Поезії Кобзаря народжені для того, щоб не вмирати ніколи. Через часові відстані ми ще ясніше бачимо життєвий і творчий подвиг цієї людини, відкриваємо унікальність його всебічно обдарованої особистості, ще повніше осягаємо неперехідне значення творчості поета, співучих і грізних його віршів, у яких і сьогодні все дихає життям, вільнолюбством, правдою, захоплює летом думки, глибиною і красою людського почуття.
До дня народження Тараса Григоровича Шевченка в бібліотеці була організована викладка літератури "У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна", до якої ввійшли твори Т.Г.Шевченка та література про його життєвий і творчий шлях, для учнів старших класів була проведена літературна година "Ми тебе не пам'ятаєм, Тарасе".
"Кобзар" - так називається книга, що є головною книгою всього поетового життя. У світовій літературі навряд чи можна назвати книгу такого впливу і такої дії на народ, книгу, яка так багато значить для народу. Сама поява її була вкрай незвичайною. Вірші і поеми, які ввійшли до "Кобзаря", народжувалися на тернистих дорогах життя поета, писалися в мандрівках по Україні, серед її синіючої далини, то в моторошних казематах, ті безсмертні рядки ясніли при світлі білих ночей Півночі і в палючих закаспійських пустелях, під нещадним сонцем вигнання.
Як ми уже писали в публікації "Кобзар" - фронтовик.", заслужений працівник культури України з Києва Володимир Костянтинович Портянко подарував нам унікальну книгу - "Кобзаря", книгу, яка була видана в далекому 1942 році і перевидана до 65-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників. Володимир Костянтинович прислав нам багато цікавого матеріалу про "Кобзарі"-фронтовики ("Кобзар" видавався не тільки в 1942 році, а й в 1943 та 1944 роках).
І ось по цій унікальній книзі ми провели "Історію однієї книги" для різних вікових категорій читачів. З яким захопленням перегортали наші читачі книгу. Більшість із них навіть не знали, що "Кобзар" Т.Г.Шевченка видавався у роки війни.
У післямові до книги В.К.Портянко написав: "... Із всієї колекції "Кобзарів", яку я зібрав, найбільше ціную ці Шевченкові збірки. Чому? Тому, що вони нагадують мені бійця, на долю якого випали тяжкі випробування війни і якому вдалося вижити. Вони нагадують того бійця, що загинув у перший день війни у Бресті, що впав замертво на широкому полі моєї Корсунь-Шевченківщини, що був смертельно поранений в останній день війни у Берліні..."
Шевченківський "Кобзар" дуже багато значив для бійців у роки війни. Про це свідчать вірші фронтових поетів. Ось рядки із вірша Миколи Рибака "Нас заколисував Волосожар"
Тримаючи прострелений "Кобзар",
Читав радист натхненно:
"Кари катам, кари!."
Не дочитав, бо чуємо з пітьми
Наказ: приготуватись до атаки!
Не прочитали епілогу ми
Могутньої поеми "Гайдамаки"
А наші читачі дочитали. У цього "Кобзаря" щаслива доля, як у багатьох бійців, котрі повернулися додому з тяжких фронтових доріг. Щаслива доля книги, що вела наших солдатів по дорогах війни і дожила до сьогоднішнього дня. І з такою книгою познайомилися наші читачі.
Дякуємо Вам, Володимире Костянтиновичу, за книги. Дякують Вам за них і наші читачі, які змогли познайомитися з такою безцінною книгою!
Дякую!
ВідповістиВидалитиЦікавий та захоплюючий матеріал був висвітлений у "Історії однієї книги", на мою думку про істрію "Кобзаря" - фронтовика будуть пам'ятати і переказувати своїм нащадакам слухачі заходу.
ВідповістиВидалитиЯк добре, що є такі небайдужі люди, як В.К.Портянко. Завдяки йому читачі нашої невеличкої селищної бібліотеки мали змогу познайомитись з цією книгою.
ВідповістиВидалити