І от приходить тридцять третій рік,
Його проклятим називають люди...
В бібліотеці вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932- 1933, 1947 років. На годину скорботи "Очима болю - відлунням у серці" зібралися читачі бібліотеки, жителі селища, селищний голова та священники - о. Ніфонт та о. Андрій.Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна із найстрашніших таких сторінок - Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв. З голоду пухли і вмирали діти, чоловіки й жінки працездатного віку, вмирали цілими родинами. Малеча бродила і повзала у пошуках чогось їстівного. У людей розпухали обличчя, ноги, животи. Померлих, а часто й живих, звозили, скидали у ями і закопували. Прагнучи врятувати від голодної смерті хоча б дітей, селяни везли їх у міста і залишали в установах, лікарнях, на вокзалах та вулицях. Були такі, що збожеволівши від голоду, різали та варили трупи, вбивали власних дітей та варили їх.
Бібліотекарі розповіли присутнім про ті трагічні страшні часи.
Виступив селищний голова Сергій Володимирович Гарбарук.
Своїми спогадами про Голодомор поділилася Галина Іванівна Халепа (вона народилася і виросла в східних областях України), прочитала написаного власноруч вірша про ті страшні події.
Директор районного будинку культури Григорій Васильович Тарасовський продемонстрував документальний фільм про голод 1932 - 1933 рр.
Із словами бібліотекаря: "Про кожну усмішку, що згасла передчасно, ми пам'ятаємо" були запалені свічки і хвилиною мовчання пом'янули присутні великомучеників історії. Отець Ніфонт та отець Андрій висловили свою думку про далекі трагічні роки.
Бібліотекарі оформили книжкову виставку "Великий голод - вічний біль"
Немає коментарів:
Дописати коментар