Шкляр В. Тінь сови: роман/ Василь Шкляр; передм. А.Куркова.- Харків: Книжковий Клуб Сімейного Дозвілля, 2014.- 304 с.
Роман Василя Шкляра „Тінь сови”, напевно,
найгуманніший та романтичніший з усіх його творів. Він читається як
класика, містить багато філософських думок і висловів, підказує, навчає,
втішає. Адже автор доторкається до вічної теми кохання та смутку, життя
і смерті, любові, яка непідвладна часу... Це вічна „історія двох”, яка
надихає та дарує надію. Це історія кохання двох людей, Катерини та Степана. Кохання та журба, на
жаль, часто ходять поруч. Життя Катерини і Степана сповнене любові та
світлої поезії. І коли приходить біда — як тінь сови, що вони побачили
перед весіллям, — заради спокою дружини Степан ладен пожертвувати всім.
Смерть сильніша за кохання? Мабуть, навпаки. Непідвладна часу історія
кохання, що надихає та дає надію. Кохання, яке перетворюється на
легенду.
Валентина Володимирівна Бережна дуже любить читати книги Василя Шкляра. І ось, про одну із них - "Тінь сови", поділилася враженнями з користувачами нашої бібліотеки.
- Читаючи твори Василя Шкляра, скажімо, не можна знайти чогось спільного у них. Крім, як майстерного володіння мистецтвом словесного образу.
Роман "Тінь сови" - це своєрідний скарб, у ньому описані і інший світ, інший побут, інша Україна.
Ця історія виринула з іншої епохи, коли мораль і порядність згадуються із скептичною посмішкою на обличчі. А вічна тема про добро і зло не живуть нарізно, вони мовби створені для того, щоб підкреслити значення одне одного.
Письменник у своєму творі описав дві історії дружби і кохання і вміло поєднав їх з казкою. А ім'я цій казці - Щедрик. Це містичний мешканець пралісу, маленький чоловічок, якого вигадав собі герой роману, Степан. Щедрик стежить за тим, щоб зло було покаране, а доброта і душевна щедрість перемогли.
Мою читацьку увагу в романі привернули дві історії: Катерини із Степаном та Муталіба з Іриною, історії їх кохання. А справжнє, чисте, не заплямоване кохання завжди подібне трішки до казки, а, можливо, навіть схоже на легенду. Яка дає надію всім тим закоханим, кого воно ще не торкнулося своїм крилом.
Міцна дружба Катерини і Степана переросла у щире і палке кохання, тільки б жити у мирі і злагоді. Але серцева хвороба Степана щоденно нагадує про себе і не дає спокою цій родині. Катерина наполягає на тому, щоб Степан негайно поїхав до клініки, де працює їх приятель, відомий хірург Муталіб. Вони покладають велику надію на нього і вірять, що той зможе допомогти і лікування буде успішним. І більше ніщо не завадить їхньому щастю.
Як би важко не було Катерині лишати своїх дітей на свекрів, вона їде з хворим чоловіком до Києва. Щоб бути разом із ним і піклуватися про нього, як про малу дитину.
Муталіб приязно зустрів дорогих йому гостей. Пам'ятаючи доброту і щедрість Степана, від душі хоче допомогти йому. Хоча у його сім'ї не так гладко і спокійно. Він дуже любить свою дружину Ірину і донечку, але обставини складаються так, що він змушений покинути їх. З теплотою в серці він завжди думає і пам'ятає про свою сім'ю і вірить в те, що вони з Іриною будуть разом. Якби комусь не хотілося цього. Тому що справжнього кохання нікому не роз'єднати.
Читаючи роман "Тінь сови", хочеться, щоб у цих сім'ях було довге і щасливе життя. Але, на жаль, добре, чуйне, любляче Степанове серце не витримало і зупинилося. Нічим навіть не зміг допомогти йому добрий чоловічок - Щедрик, якому він так довіряв.
Я надіюсь, що він допоможе Муталібу та Ірині, певно так і буде. Просто треба в це вірити - вірити в казку кохання.
Бажаю всім казкового кохання!
Немає коментарів:
Дописати коментар