Можна зробити гуртом так багато - і про здорове довкілля подбати.

    Звичайно, ми не можемо захистити усе довкола. Але нам під силу зробити маленькі справи: посадити деревце, прибрати біля будинку, посіяти квіти...

Благоустрій території біля бібліотеки та клубу ветеранів війни і праці "Червона калина"

Давайте будем все оберігати - 

Джерела, ріки, квіточки малі.

Любить всім серцем й завжди пам'ятати,

Що ми є часточка природи на Землі.

БЛОГСКАР - 2012

    Вже другу нагороду  отримує  наша бібліотека! На цей раз  БЛОГСКАР - 2012. Вручила її нам Таня Белович із своїм найцікавішим блогом  Жизнь женщины.  Таня, щиро дякуємо!
    За правилами потрібно:
 1.Подякувати за нагороду.
 2.Помістити в блозі посилання на цей блог.
 3.Помістити логотип нагороди.
 4.Нагородити інші блоги( максимум 4 номінанти в кожній номінації)
 5.Повідомити номінантів в коментарях.
 6.Написати сім фактів  про себе.
     Номінації:
  1.Найяскравіший блог.
  2.Найцікавіший блог.
  3.Найбільш творчий блог.
  4."Pretty Girl 2012" серед блогерів.
  5.Кращі ідеї для будинку і декор.
  6.Кращий фешн блог.
  7.Краща фотографія.
А тепер нагороди:
  1.Центральная детская библиотека ЦБС для детей г.Измаила .
  2.cОлнечная пОлянка.
  3. Блог Долинської ЦРБ.
 4.
  5. Очумелая домохозяйка.
  6.
  7.Багатобарвний світ мистецтва.
Сім фактів про себе: див. - Чудо-блог.
   
      

16 березня - день визволення селища Голоби.

Ішли на фронт мої односельчани

Під гул землі, кривавий плач зорі.

Ішли Миколи, Петри та Івани -

Одвіку сівачі і косарі.( В.Гей)

        Такими словами в бібліотеці розпочалась літературна година "В пам'яті навіки збережем",  приурочена дню визволення Голоб від німецько-фашистських загарбників.

       Далекий 44-й рік. 16 березня настало довгождане визволення від фашистської чуми. Чотири довгих років війна стукала в голобські родини, кожну хатину і викликала на двобій наших земляків.Земля була наче рана, тихо плакала росами трава, оплакували діти батьків.

        Давно відгриміли громи війни, позаростали поля битв Великої Вітчизняної війни, та людська пам'ять вічна. Ми завжди будемо пам'ятати цю дату. Адже занадто дорогою ціною вдалося вистраждати  ПЕРЕМОГУ - 148 жителів селища віддали своє життя за мир і розкидані їх імена на обелісках фронтових доріг. Їх імена на обеліску Слави.

         В бібліотеці є "Книга пам'яті", де внесені прізвища тих, хто відійшов у вічність.

       

   Діти познайомились з викладкою літератури  "Священні сторінки подвигу" і з малюнками наших користувачів на дану тему.

Тим, кому  у 20 скроні вкрила сивина,

Тим, хто грудьми рідний край захищав,

Тим, хто зазнав лихоліття війни,

Доземно схиляємо голови ми!

Найкращий читач бібліотеки - 2012

      Упродовж усього життя ми звертаємось до книжок. Батьки читали нам вірші, оповідання, казки, коли ми ще й говорити не вміли. З дитячих років книжка допомогала нам пізнати себе і зрозуміти світ, що нас оточує. Вона знайомила і продовжує знайомити з історією народу, рідної землі, таємницями природи і життя, найкращими зразками світової літератури. Книга допомагає у навчанні і самовихованні, збагачує знання, народжує мрії і вчить, як їх здійснити.

    На черговому засіданні клубу любителів книги "Світлячок" вшановували її величність Книгу, величну, добру, мудру.  Здійснили заочну мандрівку в сивочолу минувшину, говорили про першу бібліотеку Ярослава Мудрого,яка налічувала 950 томів, познайомились із постаттю легендарного Івана Федорова. Діти розказували вірші, прислів'я, приказки, загадки про книгу, розповідали про  свої улюблені книжки. Кращим читачем 2011 року одностайно вибрали ученицю 6-б класу Воробей Ольгу. Дітям сподобалась її розповідь про улюблену книжку, її неповторні малюнки - відгуки на прочитані книги.

     Активними  читачами  бібліотеки є і учень 7-А  класу Голобської школи Доля Юрій, учениця 7-б класу Пастушок Вікторія, а також учениця 6-Б класу Давидяк Богдана.

Мій друже й супутнику,

Книго моя,

Завжди на дозвіллі,

Де ти - там і я!

Ми тебе не забули, Тарасе!

 Покоління поколінню
 Про тебе розкаже.
І твоя, Кобзарю, слава
Не вмре, не поляже.

   День народження і день смерті Тараса Шевченка стоять поряд - 9 і 10 березня. Між цими двома березневими днями - 47 років життя, яке стало славою і гордістю нашого народу, тріумфальним початком і вершинним досягненням нової української літератури.

   Нині, як і щороку ми проводимо Шевченківські дні, аби не просто вшанувати пам'ять геніального поета, а й відчути його невмируще слово серцем. Мальовничу природу України, її роботящих і чистих душею людей Тарас полюбив ще змалечку, бо й сам був живою частиною того світу, в якому народився і виріс. У творах поета гомонить байрак, стогнуть гори-хвилі, над ставами зеленіють верби, виблискує сивий Дніпро, щебече соловейко. І все це - рідна земля. Шевченко не пише - він малює словами, будить в душах читачів почуття любові до рідного краю.

    В бібліотеці було проведено вечір-портрет "Ми тебе не забули, Тарасе" для старшокласників. Діти познайомились із книжковою викладкою "У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна".

Подаруй матусі сонечко.

                        
    В бібліотеці зібрались діти, щоб визначити переможця конкурсу "Подаруй матусі сонечко".Діти виготовили яскраві прикраси у вигляді сонечок, щоб подарувати найдорожчій у світі людині - мамі.
      Мама - найдобріша, найтурботливіша людина в світі. Вона є втіленням ласки і доброти. Лебідонькою, сивою зозуленькою, голубкою, чайкою називали жінку-матір у піснях і легендах. Перше слово, яке вимовляє дитина - це слово"мама". Мама - найрідніша та найдорожча людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла - це книга життя, з якою ми вирушаємо в далекі світи. І перший усміх сонця, і перший "добридень" людям - це також від матері. Мамина книга життя... Вона про радощі і тривоги, про уміння творити правду і доброту. А серед усіх премудрощів материнської науки найперша - бути добрими і любити людей. Без цього ніхто не зможе піднятися на крилах своєї мрії. І скільки б не було нам років - п'ять чи п'ятдесят - нам завжди потрібна мамина ласка, мамина увага і руки. Кажуть: "Біля сонця - тепло, біля матері доброта". А доброта - це сонце, яке зігріває кожного своїми промінчиками.

   Ось такі чудові сонечка  підготували наші маленькі користувачі на конкурс "Подаруй матусі сонечко"


     В районному будинку культури відбулись урочистості,  присвячені святу усіх жінок, на якому були представлені конкурсні роботи "Подаруй матусі сонечко".

З наступаючим святом, дорогі жінки!

Мабуть недарма є на світі троянди,

Їм місце знайдеться в саду, на веранді,

Як символ кохання, як символ надії,

Захоплюють, манять, занурюють в мрії.

Такі вони різні, такі досконалі,

Як символ розпусти, як символ моралі,

Ці квіти висловлюють вмить почуття,

Мінливі бажання, любов, каяття.

Їх колір про наміри вмить розповість,

Чи ніжність, чи біль, а можливо і злість.

Хоч вік їх короткий - та сутність безсмертна,

Водночас і звична, і безпрецедентна.

Краса їх чарує та змінює долю,

До меж насолоди, до крайності болю,

Шипів гострота, пелюсток оксамит,

Безмежжя чарівності й ніжності мить...

З першим днем весни!

Весна прийшла.

Весна прийшла, примчала, прилетіла -

Ще краща, веселіша, як торік.

То променем в очах замерехтіла,

А то в сріблястий вскочила потік.

Стрімка, легка, із свіжими вітрами,

Та довгождана, мила, як завжди.

Майнула, як у казці, рукавами -

Прокинулись, задихали сади.

Біжать роки. Земля міняє шати

І рухається ніби все скоріш.

Красу життя так любо споглядати...

Чим старший вік, тим веснонька миліш.

Л. Ржегак

Ледь сніг зійшов -

Морозник виглядає:

Весна! Привіт!