пʼятниця, 19 травня 2017 р.

Моя громада - мій добробут.



    Голобська селищна бібліотека та громадська організація селища "Диво" провели перший запланований тематичний інформаційний захід "Моя громада - мій добробут" в рамках проекту "Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні" (ПУЛЬС), в якому ми взяли участь і виявились одними із переможців.
    Захід пройшов в актовому залі Радошинської середньої школи. Село Радошин для проведення заходу ми вибрали не випадково. Голобська об'єднана територіальна громада діє вже більше року, а незабаром до нас має приєднатися Радошинська сільська рада. Жителям села цікаво було дізнатися про децентралізацію в галузі медицини, освіти, культури, про наповнення бюджету громади і інше. Цікавим був виступ Радошинського сільського голови Дмитра Ковгана.
    На захід були запрошенні в якості експертів: Ірина Гайдучик - директор Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії, Марія Фьодорова - директор Голобського Центру надання адміністративних послуг та Юлія Франчук - проектний менеджер Голобської селищної ради. Вони і відповідали на запитання присутніх. І робили це цікаво, пізнавально та доступно. Захід проходив у форматі "Жива бібліотека", яка працює, як справжня, тільки наповнюють її не паперові книги, а живі люди і читання - це діалог учасників. В ролі книг і були запрошенні експерти.
    Крім того, на базі Радошинської сільської бібліотеки сьогодні працював семінар бібліотекарів району на чолі із Заслуженим працівником культури України Галиною Божик та заввідділом культури Тетяною Матяшук. Багато бібліотекарів були із сіл, де громади ще не об'єднались, тому набутий інформаційний досвід стане їм у пригоді.
     На завершення, в підсумковій хвилині, виступили: Наталія Борисюк, Ірина Гайдучик, Юлія Франчук, Марія Фьодорова, Галина Божик, Тетяна Матяшук та жителька села, депутат районної ради Ольга Чепенюк.
    Також міроприємство відвідали - голова Ковельської РДА Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло та голова Голобської об'єднаної територіальної громади Сергій Гарбарук.
    Дуже допомогла нам в проведенні заходу "Моя громада - мій добробут" бібліотекар Радошинської сільської бібліотеки Лариса Макарчук. І надзвичайно вдячні всім небайдужим жителям села Радошин, хто прийшов на захід.

четвер, 18 травня 2017 р.

Оголошення.

    19.05.2017р. о 10 год. в приміщенні школи с.Радошин Ковельського району, Волинської області відбудеться тематичний інформаційний захід
 "Моя громада - мій добробут".
    Захід у форматі "Жива бібліотека" будуть проводити працівники Голобської селищної бібліотеки разом із громадською організацією селища "Диво" , які вийшли переможцями у проекті "Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (ПУЛЬС)"
         Запрошуємо на захід жителів села.

четвер, 11 травня 2017 р.

Роздуми над книгою: Рута Шепетіс "Поміж сірих сутінків"

   Валентина Володимирівна Бережна написала відгук на прочитану книгу : Рута Шепетіс "Поміж сірих сутінків". Пропонуємо вашій увазі її роздуми над книгою.
     - Події, про які розповідається у книзі, усім нам добре відомі. Бо вони відбувалися не тільки у Прибалтиці, а й в Україні також. Це були часи, коли Радянський Союз окупував балтійські країни - Литву, Латвію та Естонію. В Кремлі були затвердженні списки людей, визнаних антирадянськими. І їх було вбито, або відправлено до в'язниць, чи депортовано на рабську працю в Сибір.
   Вся інтелігенція була визнана антирадянськими елементами і вони підлягали загальному знищенню. А до тих, хто дивом вижив і повернувся з депортації, ставилися,. як до злочинців.. Вони не мали права поселятися, де хочуть, а тільки у виділених зонах. За ними постійно стежило КГБ. А будь-які розмови про пережите, означали негайну депортацію назад до Сибіру. 
   Про одну, депортовану в Заполяр'я  в 1941 році литовську сім'ю, написала в романі "Поміж сірих сутінків" американська письменниця литовського походження Рута Шепетіс. 
   Я хочу поділитися з читачами роздумами про книгу. І хочу. щоб її прочитали всі. Адже цей твір можна назвати голосом поневолених народів, який почув увесь світ.
   П'ятнадцятирічна художниця Ліна, разом із своїм братом Йонасом і матір'ю, були відправлені до Сибіру. Це був довгий шлях, який розпочався на залізничному вокзалі міста Каунаса, а закінчився на узбережжі моря Лаптєвих. Для багатьох - назавжди.
   Такі діти, як Ліна, Йонас, Яніна, виросли в сталінських таборах і повернулися додому вже дорослими. А безліч людей, як і їхня мама, загинули.
   Щоб дати вихід своїм емоціям. Ліна старалася все побачене малювати, для того, щоб зберегти обличчя тих, чия доля стане трагічною. Її мудрість і терпіння  допомогли багатьом співвітчизникам врятуватися від голоду та цинги. Адже у крижаному таборі смерті треба мати неабияку силу і витримку. В таких нелюдських умовах, в яких вони жили, вижити було неймовірно важко. Як можна пережити полярну зиму в земляній хатині, без теплого одягу, без їжі? 
   Вони куталися в усяке ганчір'я, що попадало під руку. Обмотували  ноги викинутими на берег рибальськими сітями.
   У таборі не було ні лікаря, ні медсестри. Ліків також не було. Хворіли на цингу. тиф, дизентерію, кишіли воші. Помирали маленькі діти. Це було жахливо.
    Ліна боролася за життя, як могла і вірила. що повернеться додому, бо мала велике бажання розповісти світові правду.
   Через двадцять років повернулася Ліна з братом з Сибіру на Батьківщину. Їх вважали злочинцями, хоча не вчинили вони жодного злочину.
  Пережиті ними страхіття залишалися в секреті довго і були спільними для мільйонів людей.
  Тепер ми знаємо всю правду про сталінський режим і не повинні мовчати. Ми повинні про це пам'ятати і ніколи не забувати. Цінувати патріотизм, вірність і самопожертву цих людей. Бо жахіття, яких зазнали депортовані - неймовірні. Але вони зуміли зберегти любов до друга,. до рідного краю, до Бога, навіть - до ворога. бо любов відкриває воістину дивовижну природу людського духу.

неділя, 30 квітня 2017 р.

Клуб активних матусь.

   Сьогодні в бібліотеці відбулось чергове засідання "Клубу активних матусь". Тренінг «Розвиток дитини раннього віку» провела керівник клубу Юлія Франчук, проектний менеджер Голобської селищної ради.
 Матусі, долучайтесь до роботи клубу.
 Повірте - це дуже цікаво і пізнавально!

четвер, 27 квітня 2017 р.



 У Голобській громаді продовжує  діяти 
"Клуб активних матусь".
Запрошуємо на тренінг «Розвиток дитини раннього віку» матусь, які мають діток дошкільного віку, зустріч відбудеться 30-го квітня о 14 год. в приміщенні 
Голобської селищної бібліотеки.

Година-реквієм "Позбав Чорнобильського лиха народи всі і грішних нас"

  26 квітня    минає  31 рік з моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції.  
                                                 Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде...
Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам'ятає.
   У ліквідації наслідків аварії на різних її етапах взяли участь понад три з половиною тисячі волинян. Працівники голобських організацій: ПМК - 63 та Автоколона ( більше сорока чоловік) також кілька місяців працювали в Чорнобильській зоні. Багато з них вже відійшли у вічність.


    Про це говорили в бібліотеці на заході "Позбав Чорнобильського лиха народи всі і грішних нас..." , на який прийшли користувачі бібліотеки та слухачі Університету III віку. Працівники будинку мистецтв показали документальний фільм "Правда про Чорнобиль".Учениці 4-Б класу Іванна Тимощук та Анна Стасюк прочитали вірші - Л.Ржегак "Реквієм" та В.Задворного "Героям Чорнобиля". Взяв участь у заході і учень 7-Б класу Віталій Онопчук. Секретар селищної ради Ангеліна Петрівна Біліч розповіла про голобських ліквідаторів, про пільги, які вони отримують від держави, згадала про свої особисті враження від тих далеких подій. Отець Ніфонт, настоятель Свято-Георгіївського храму, також сказав своє слово про далекі трагічні роки. Оглянули присутні книжкову виставку "Тривожні дзвони Чорнобиля"








четвер, 20 квітня 2017 р.

"Великодні посиденьки" в бібліотеці.



  



  І знову в бібліотеці зібрались читачі на посиденьки. Тема заходу "Дегустація улюблених книг". Так як посиденьки проходили у велике свято - Великдень, ми привітали присутніх з цим найбільшим релігійним святом, зупинилися на історії свята.
Співає жайворон з небес:
"Христос Воскрес! Христос Воскрес!"
У небо дзвін гуде з села:
"Христос Воскрес! Йому хвала!"
В проміннях сонячна блакить:
"Христос Воскрес! Його хваліть!"
Журчить струмок - весняний дзвін:
Воскрес Христос - Господній Син!"
Радіють діти у вінках:
"Христос Воскрес на небесах!"
І вся земля, мов той вінок,
З чудесних трав, дітей, квіток...
І в серці радість через край.
Воскресли поле, річка, гай.
І лине пісня до небес:
"Христос Воскрес! Христос Воскрес!" (К.Перелісна)




  

 А потім говорили про книгу, про одне з найбільших див, створених людиною.Ця тема є дуже близькою для більшості присутніх, адже зібралися на свято наші найкращі читачі, для яких книга - "мудрий друг і порадник" і для яких читання є насолодою:
Ти відкриваєш книгу - і відступає біль, 
Сьогоднішні незгоди і турботи.
Ти відкриваєш світ чужих надій,
Ступаєш на стрімкі важкі дороги.
Ти відкриваєш світ чужої боротьби - 
любов і ненависть зійшлися у двобої...
  На захід ми запросили читачів, для яких улюбленою книгою є твори зовсім різних жанрів. Одні люблять читати детективи. Такими читачами є Людмила Танчак, Лілія Бессонова, Оксана Іванюк, Оксана Волошук, Олена Чирук, Федір Іванчук. Євгенія Якобчук і багато інших.
Інший популярний жанр читання - фантастика. Такі книги полюбляють читати учні, юнацтво.             
    Серед дорослих читачів дуже любить фантастичні твори Світлана Банджа.
Книги на історичну тематику найбільше читають Нонна Валутова, Володимир Щесюк. Багато читачів полюбляє жіночу прозу. Є багато прихильників поетичного слова: Олена Клец, Віра Волошук, Євгенія Сало і інші.
   Проте найбільша кількість дорослих читачів читає сучасну прозу - українську та зарубіжну. Серед найактивніших - Валентина Остапчук, Лідія Гарлінська, Любов Пастушок, Наталія Мороз, Наталя Безпалько, Віра Поліщук, Любов Кашуба, Олена Ковальчук, Інна Ковальчук, Світлана Кібич, Лариса і Валентина Глущуки і багато інших.
   Серед авторів найбільшою популярністю користуються волинські письменники - Володимир Лис, Надія Гуменюк, Жанна Куява, Іван Корсак, Євген Хотимчук.
   Вже кілька років читачі з захопленням читають книги Лесі Романчук, Ніни Фіалко, Світлани Талан, Наталії Гурницької, Дари Корній, Міли Іванцової. Ірен Роздобудько, Галини Вдовиченко.
І нові відкриття в літературі (а, можливо, в нашій бібліотеці) - Олена Печорна (романи "Грішниця", "Фортеця", "Кола на воді"), Марія Дзюба ("Укриті небом"), Валентина Мастєрова ("Суча дочка", "Смарагд"), Дарина Гнатко ("Катерина", "Проклята краса")
    З єдиного фонду Ковельської районної бібліотеки ми щомісяця привозимо нові книги для наших читачів, які через деякий час повертаємо. За минулий рік багато книг подарували нам читачі.
   Про все це ми говорили на посиденьках. А ще - смакували паскою, яку принесли читачі (потрібно покуштувати не менше дванадцяти різних пасок), співали пісні на різноманітну тематику, читали вірші, розповідали анекдоти та гуморески. Присутні були в захоплені, коли вірші, смішинки розповідала Євгенія Сало, вчителька-пенсіонерка (вона їх безліч знає напам'ять), також розказувала вірші Галина Халепа. Валентина Остапчук та Валентина Бережна розповіли про улюблені книги, які прочитали нещодавно.




   Микола Щесюк, акомпаніатор з будинку мистецтв, заспівав кілька пісень,які всім дуже сподобались. Він же підігравав на акордеоні, коли співали всі присутні в залі.

   Ми вдячні Вам, дорогі наші читачі, за Вашу багаторічну та незрадливу любов до книги і до бібліотеки.Ми, бібліотекарі, поважаємо і цінуємо всіх Вас.

пʼятниця, 7 квітня 2017 р.

 У Голобській громаді розпочинає діяти  
"Клуб активних матусь".
Запрошуємо 9-го квітня на 15 год. в приміщення Голобської селищної бібліотеки матусь, які мають діток дошкільного віку.
Буде цікаво та пізнавально.

середа, 5 квітня 2017 р.

4 квітня - день народження Михайла Хижка.


   
   4 квітня - день народження Михайла Хижка, поета-гумориста, нашого земляка. В бібліотеці було проведено годину гумору " Іронію, сатиру, щирий сміх - усе М.Хижко поєднати зміг". На захід були запрошені слухачі Університету III віку, керівником якого є Людмила Тимощук. Була оформлена книжкова поличка "Михайло Хижко: поет - гуморист". Запрошена в бібліотеку дочка М. Хижка, Валентина Михайлівна , прочитала кілька батькових гуморесок, поділилася із спогадами про батька. Кілька гуморесок розказала вчитель-пенсіонер Євгенія Федорівна Сало, яка дуже любить творчість земляка і знає безліч його байок. Працівники бібліотеки подарували Валентині Михайлівні книгу І.Пасюка "Голоби", в якій є стаття про Михайла Дмитровича. Своїми спогадами про видатного земляка поділилася вчитель-пенсіонер Валентина Іванівна Остапчук.
    Є люди, які живуть і після смерті у своїх справах. Вони невмирущі, бо залишили після себе добрий слід. Таким був Михайло Хижко, що прославив рідний край поетичним словом. Його по праву називають волинським сміхотворцем. З-під пера сатирика вийшло чотири збірочки, одна - після смерті.
   Михайло Дмитрович розумів: сміх - це справа серйозна. Ось і став збирати живі іскриночки в народі. Слухав цікаві історії між людьми, щоб потім вони заграли всіма барвами в його сатиричних мініатюрах. Свідченням непересічних талантів була поява імені в антології "Українська байка". яка веде родовід жанру від Григорія Сковороди.
Наш земляк притягував до себе людей багатим внутрішнім світом. Його твочою лабораторією було поле, купе вагона, школа, магазин. Байки, гуморески, фейлетони М.Хижка любили, передавали із вуст в вуста.
В той час не було видання, чи то місцевого, чи республіканського, яке б не друкувало його творів.
   Михайло Хижко дуже любив дітей, бував в школі, дитсадку. Більше 20 загадок подарував дітям, а дитяча збірочка "Загадки з бабусиної грядки" стала для малечі улюбленою.
Селищна бібліотека була його творчим місцем - він тут писав, друкував написане. Нині в бібліотеці зібрано весь творчий доробок поета-гумориста. Читачі люблять його книжки, вчителі використовують у проведенні літературних вечорів, ранків.
З життєвим шляхом Михайла Хижка читачі знайомляться, гортаючи альбом. Тут є відгуки наших волинських поетів В.Простопчука, І.Чернецького, П.Маха.
   Василь Гей, зокрема, присвятив такі слова: "У Голобах живе мудре, дотепне слово М.Хижка, яким продовжував кращі традиції українського гумору. А найголовніше - його слово звучить в устах дітей, яким у майбутньому творити добро для рідної землі".