четвер, 23 січня 2014 р.

Талановита дівчинка.

   Вже не один раз писали ми про нашу читачку,  юну художницю Олю Воробей. Сьогоднішня розповідь також буде про неї.
   В минулому році Ольга взяла участь у республіканському конкурсі "Дитячі історії про найголовніше", виготовила книжку-саморобку  "Мої Голоби". В книгу увійшли оповідання про рідне селище, написані автором і ілюстрації до цих оповідань.  Читачам бібліотеки книга дуже сподобалась. Що й не дивно - адже розповіді, з яких складається книга, дуже близькі і знайомі юним жителям селища.
     
 "...Найулюбленішим моїм місцем для відпочинку є старий парк із ставком, в якому ростуть столітні дерева, які зачаровують мене своєю загадковістю. Цей парк садили ще при володінні князів Вільгів..." ("Мої Голоби")

     "... Більше,  як півстоліття  цим вишиванкам, але вони і дотепер є в нашій хаті і висять на почесному місці..." ("Бабусині рушники, мамині сорочки")

     "...Коли починаються канікули  -  розпочинається справжнє літо. Ось і цього року, коли сонце досягло найбільшого злету, настала найулюбленіша пора голобської дітвори - канікули..." ("Соняшники")
    "...В бібліотеку вони любили приходити, тому,  що там для них відкривалося багато цікавого, було безліч книг,  які можна читати і перегортати годинами.  А потім можна було ще і погойдатися на гойдалках, які цього року розмістили біля бібліотеки. Юрко з Наталею знали, що гойдалки, і цілий ігровий майданчик подарував якийсь добрий дядько, як тепер кажуть - меценат. А ще він подарував бібліотеці багато гарних яскравих книг..."("Друзі")

     ".... Бабуся Оля розказувала, що про калину написано легенди, казки, співається багато пісень. І мені дуже сподобалися ці слова з пісні:
Я не груша, я не слива.
Я - калинонька вродлива.
Я стою в зеленім листі, 
І в червоному намисті... "     
("В саду калина")
  
  

понеділок, 13 січня 2014 р.

Любов до Великого Кобзаря майстриня виливає на полотні…

Споконвіку вишивка для українців є одним із видів народного декоративного мистецтва, яка найпоширеніша із усіх видів ручної праці українських жінок. Так само і наша Ковельщина славиться талановитими майстринями декоративно-прикладного мистецтва.

DSCF3557Однією із таких талановитих, обдарованих людей є вишивальниця Ніна Семенчук з Поворська, яка свою любов до Великого Кобзаря виливає  на полотні. Ніна Петрівна народилася у с. Стеблі, але уже понад 20 років проживає у  Поворську.  Народила троє дітей, дві дочки та сина.
З радістю у своїй домівці вона зустрічає дітей, 6 онуків та 6 правнуків, яких навчає своєму ремеслу, багато розповідає про знаменитого сина українського народу Тараса Шевченка.
Сьогодні до її оселі завітали представники районної влади. Заступник  голови райдержадміністрації Андрій Мигуля розповів, що вишивки місцевої умілиці популяризують українські традиції, які усе своє життя відстоював видатний син українського народу Тарас Шевченко.
«Знаменною датою в Україні буде означений 2014 рік. Рік 200-ліття від появи на світ українця Тараса Шевченка. Президент наголосив: Україна повинна провести гідне вшанування ювілею Кобзаря не тільки у межах держави, а й далеко поза її кордонами», – сказав, у розмові з людьми, заступник голови райдержадміністрації Андрій Мигуля.
Вишивальниця розповіла гостям про справу її життя, любов до української вишивки, яку творить хрестиком, гладдю та бісером. Оскільки вдень працювала на роботі, по господарству, то тільки ввечері чи  вночі, помолившись, бралася за голку. Майстриня показала свої вишивки: рушники, ікони, подушки, панно, покривала, салфетки, тощо. Кожен витвір брала у людей, або зразки купувала, але обов’язково добавляла і свої елементи. Споглядаючи роботи майстрині, мимоволі виникає думка  про внутрішній зміст, власну ідею робіт, яка приходить разом із натхненням. З-поміж інших вони вирізняються колоритом кольорової гами, свіжістю сюжетів.
Особливе місце у її мистецтві займає вишивання портретів Тараса Шевченка, любов до якого прищепила ще бабуся у своїх розповідях про «Наймичку» та читанні Кобзаря, якого на той час мали її дядьки. Роботи майстрині дарувалися одному із Президентів України, міністрам.
Ми вкотре сьогодні пересвідчилися у тому, наскільки багатий доробок Шевченка – через  поезію, танці і декоративно-прикладне мистецтво. Андрій Дмитрович привітав Ніну Семенчук з днем народженням та вручив подарунок. В свою чергу майстриня подякувала за турботу і підтримку та подарувала вишитий портрет Тараса Шевченка.
Персональні виставки Ніни Петрівни є приємною подією у культурному житті нашого району. Її роботи експонувалися і на міжнародних фестивалях, конкурсах. Нині вишивальниця Ніна Семенчук готує чергову виставку робіт, яку присвячує Великому Кобзарю.