз вдуматись в твори Великого Поета, замислитися над їх змістом саме сьогодні:
Я вірю, в мене сумнівів немає:
Україна вже з колін встає
З твоїм, Тарасе, віщим словом,
Що ти поставив на сторожі…

     В поезії Людмила Ржегак нагадує нам про заповіти Великого Кобзаря, просить прислухатись до його слів. Бо від того, чи знайдеться місце для Тараса в наших душах, залежить, ким ми будемо, яким буде наше майбутнє. Адже для всього світу слово "Україна" нерозривно пов'язане з ім'ям Т. Шевченка, бо йому судилось стати символом нації.
      На закінчення книги поетеса говорить: "Шевченко не просто славетний митець. Він духу Вкраїни перлина. Володар людських він думок і сердець. І просто – Велика Людина".

пʼятниця, 28 листопада 2014 р.

День Гідності та Свободи.

    В бібліотеці відзначили День Гідності та Свободи. Це свято започатковане указом президента України 13 листопада 22014 року - повідомила у своїй інформації  завідуюча бібліотекою  В.В.Січкар.
    А також сказала, що  Майдан 2004, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності, які  стали випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності, змінили Україну. Українці продемонстрували свою європейськість, своє прагнення до свободи.  В.В.Січкар розповіла про  ті  історичні події, які перевернули свідомість українців, про патріотизм нашого народу. Згадали Героїв Небесної Сотні та усі воїнів , що загинули на Сході України заради миру і злагоди країни, в тому числі і юний дев'ятнадцятирічний голобчанин Станіслав Максимчук.

   В бібліотеці було оформлено книжкову виставку під назвою "Тернисті шляхи мужності і слави"  , на якій були  представлені твори, які відображають події на Майдані, під час Революції Гідності та події на Сході України. Присутні ознайомилися з папкою , в якій розкриті бойові звитяги Героїв Небесної Сотні. 

Допоки  в  грудях б’ється  серце...

Від цього року 21 листопада в Україні – День Гідності та Свободи.  Це, вважаю, правильна реакція Президента на події на Майдані, увіковічення Героїв Майдану,  бо про ті доленосні події зобов’язані знати нащадки.
Подвиг Героїв Небесної Сотні та Героїв, які гинуть на Сході, захищаючи мир і злагоду на рідній землі, не повинен бути забутим. Це – уроки патріотизму, вірності і безкорисливості. Треба мати в серці неймовірно велику  любов до неньки-України, щоб не зламатися.
Перебуваючи в нелюдських умовах, знаючи, що ворог вдесятеро сильніший за тебе зброєю, стріляє, нівечить усе довкола, а ти, зціпивши зуби, стискаючи зброю, не маєш права стріляти, бо там – мирні люди, діти, бо підписано перемир’я…
Сумно було в бібліотеці Голоб того дня. Зібралися небайдужі відзначити День Гідності та Свободи. На екрані – фотознімки подій на Майдані. Ведуча – голова районної ветеранської організації Валентина Січкар – з’ясовує, чому відбувся Майдан. Присутні полемізують.
А не треба далеко йти. Адже у Голобах без війни зник безслідно плодоконсервний завод, який славився далеко за межами України своєю продукцією. Була сировина на місці: полуниці – в Погіньках, березовий сік, яблука –  поруч.  А сирцех, льонозавод, РММ, ПМК?! Все пішло у “прірву” – в чиюсь ненаситну кишеню.
Треба, щоб чиновники, влада  знали, що зажерливість, порушення Закону чи моралі колись вилізуть на поверхню, і злочини мусять бути покарані та засуджені. Хіба не через їхню ненаситність ми, обдаровані Богом на такій землі, постійно маємо проблеми?! Хіба не через них – лицемірних і брехливих –  цвіт нації, розум нації зміцнює економіку інших держав, а малограмотні спритники і перевертні стали неймовірно багатими?!
Саме вони цураються рідної мови, не знають і не хочуть знати історії своєї Батьківщини, проблем рідного народу. Україна для них  – комора. І яку відданість Україні, воїнам проявляє  мій рідний народ у цей тяжкий час: плетуть, шиють, в’яжуть, купують, співчувають. А чого варті волонтери! Безкорисливі, сміливі, з хоробрими і люблячими  серцями! Ворог помилився: Майдан зробив наш народ сильнішим, згуртованішим.
Кожної неділі, кожного свята ми в храмі УПЦ КП стаємо на коліна у спільній молитві за мир в Україні, за наших  безстрашних воїнів, за загиблих. А узаконення Дня Гідності та Свободи зобов’яже кожного не бути байдужим, берегти свою Батьківщину більше життя, бо є з кого брати приклад і пробуджувати свою совість: «Чому хтось, а не я? Я сиджу в барі, а хтось  – в холодному окопі…».
Добре,  що в бібліотеці впорядковано альбом Героїв Небесної  Сотні. Це не просто перелік прізвищ. Відкриваю першу сторінку – на мене із світлини дивиться добрими очима вродливе обличчя юнака. Йому б тільки жити, берегти чи створювати сім’ю, а він, як сотні інших, вмирає, захищаючи нас. Хіба можна без сліз чи байдуже листати таку книгу Пам’яті?
Хвилює і стенд під назвою «Він загинув, щоб жила Україна», присвячений світлій пам’яті Станіслава Максимчука. І постійно біля портрета —  квіти і свічка пам’яті. Загинув голобчанин у дев’ятнадцять у бою за Савур-Могилу, перебуваючи в зоні АТО. Був Станіслав гранатометником механізованого батальйону… Війна нівечить людські душі, але нехай не знищить людської гідності і людяності. Допоки  у грудях б’ється серце – будьмо патріотами!
День Гідності та Свободи співпав із днем святого Михаїла. Це символічно, бо архангел Михаїл – переможець зла, мужній лицар, захисник, який перемагає темні сили. Молімося: нехай він охороняє нашу рідну землю та її захисників від сатанинських задумів наших ворогів та допоможе здобути мир і щастя моєму миролюбному народові!
Лідія ГАРЛІНСЬКА.
смт Голоби.

Зустріч з Галиною Оліферчук.

    В Голобській селищній бібліотеці відбулась зустріч читачів бібліотеки з відомою волинською поетесою Галиною Оліферчук. Проживає вона в смт. Люблинець , Ковельського району,  автор поетичних творів,  публікацій на морально-етичні теми, цікавих розповідей про людей. Дуже часто публікується в районній газеті "Вісті Ковельщини".В минулому році вийшла з друку третя книга пані Галини "Ниточка пам'яті".  Як написала в передмові наша землячка Валентина Остапчук : "Книжку автор писала серцем. Крізь  нього пройшло кожне слово, кожна мить. Все потім зібралося в одне ціле, яке хвилює читача. Байдужим не можна залишитись, прочитавши будь-який жанр: нарис, поезію чи етюд."
Тепла зустріч з активом бібліотеки.
Книга на пам'ять читачам.
    Багато своїх поезій читала автор, але особливо сподобався присутнім вірш,  присвячений Тетяні Клімчук (бібліотекар із села Уховецьк)  і всім матерям, чиї сини знаходилися або знаходяться в зоні АТО:
                                                       Я за тебе молилася, сину…
Кожен день я за сина молилась,
Порятунку для нього просила:
– Збережи, Боже, сина – благаю,
Я єдиного лиш його маю.
Він – моя дорогенька кровинка…
Збережи… Збережи, Боже, сина.
…Свищуть кулі… Снаряди… Гармати…
На  колінах стоїть сива мати.
Наче чайка при битій дорозі…
Її серце – постійно в тривозі:
“Як там син, що він їсть, де ночує?”.
Знов зв'язок обірвавсь… Він не чує,
Як у слухавку хлипає мати,
Бо вогнем поливають гармати.
Вся в сльозах, вона плаче і плаче,
Бо півроку вже сина не бачить.
У матусі дрижить голосочок:
– У тебе народився синочок!
Сину! Чуєш?! Я маю онука!!!
Душу мучить гнітюча розлука.
Через деякий  час в телефоні:
"Мамо, рятуй! Я в полоні!!!".
Мати плаче. Не зна, що робити,
До кого їй іти і просити?
Швидше б сина з полону звільнили,
Бо чекати нема уже сили.
Щоби сина з полону забрали,
Просить Бога, щоб не катували.
Він все стерпить. Лишень відпустили б.
– Пити хочу… Немає вже сили…
…Слава Богу! Молитви почуті!
І наручники з рук вже розкуті!
Син додому спішить-поспішає:
Його мати, дружина чекають.
Уже потяг прибув до перону…
– Сину мій! Ти вернувсь із полону!
Сину мій! Дорогий мій синочку,
Я ж тобі вишивала сорочку.
Все ночами її вишивала
І гіркими слізьми гаптувала.
Ти – мій син! Патріот Батьківщини.
Ти   стояв на посту до загину.
Я горджуся тобою, мій сину, –
Ти життя віддавав за Вкраїну.
Я, мабуть, найщасливіша мати,
Бо таки дочекалась солдата.
Ти живий повернувсь, не загинув –
Я за тебе молилася, сину!..

пʼятниця, 14 листопада 2014 р.

Увага!!!
Зорепад новинок літератури

Брати Капранови 
   Мальована історія Незалежності України/ Брати Капранови.      К.:Гамазин. 2013.- 80 с.
    Незалежність не впала з неба – державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не перери¬валася до 1991-го. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження Української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування.
   "Люди споконвіку цікавилися минулим. Монах Нестор, наприклад, вивчав записи своїх попередників і писав «Повість минулих літ», а архимандрит Петро Могила розкопував руїни Десятинної церкви. Історія та археологія завжди ідуть поруч, даруючи нам знання про те, як і навіщо жили наші предки, за що боролися, про що мріяли. І допомагають знайти відповідь на питання – наві¬що ми є на цій землі. Бо сучасне виростає з минулого. Так само, як і ми продовжимо своє життя у наступних поколіннях.
Історія – це не набір фактів і дат. Це безперервний процес, який не зупиняється ані на мить. Той, хто розуміє його, зможе зробити вірний вибір сьогодні.
 Це – книжка для дорослих і дітей, для батьків, які хочуть, щоб їхні нащадки виросли українцями.
 Серія «Суперники» відомого сучасного німецького письменника Крістіана Тільманна.
Тільман Крістіан Близнюки рідко грають поодинці. Книга 1.-К.:Грані-Т, 2007.-104 с.
   Якщо хтось вважає, що футбол - це звичайна спортивна гра, то йому необхідно прочитати цю книгу. Спортивний майданчик і команда вчать близнюків Пауля та Пію не лише розробляти стратегічні плани забивання м'яча у ворота. набагато важливіше залишатися чесним у грі, у стосунках з батьками й друзями. Лише в такому разі перемога принесе задоволення.

  Тільман Крістіан Геть з поля, хлопці! Книга 2.- К.: Грані -Т, 2007, 88 с.
  Футбол для героїв цієї книги - найкращий винахід людства. Проте хлопці й досі не хочуть визнати, що команда дівчат здатна виграти фінальний матч. Відстоювати жіночу гідність береться Пія. парі з капітаном хлоп'ячої команди стало вирішальним у ході суперечки.
Тільман Крістіан Який промах! Книга 3. - К.: Грані -Т, 2007, 80 с.
  Що може бути важливішим у житті, ніж футбол? Тепер Пауль не ризикне відповісти на це запитання швидко і однозначно. Хлопець губиться у власних думках: муки сумління за програш, спроба викрадення хом'ячків у Пії, футбол у шкільному коридорі  - скрізь його переслідують очі-зорі білявої Стелли. І руки чомусь самі пишуть її ім'я.

  Тільман Крістіан Воротар на вигоні. Книга 4.- К.: Грані - Т, 2007.- 96 с.
   Не біда, якщо коштів на поїздку до спортивного табору в Іспанію, Францію чи Грецію не вистачає. Адже на звичайнісінькому вигоні теж можна випробувати новий метод тренування: якщо хтось не влучає у ворота, доводиться віднімати м'яча у тварин. Не обійшлося і без приятельського матчу за участю місцевих футболістів.

Тільман Крістіан Обман не робить чемпіономю Книга 5.- К.: Грані - Т, 2007. - 104 с.
   У команді "1848 південний"    з'явився новачок Алекс, а одночасно з ним - загроза для  принципу "чесної гри". Близнюки Пауль та Пія тимчасово припинили ворожнечу та об'єднали свої зусилля для встановлення справедливості. Завдання виявилося надскладним - "поставити" на місце зухвалого новачка і здобути чемпіонський титул.

Тільман Крістіан Зраджені і переможені. Книга 6. - К.: Грані - Т, 2007. - 88 с.
   Футбольна команда дівчат досягла вершини свого успіху. Та завжди знайдуться невдахи, які заздрять лідеру. Після деяких несподіваних подій дівчата прийшли до висновку: щось тут не гаразд... У Пії з'являється геніальний задум, як виявити джерело підозрілих невдач. Це стане завершенням історії про близнюків Пауля та Пію. 
Не менш цікавими виявились чудові книги про новорічно - різдвяні свята:  
  
  Книга, яку треба прочитати до дня Святого Миколая. -К.: Видавництво "Майстер клас", 2014. - 48 с.: іл.- (Серія  "Найкраще - дітям")
    Як зробити так, щоб дитина відчула наближення свята, сповнилася очікуванням подарунка, святковим настроєм? Як пояснити малюкові, хто такий Святий Миколай і чому він приносить подарунки? Саме для цього була написана ця книга. Читайте її разом з дитиною - і дива не оминуть ваш дім у день Святого Миколая.

Гузєєва Н.А. Божевільний Новий рік/Наталя Гузєєва. - К.: Видавництво "Майстер - клас", 2012.- 32 с.

    Головна героїня цієї історії - звичайнісінька дівчинка Оленка - вирішила врятувати зустріч Нового року, яка через байдужість дорослих могла перетворитися на нудний вечір. Разам зі своєю подружкою Оленка організовує справжнє свято для мешканців цілого під'їзду.

Гузєєва Н.А. Капітошка і Найсправжнісінький-Новий-Рік/НаталяГузєєва- К.: Видавництво "Майстер-клас", 2012. - 48 с.
   Вовченя пообіцяло влаштувати своєму другові Капітошці незабутню чарівну зустріч Нового року, але замість того, щоб готуватися, заходилося ліпити сніговика. Чи встигне воно влаштувати свято? Звідки взявся непроханий гість - інший Капітошка? Чи відбулося новорічне свято?

Кириченко В. Ю. Різдво. Книга, в якій сховалася душа /Віталій Кириченко.- К.: Видавництво "Майстер-клас", 2012.- 44 с.
    Іноді здається, що тебе ніхто не любить, що весь світ відвернувся від тебе, що ти самотній і занедбаний... Але це не так! Придивися уважніше, згадай добрі справи і вчинки близьких людей та приготуйся до дива!
Масло О.С. Новий рік у хрещеної.Правдиві історії і трохи чарів/ Олена Масло. - К.:Видавництво "Майстер-клас", 2013. - 48 с.
    Ця книга білоруської письменниці-казкарки Олени масло із чудовими ілюстраціями відомого художника В.Довгяла - чудовий подарунок до Нового року. Вона дуже добра і дарує святкову атмосферу. А  головне, що в ній заховано декілька секретних рецептів від звичайної дівчинки Віки та її незвичайної хрещеної, які допоможуть підготувати чарівне новорічне свято.
Масло О.С. Різдво у хрещеної. Правдиві історії і трохи чарів/ Олена Масло. -  К.:Видавництво "Майстер-клас", 2013.  - 40 с.
     У цій книзі ви прочитаєте про нові пригоди дівчинки Віки та її незвичайної хрещеної, котрі знову поділяться з вами чарівними рецептами й секретами створення справжнього різдвяного свята.
Нікітінський Ю. В.  Діди Морози цілий рік/ Юрій Нікітінський. -
К.:Видавництво "Майстер-клас", 2013. - 32 с.
   Скільки на світі Дідів Морозів - один чи багато? І чим зайнятий Дід Мороз цілий рік? Невже він сидить у краю вічної зими, знемагаючи від нудьги в очікуванні свіжого Нового року? Ця весела книга всім відповість на ці запитання. Виявляється, що життя Діда Мороза завжди дуже цікаве насичене кумедними історіями. І його, виявляється, можна побачити навіть улітку.
Робінсон Барбара Найкраща (найгірша) у світі Різдвяна вистава: повість / Барбара Робінсон. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2014. - 80 с.
     Звичайна і традиційна різдвяна вистава в маленькому американському містечку раптово, завдяки втручанню зграї юних шибайголов Гердманів, стає не такою звичайною і аж ніяк не традиційною. Що вигадають діти, які не знають історії Різдва, і чим це обернеться для мешканців містечка - читайте у дотепній, кумедній і глибоко Різдвяній повіті.
Роньшин В.М. З Новим роком,  Діду Морозе! казкова фантастика в п'яти новорічних подарунках / Валерій Роньшин. - К.:Видавництво "Майстер-клас", 2013.- 56 с.
    Якщо ми нічого не плутаємо, то ця історія почалася кілька мільярдів років тому в перпендикулярному космосі паралельного світу... Ну, згодом ви  й самі розберетеся , що до чого. Та ми впевнені: це чистісінька правда, позаяк все відбувалося з Дідом морозом. Не вірите? А дарма! Бо той,  хто не вірить у Діда Мороза. на Новий рік залишиться без подарунка.
Хрестоматія Нового року. - К.:Видавництво "Майстер-клас", 2012. - 48 с.
   Ця книга - справжня скарбничка для тих, хто хоче провести свята весело і цікаво. Колядки. щедрівки, посівалки, святкові віршики та історії допоможуть вам перетворити зимові канікули на незабутній феєрверк подарунків та розваг. 
Запрошуємо до бібліотеки!
 


неділя, 2 листопада 2014 р.

70 років визволення України.

  28 жовтня виповнилося 70 років з того дня, коли українські землі було звільнено від фашистських окупантів. Осінь 1944 року...  Остаточне визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня-жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення Києва від гітлерівців.
   Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави.
   За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.
  В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України.
  В селищі Голоби  до Обеліска Слави були покладені вінки.
   В бібліотеці організували книжкову виставку "Немеркнуче світло великого подвигу".
 



вівторок, 19 серпня 2014 р.

Вітаємо з святом!

     Сьогодні, 19 серпня, святкуємо  Преображення Господнє , або свято Спаса. Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів.   У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
 І кожне стигле яблуко з врожаю
Життєву і магічну силу має
Його потрібно в церкві освятити,
Щоб надало воно нам сили жити.
    Голобчани  зібралися біля Свято - Георгіївського  храму з корзинами,  наповненими яблуками, грушами, виноградом,  зібраним на власних пасіках медом, щоб освятити плоди.
Тож вітаєм  Вас із  Спасом,
щастя зичимо й добра,
Щоб серпневим поцілунком,
Теплою була Зима!

четвер, 14 серпня 2014 р.

Віддай людині крихітку себе, за це душа наповнюється світлом.

Такій професії не вчаться. 
Вона прийшла до нас сама,
Бо волонтер приносить щастя, 
Бажає радості й добра.
    Волонтерству нас навчило саме життя.Погляньмо навколо . Нас оточують старші земляки, до яких постукала самотня старість. Робота волонтерів багатогранна як і саме життя.  То треба допомогти по господарству, то принести ліки або продукти, а то й цікаву книжку з бібліотеки або просто прийти до одинокої людини і запитати про її здоров'я.
     Волонтерський рух з кожним роком набирає більш широкого розмаху. З'являються нові форми роботи. З приходом на службу  в Свято-Георгіівський   храм селища ієромонаха Ніфонта (Омельчука) волонтерська  робота стала   більше дієвою, конкретною. Він розуміє,  що старість - осінь життя, але і вона може бути сонячною,  теплою, затишною,  коли людину оточити добротою, чуйністю, милосердям. Церковні волонтери закріпленні за вулицями селища так, що кожна самотня, хвора людина  не була поза увагою. І сам священник  по мірі можливості  відвідує своїх прихожан.  Особливо не забуває інвалідів Великої Вітчизняної війни, вдів. Вітає іх з ювілеями, святами.  Добре те, що такої  безкорисливої допомоги священник вчить дітей недільної  школи. 




     За добру організацію волонтерського руху, про піклування про ветеранів, одиноких, хворих  ієромонах Ніфонт  нагороджений Подякою Ради ветеранів Украіни. Такою  Подякою нагороджена  голова районного волонтерського центру  Халепа Г.І.
     Голова обласноі ради ветеранів Булавін О.О. та керівник обласного волонтерського центру Пенсіонер  Морохова Г.А. побували в селищі Голоби,  де і вручили  нагороди,а також зустрілися з місцевими ветеранами  у ветеранському  клубі.
За віком різні і за станом,
Та спільна риса в нас одна.
Людей, що роблять добру справу,
Бо волонтерська це мета.

четвер, 26 червня 2014 р.

Ще довго пам'яттю болітиме війна.

   В переддень річниці початку Великої Вітчизняної війни в селищі Голоби вшанували солдатських вдів.
   Сивою журавкою кружляє вдовина пам'ять в селищній бібліотеці. Спогади, спогади... Тема жінки-матері, яка пережила війну - неосяжна, вона з вічних. Низько вклоняємось матерям з мудрим, мужнім серцем. Бо саме це додавало сили, щоб вижити в роки війни та і в тяжкий повоєнний період.
   " І ти, як говорили, на мирному фронті солдатом, без зброї,  була", - це про них писали тодішні поети.
   Але хто може описати про вдовиний подвиг? Якби про кожну вдову, яка була присутня на зустрічі, розповісти, то це був би хвилюючий роман про людське життя, про жіночу вірність, материнську незрадливу любов,  про невтомну працю в ім'я щасливого життя дітей.
     Була оформлена книжкова виставка "Пам'ять вічно жива"
   До залу в українських костюмах заходять дівчата і хлопці,  запалюють свічки - символ вічної пам'яті. Дівчата дарують вдовам білих паперових голубів - символ миру, а хлопці накидають на плечі хустинки - символ домашнього затишку і спокою.
   Під звуки мелодії "Степом, степом" звучать слова вірша В.Гея  "Пішли у бій мої односельчани "
Пом'янімо серцем імена
Пом'янімо тих, кого не повернути.
Тих, кого забрала в нас війна.