пʼятниця, 11 травня 2012 р.

6 травня - День селища Голоби.

Багато в світі є країв,
Що будять велич, подив мрій,
Однак найкращий, то є мій,
То край моїх батьків.
     Є таке поняття в історії, як "мала батьківщина". Так, саме звідси б'є могутнє джерело, бере початок течія нашого життя.  Родинне гніздо для кожної людини є наймилішим, найсвятішим. У ньому ласкавими зорями сяють мамині очі, випромінюють ласку і захисну силу татові руки. І на якому животворному щаблі хто не опинився, він завжди береже в серці
хвилюючі теплі спогади про батьківський поріг, про шкільні роки, про п'янкі, напоєні прохолодною росою світанки в рідному краї. Так уже налаштована людина, що до малого клаптика землі, де народився, до вулиці і стежки, що веде до батьківського дому, пульсують у серці найтрепетніші, найсвітліші почуття.
      Навіть тоді, коли на рідному порозі тебе вже ніхто не зустрічає, коли осиротіла домівка не повниться звабливими запахами домашнього тепла, а знайома стежка на подвір'ї невблаганно заросла споришами, нас по-батьківськи кличе до себе і радо зустрічає рідний поріг дитинства  - наші Голоби.
    Відтоді, коли в 2007 році виконком Голобської селищної ради прийняв рішення затвердити 6 травня Днем селища Голоби, стало традицією збиратися в селищі на свято. Одночасно на виконкомі затвердили символіку та Гімн селища Голоби.

  Пісня "Мої Голоби", на слова вчительки Валентини Коренги, стала Гімном селища:
                                  Де ти родивсь, те місце найдорожче,
                                  Де ти зростав, де матінка твоя .
                                  Мої Голоби - частка України,
                                  Мої Голоби - рідная земля.
    Вранці відбулось Богослужіння в Свято Георгіївському храмі. Свято продовжилось в будинку культури, де зібралась громадскість селища . Гарбарук С.В., селищний голова , у своємі виступі наголосив про успіхи голобчан. Присутніх привітали - голова райдержадміністрації І.Смітюх, депутат районної ради М. Пруд. Учасники художньої самодіяльності селища подарували присутнім чудовий концерт.
Свої пісні дарує голобчанам  наша гостя, солістка Луцького районного будинку культури Галина Конах.
     В фойє будинку культури була оформлена книжкова виставка "Моє село - доброти і любові криниця".

      А також  виставка робіт майстринь художньої вишивки. Свої картини презентувала відома голобська квітникарка Л. Петрусенко-Касьянова "Я рідний край, заквітчений у квітах, у вишивку свою вплету".




        Сподобались присутнім художні вишивки  Галини Мухи, Лідії Бакун, Людмили Кочубей.




Учні Голобської ЗОШ представили свої роботи.

 



Любімо отчий край.
Любімо отчий край, бо ця любов свята.
Плекаймо дім батьків і рідні осокори.
У спеку й заметіль, у будні і свята
Любімо плесо нив, високочолі гори.
Коріння поколінь - то генетичний код.
Його у плині літ нікому не зламати,
Бо не здолати нас - безсмертний ми народ,
Якого не убить, повік не роз'єднати.
Землі пейзаж, комет шляхи міняє час,
У небуття ідуть з життя епохи й люди.
Та вічно житиме небес іконостас,
І віра в світлий день, у час прийдешній буде!
Л.Ржегак.



Немає коментарів:

Дописати коментар