середа, 3 лютого 2016 р.

Новини із життя селища: Різдвяний зорепад.

    
 "Різдвяний зорепад" – так називався вечір колядок, який провів благочинний Голобського благочиння УПЦ ієромонах Ніфонт.
     Сама Свято-Георгіївська церква була святково прибрана, у ній витав дух святості, величі Божої благодаті. Храм не міг вмістити всіх бажаючих.
 Свято розпочалось зі служби Божої, яку провели священики сіл Попович, Нужеля, Нового Мосира, Жидичина. Церковні хори, увібравши всі тонкощі церковного піснеспіву, велично прославляли народження Ісуса. 
   Свято продовжили колядками запрошені церковні хори з Попович, Нового Мосира, а також хор ветеранів селища "Червона калина".
  Народного колориту дійству  додав співучий етнографічний колектив під керівництвом Валерія Гладунця. Присутніх вразив спів з часів далекої давнини.  Приємно здивувала "колісна ліра" – для багатьох не знаний інструмент, хоч в минулому він був відомий на Волині.
 Кажуть, що талант – то дар Господній. Саме талант вмілого духовного наставника, мудрого керівника, знаного організатора має наш о. Ніфонт. Неповторне, чудове, незабутнє Різдвяне дійство організував він не тільки для своїх прихожан, бо на подвір'ї храму зібралось чи не усе селище. Було багато молоді, дітей. 
 Тут  збудували сцену, прикрасивши її гірляндами, домотканими килимами, доріжками, саморуч вишитими виробами. А над нею – великий напис "Боже, благослови Україну миром!".
   Зі сцени присутніх привітали голова Ковельської РДА Віктор Козак, Голобський селищний голова Сергій Гарбарук.
 Сцену заповнювали все нові і нові колективи колядників. Це були церковні хори навколишніх сіл, Голобської церкви, а також дитячі колективи колядників "Яворина", "Дударик" та "Гомін".  
Але шоу – це видовище. Тож яке свято без великого танцю? Тут тон завдали кияни. Вони вміло поєднали колядки з вихором танцю. До речі, керівника гурту Валерія Гладунця знають в Україні не тільки як великого цінителя народних традицій, обрядів, але й як вмілого організатора дозвілля. Його таланту не було меж. Ритму танців, музики піддалися і дорослі, і діти, і молодь. 
 У той вечір було все: і щедра кутя, яку роздавали волонтери церкви, і трав'яний духмяний гарячий чай, і вогнища, де можна було на довгих палицях-шампурах підсмажити шашлик із сала та картоплі, спеціально для цього приготовлені, і пиріжки від голобських прихожан-господинь.
Сміх, радість кругом й щирі вітання "Христос народився!" – все це наповнювало душі неперевершеними враженнями. Дійсно, свято стало торжеством великої Христової віри, надії та любові.
  Хочеться щиро подякувати організаторам, особисто благочинному о. Ніфонту за подароване Новорічно-Різдвяне свято!
Валентина СІЧКАР.

Немає коментарів:

Дописати коментар