Ми тебе не забули, Тарасе!

 Покоління поколінню
 Про тебе розкаже.
І твоя, Кобзарю, слава
Не вмре, не поляже.

   День народження і день смерті Тараса Шевченка стоять поряд - 9 і 10 березня. Між цими двома березневими днями - 47 років життя, яке стало славою і гордістю нашого народу, тріумфальним початком і вершинним досягненням нової української літератури.

   Нині, як і щороку ми проводимо Шевченківські дні, аби не просто вшанувати пам'ять геніального поета, а й відчути його невмируще слово серцем. Мальовничу природу України, її роботящих і чистих душею людей Тарас полюбив ще змалечку, бо й сам був живою частиною того світу, в якому народився і виріс. У творах поета гомонить байрак, стогнуть гори-хвилі, над ставами зеленіють верби, виблискує сивий Дніпро, щебече соловейко. І все це - рідна земля. Шевченко не пише - він малює словами, будить в душах читачів почуття любові до рідного краю.

    В бібліотеці було проведено вечір-портрет "Ми тебе не забули, Тарасе" для старшокласників. Діти познайомились із книжковою викладкою "У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна".