Прикрасимо ялинку своїми руками.

  В бібліотеці зібрались наші користувачі, учасники конкурсу "Прикрасимо ялинку своїми руками"

Іграшки так хвилювались:
- "Ми на ялинку зачекались.
Її ми хочем прикрашати
І з Новим Роком всіх вітати".

 

Ялиночка-красуня в казковому вбранні
Для діточок засвічує ліхтарики-вогні.
Ліхтарики, ліхтарики горять, мов зірочки,
Чарівним цим ліхтарикам радіють малюки.

Загорілися в бібліотеці зірочки-ліхтарики:
Білосніжні, голубі, жовті, мов янтарики...

Чарують сяйвом дивнії вогні,
 Якісь незвичні, гарні і казкові.
Ліхтарики прекрасно-кольорові.

Вітаємо з Новим роком та Різдвом Христовим наших користувачів та відвідувачів блогу!

В новорічний вечір дивний,
Дід Мороз нехай в торбині,
Як у дуже гарній казці,
Подарує купу щастя.
А Снігурка чарівна,
Усміхнеться, як весна,
Принесе здоров'я міх,
І щасливий теплий сміх.
Щоб у рік Змії , в наступному році
Усім нам щастило на кожному кроці.
Щоб добро та удача усіх нас чекали,
А кохання і успіх – не обминали! 

Увага!
Користувачі Голобської селищної бібліотеки!

Оголошується конкурс на виготовлення кращої ялинкової прикраси.

Роботи приймаються до 26 грудня. 

27 грудня, о 15-й годині чекаємо вас в бібліотеці для підбиття підсумків конкурсу.

Бажаємо успіхів! 

Хай повнить серце доброта.

      

       Доброта — це чутливе, дружнє ставлення до людей,  привітність, ласка, прихильність. Таке визначення подається в тлумачному словникові української мови. Доброта — це ще й співчуття, щирість і щедрість людської душі і велика любов. Але добра людина з прихильністю і з любов’ю ставиться не лише до людей, а й до рослин і тварин. Адже всі ми — частинка живої природи. Всім однаково боляче, коли нас ударять, всім однаково образливо, коли нас принижують. Тому добра людина не образить, не принизить і не завдасть нікому болю. Недаремно ми наділені розумом, вміємо мислити, розуміти, говорити, співчувати, любити.

     Добрим треба бути тому, що ми люди, а не звірі. Ми наділені розумом, вміємо мислити, міркувати, вміємо мріяти і планувати своє життя, ми вміємо говорити. У нас є мова, є слово, за допомогою якого ми спілкуємося між собою і можемо успішно про все домовитися, не застосовуючи сили. Люди мають здатність удосконалювати свій розум і розвивати його. А тварини цього не можуть робити, вони не вміють говорити і мислити, а живуть завдяки інстинктам. У світі тварин виживають найсильніші, найспритніші, найвідважніші. І там такого поняття, як доброта, немає. Доброта — це людська риса, здатність людини творити добро іншим. І щоб жилось усім нам добре, у мирі і в злагоді, спокійно і затишно, треба щохвилини, щоденно творити добро. Та, власне, людина для того і приходить у світ, щоб творити добро.

     Про все це говорилось в бібліотеці на літературній годині "Хай повнить серце доброта".

 З чим порівняти нам добру людину?
З небом безмежним в погідную днину,
З сонцем, що сяє і всіх зігріває,
З ніжністю мами, що нас обнімає.
І з джерельцем, що дає до водиці
Спраглим вустам у жару притулиться,
З ніжним теплом і усмішкою тата,
І з вітерцем, що злітає крилато.
З хлібом духмяним, що з печі виймають,
З веснами ще, як сади зацвітають,
З чистими росами, ніжними квітами.
І з вечорами, що йдуть з оксамитами.
З теплим світанням, що ллє промінцями.
З чуйністю, ласкою й казкою мами.

    Переглянули діти тематичну поличку "Людина починається з добра"

Доброта, як промінь сонця,
Що з’явився у імлі,
Пригорнувся до віконця
І розлився по землі.
Доброта, як ласка мами,
Віддає любов свою.
Ніжить серденько так само.
Як і пісенька в гаю.
Доброта, як щедрість літа, —
Радість, щастя і краса!
Як волошка серед жита.
Ще, як дощик і роса.
Пам’ятайте, любі діти,
Істина така проста!
Найцінніше в цілім світі —
Це любов і доброта.

Вітаємо всіх відвідувачів блогу з Днем Святого Миколая!

Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці,
І принесе у Вашу хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зернятко щастя хай посіє.
Зігріє гумором, любов'ю,
І принесе усім здоров'я!!!

Не стерти з пам'яті минуле.

    Ось уже який рік в кінці листопада ми згадуємо події далеких 30-х років і на нашому календарі з'явився день пам'яті жертв голодомору та політичних репресій.
    Український народ пережив кілька страшних голодних років, які не тільки спричинили смерть мільйонів людей, але й ослабили життєву силу українського народу, затримали його фізично-біологічний розвиток у порівняні з іншими народами і залишили в психіці та моральному відчутті страшні карби.  За оцінками істориків  кількість втрат становить понад 10 млн. чоловік.
    Голод 1932—1933 рр. — одна з найбільш трагічних сторінок історії українського народу. Намагаючись нічим не затьмарити “успіхів соціалістичного будівництва”, сталінське керівництво наклало табу на цю тему. Про страшне лихо не дозволялося відкрито говорити, бодай навіть згадувати в газетах, офіційних документах. Зарубіжна ж інформація кваліфікувалася як інсинуації. Згодом категорична заборона перетворилася на політичну установку, ідеологічну догму і набагато пережила своїх творців. Не зруйнувала її і пора хрущовської “відлиги”. Лише з набуттям незалежності України питання про ліквідацію цієї “білої плями” історії, навколо якої не раз кипіли пристрасті набуло своєї актуальності.
    Проте і найсуворіше вето не могло викоренити з пам'яті народу спогади про голод. Розповіді про цю драму передавалися від старших до молодих, знайшли відображення в усних переказах, художніх творах. Страхітлива трагедія голоду на Україні  викликала щире співчуття світової громадськості.
     Про все це говорилось в бібліотеці в суботу  24 листопада. Користувачі бібліотеки зібрались, щоб вшанувати пам'ять жертв Голодомору та запалити Свічу Пам'яті.

     Своїми враженнями про ті далекі трагічні роки  поділився селищний голова С.В.Гарбарук.

    Отець Андрій відслужив панахиду по безвинно замученим жертвам.

  Ознайомились присутні з викладкою літератури "Жнива голодомору - жнива розпачу", яка складається з документальних, художніх творів українських та зарубіжних письменників і істориків-дослідників.

Вітаємо із святом працівників сільського господарства!

       До Дня працівників сільського господарства в районному будинку культури відбулись урочистості. Фойє будинку культури було прикрашено вишитими рушниками, іконами, вишитими доріжками.
       Бібліотекарі Голобської селищної бібліотеки також взяли участь у заходах, організувавши виставку вишиванок  голобських майстринь.

Співець дитячих таємниць.

    3 листопада виповнилось 125 років від дня народження С.Я.Маршака – російського поета, письменника, драматурга, перекладача,  який своєю  літературною творчістю  заклав основи дитячої літератури.
    Самуїл Якович Маршак народився 1887 року у Воронежі, у великій сім’ї заводського майстра – миловара. Дитинство і шкільні роки його пройшли в маленькому провінційному містечку Острогожську. У дитинстві Маршак увесь час щось вигадував: ігри, п’єси, розповіді. Слухачам особливо подобалися його незвичайні історії з фантастичними кінцівками. З раннього дитинства хлопчик багато читав і вже в шкільні роки зробив свої перші літературні спроби.
   С.Я.Маршак є одним із улюблених дитячих авторів і в нашій бібліотеці. Його твори не залежуються на книжкових поличках.  З задоволенням читають книги С.Я.Маршака  наші маленькі користувачі.
    В бібліотеці була проведена вікторина "Вгадай героя з творів С.Я.Маршака"

   А також бібліотекарі оформили тематичну поличку "125 років з дня народження С.Я.Маршака."

Вітаємо наших користувачів та відвідувачів блогу із святом писемності та української мови!

       До Дня писемності та української мови в бібліотеці була проведена година мовознавства "Бережімо слово, як святу молитву, бережімо слово, як своє дитя",а також була оформлена тематична поличка "Мова - надійний місток в майбуття, мудрості чиста криниця"
      А для учнів 1-4 класів  провели хвилину цікавих повідомлень "Мова - життя основа" 

У книги люди, наче бджоли в соти, знесли духовний, чародійний мед...

     

Осінній вітер весело полоще

Пожовклії із дерева листки...

      А біля бібліотеки зібрались діти на літературну годину "Цікаві таємниці на книжковій полиці".  

     Сьогодні перед нами стоїть завдання – сформувати таку людину, яка б мала не тільки глибокі знання, а творчо мислила, вміла застосовувати свої знання на практиці та вільно орієнтувалася в інформаційному просторі. Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, формування вміння користуватися бібліотекою, книгою, а також розвиток пізнавальних інтересів наших юних користувачів - основне завдання і мета бібліотеки.

        У наш час книга починає втрачати для багатьох свою колишню притягальну силу, бо тепер людство намагається знайти їй заміну у вигляді різноманітних комп'ютерних енциклопедій. Так, сучасні маленькі пластикові диски набагато компактніші за книгу, в них знаходиться значно більше інформації. Але як приємно відкрити свою улюблену книгу і просто почитати, повільно перегортаючи сторінки, поринаючи в чарівний світ, придуманий для нас письменником.

   

28 жовтня - день визволення України.

    

      День визволення України від фашистських загарбників відзначають 28 жовтня.

Цей день було засновано згідно з указом президента "Про День визволення України від фашистських загарбників" від 20 жовтня 2009 року "з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу.

       Під час Другої світової війни 1941-1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. Після Сталінградської битви (листопад 1942 року - лютий 1943 року) хід війни докорінно змінився. Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені у грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося під час Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня-жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення Києва від гітлерівців.

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої держави.

У цей день традиційно вшановують пам'ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

      Напередодні дня визволення України від німецько-фашистських загарбників Голобську селищну бібліотеку відвідали:  Капітоненко М.І. - голова обласної ветеранської організації, Кухтей Р.А.- заступник голови громадської ради при обласній держадміністрації, Гулько Г.Я. - вчений секретар громадської організації "Сумління", голова пошукового загону "Відродження" Дорошенко В.С., а також - директор Волинського регіонального музею українського війська і військової техніки, голова правління Волинської громадської організації "Сумління", автор книг "Голоби" і "Брусилівський прорив" Пасюк І.М.

З святом, шановні колеги!

 

Ви сіячі.

Ви сіячі, і ваше поле - книги,

В них стиглі зерна мудрості лежать.

Вони мовчать, як мармурові криги,

Та в них - думок цілющих благодать.

Ви трударі, і ваш набуток - слово,

Яке віки горить, та не згора.

Воно людського досвіту основа, 

Хоча злітає з кінчика пера.

Ви скарбники, і ваші скарби - свічі,

Що сяють людям і добро несуть.

Вони незрячим відкривають вічі

І по житті, як компаси, ведуть.

Щасливі ви, бо з музами зріднились,

Бо з ними йдете разом в майбуття.

У друзях вірних ви не помилились -

Пізнали глибину і сенс життя.

Л.Ржегак

 

 

"Кобзар" - фронтовик.

     Ще і ще раз переконуємось - наші дописи читають і людям вони подобаються. Нещодавно до бібліотеки надійшов лист із м.Києва, від заслуженого працівника культури Портянка Володимира Костянтиновича. Він прочитав дописи -" У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна" та " Ми тебе не забули, Тарасе!" і прислав нам унікальну книгу - "Кобзаря" Т. Г. Шевченка. Ось уривки із його листа:
      "...До 65 річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні мені за допомогою друзів удалось перевидати унікальний "Кобзар" Тараса Шевченка, який було видано у 1942 році. Я називаю його фронтовиком. Ось його я Вам і надсилаю.

       Про " Кобзарі"-фронтовики Ви можете прочитати в Інтернеті. "Кобзарі" виходили також  у 1943 і 1944 роках. Є багато свідчень і віршів про те, як він воював за Україну"

 

    Передмову до цієї збірки "Гнів Шевченка" написав незабутній Павло Тичина. Читаємо уривок із передмови:
     "...В численних листах червоноармійців(не лише українців!) - в листах, що надходять до Спілки Письменників, до наших редакцій, до Академії Наук, - є одне прохання, що без кінця повторюється, прохання надіслати "Кобзар" Шевченка на фронт. Так гнівне слово Тарасове допомагає нам сьогодні і духовною зброєю своєю в боротьбі проти німецьких загарбників. І ми, разом з своїм поетом, ще голосніше підносимо сьогодні його клич бойовий: "Нехай ворог гине!"
    Післямову "Кобзар"-фронтовик" написав сам Володимир Портянко:
    "...Фототипічне видання унікального примірника"Кобзаря" - подарунок ветеранам Великої Вітчизняної війни, їх онукам і правнукам, всім тим, хто шанує творчість Великого Кобзаря"

З Днем незалежності, Україно!

Україна - це прозора, джерельна вода,

Солов'їні гаї та діброви...

     Золота, чарівна сторона. Земля,  рясно уквітчана, зеленню закосичена, ненька наша - Україна. Скільки глибини у цьому співучому слові...

     Це золото полів, бездонна синь зачарованих небес, тихий плес річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні ліси, зелені долини і луки, Карпатські вершини і синя даль Дніпра, Донецькі простори і зоряний Південь, наше голубооке Полісся і Крим, білі українські хати і велич міських краєвидів, все це -  наша Україна.

  У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате і славне минуле. Вона виколисала велетнів сили і духу, таких, як Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Леся Українка, Михайло Грушевський і інші.

   Виповнюється 21-а річниця незалежності України. В районному будинку культури відбулись урочистості, присвячені цій знаменній даті. Бібліотекарі також долучилися до проведення свята. В фойє була представлена розгорнута книжкова виставка "Для мене в світі ти єдина, моя чарівна Україна"

 

     А в бібліотеці для дітей була проведена літературна година "Моя Україна - вільна держава, з нею пов'язую долю свою"

Достигли яблука у літньому садку...

    14 серпня святкували ми  День Маковея, або Перший Спас.
    Свято Маковея - одне із поетичніших і найшанованіших в Україні. Цього дня в церквах святять воду, квіти й мак. На Маковея кожний мав букет квітів, в якому обов'яково були присутні достиглі голівки маку. Такий букет називався "маковійчик" і ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і барвінок, а також різні трави( які в нороді називають зіллям, зіллячком).
Перший Спас називався ще й Медовим, тому що вулики до цього часу наповнюються медом і пасічники починають медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковея можна було розговлятися.
   У Перший Спас починається Успінський піст, який триває два тижні. У народі кажуть, що Перший Спас - це проводи літа
   Другий Спас , 19 серпня,  це свято Перетворення Спаса нашого  - Ісуса Христа. Називається свято ще - яблучний Спас. За церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Іоанна й повів їх на високу гору. Там він на очах здивованих людей змінився: обличчя його засяяло, одяг став білий, аж ясний.  Ось яке перетворення Сина Божого мається на увазі.
  У церкві в цей день святять фрукти(груші, яблука), мед і жито-пшеницю. Саме від цього дня можна їсти яблука.

І  кожне  яблуко  із  свіжого  врожаю,

Магічну  має  силу,    стимул  жити…

  Існує така легенда: на Спаса ходить Бог раєм та роздає дітям яблука, але не всім, а тільки тим, чиї матері дотримувалися звичаю й до яблучного Спаса не куштували яблук. Якщо мати порушила правило, її дитина гостинця не отримає. Свідома відмова матері від ласування яблуками до цього дня певною мірою схожа на піст на згадку про втрачену дитину, яка померла ще малою.

    Цього дня поминають ще й померлих родичів.

 

 

 Освячення святкових кошиків із фруктами в Голобському Свято-Георгіївському храмі.

Смачного  меду,  яблучка  святого,

Добра  родині,  щастя  у  сім’ї,

Святкуймо  Спаса  і  молімось  Богу,

Радіймо,  що  живемо  на  землі.
(В.Назарук )

     29 серпня завершується цикл літніх свят - Третій Спас, або як його ще називали - Горіховий Спас. Називали його так, тому що до цього дня достигали лісові горіхи і починався їхній збір. За нородними уявленнями, урожай горіхів передвіщав на майбутній рік урожай жита. У цей день їдять волоські горіхи, фундук, кедрові горіхи  та будь-які інші.
      Про все це розповідали бібліотекарі дітям, які 19 серпня зібрались в бібліотеці на духовну годину "Свято Спаса і меду"

"Лісова пісня" Лесі Українки - безсмертний гімн природі та красі людських почуттів.

      Надходить чергова річниця з дня написання "Лісової пісні", невмирущого творіння нашої дорогої землячки Лесі Українки. Написала Леся драму-феєрію, перебуваючи на лікуванні в Грузії. Всього за дванадцять днів створила вона безсмертний гімн волинській природі. Це поетичний і трагічний твір про красу чистого кохання, про високу мрію людини, про її одвічний потяг до прекрасного, до людяного. Прекрасне в природі, як і в людській душі, ніколи не вмирає.
     В "Лісовій пісні" поєдналися фантазія з дійсністю, буденне із світлими поетичними мріями. Тут протистоять два світи. Один - темний, жорстокий, де панує користолюбство й насилля. Другий - романтичний, ідеалізований, сповнений людяності, любові й краси.
     Про все це говорилось в бібліотеці на літературній годині "Лісова пісня - це гімн природі та красі людських почуттів"

 

 

Оформлено книжкову викладку творів Лесі Українки.

 

   Багата спадщина Лесі Українки - невмируще джерело краси і творчого духу народу, з якого вічно черпати усім живущим і прийдешнім поколінням чисту воду, брати наснагу для життя і праці. Так Людмила Ржегак, наша землячка і поетеса, побувавши в с. Колодяжному написала такі віршовані рядки:

Я була у Лесинім садку,

Чула шепіт трав й дерев столітніх.

Подумки й тепер по стежці йду

Повз шеренги хризантем розквітлих.

Дуб кремезний пам'ять береже,

Білий дім зітхає серед ночі,

Тишу у окрузі стереже,

Тайни Лесі й помисли дівочі.

Тихо спить у роздумах ставок,

Верби ледь колишуть надвечір'я.

Наче в змові стовбур і листок -

Сторожують Косачів подвір'я.

Зупинився тут 20-й вік.

Хто лиш не листав його сторінки...

Та повік не змиє часу лік

Велич духу Лесі Українки.

Гордимось волинянкою.

 

 Дуже приємно було дізнатись, що солістка Луцького районного будинку культури Галина Конах, яка 6 травня, на день селища Голоби, співала в нашому будинку культури(див.6 травня - День селища Голоби.),
на XXI Міжнародному конкурсі естрадних виконавців "Слов'янський базар - 2012" зайняла друге місце і одержала премію 6000 доларів.
   Третє місце і премію обсягом 3000 доларів США отримали Фредеріка Маріані з Італії та Славіна Калканджиєва з Болгарії.
  Перше місце і 9000 доларів здобула Саманта Тіна з Латвії.
  Гран-прі і 15 000 доларів – за македонцем Бобаном Мойсовскі.
  Ми гордимося Галиною і бажаємо їй нових перемог!

 

Краснеє літечко, золота ситечко, як же тебе не любить?

Гойдається віття зелене

У човнику теплого літа...

   Канікули досягли зеніту.  До бібліотеки поспішають діти на масові заходи, щоб попрацювати на комп'ютерах, обміняти книги... А сьогодні малеча зібралась на чергове засідання фітобару "Рум'яночок"( що означає слово "фітобар" - див. Фітобар "Рум'яночок" у бібліотеці.). Зустріч вирішили провести на свіжому повітрі,  біля бібліотеки. Чудова літня днина, напоєна яскравим сонечком і запахами дерев, квітів та травички допомагала більш повно розкрити тему засідання фітобару - лікарські рослини і їх чудодійні властивості.
  Була  оформлена  викладка  літератури "З любов'ю до рідної природи", на якій розмістили книги  про дивосвіт природи, про лікувальні трави.

     Бібліотекар розповіла про всім відому ромашку, м'яту, нагідки і дивину.  Дізналися діти про цілющі властивості деревію, золототисячника, звіробою . Зілля, коріння квітів, трави мають чудодійну силу, їх використовують у медицині. У народі є багато прикмет про рослини, які є неоціненним скарбом для людини, наділені  "священною силою". В книжках можна прочитати, що кропива, лопух,  богородська трава мають властивість заспокоювати, у них гарний запах. Розвішують їх у  кімнатах.
     Гілки осики, горобини, берези і дубочків відганяють комах, моль, якщо ними затуляти щілини між дверима і вікнами.
    Є трави і зілля, якими лікують, є, які хилять до сну, які збуджують, дають силу і енергію , але є й такі, що мають отруйну властивість.

    Поласували діти духмяним цілющим напоєм. Неповторний смак  чаю дуже сподобався малечі.

   За допомогою Інтернету більш повніше дізналися про  трави, які лікують і які ростуть саме у нас, на Волині.

 

Квіти ніжні бережіть,

Без потреби їх не рвіть.

Бо чарівної краси 

Не побачим я і ти.