пʼятниця, 20 травня 2011 р.

Волонтери в бібліотеці.

                    У наших людей давно склалася традиція надавати безкорисливу допомогу хворим, інвалідам, одиноким або просто старим друзям і сусідам.
     Такі вчинки є і в наш час, а людей, які безкорисливо допомагають іншим називають незвичним для нас ще словом "волонтери". А по нашому -  доброчинці. Передусім це щирі душею, активні, добрі люди. До речі, що означає слово "волонтер", ми дізналися з Інтернету.(ВОЛОНТЕР(від фр. volonte - бажання, воля)
особистість, яка добровільно і безкорисливо бере участь у реалізації відповідних громадських ініціатив та починань (соціальна робота, культурно-просвітницька діяльність тощо.)

               Такій професії не вчаться.
               Вона прийшла до нас сама,
               Бо волонтер приносить щастя
               Бажає радості й добра.   
     Робота волонтерів багатограна : допомога по господарству, догляд за хворими, просто відвідування. Бо завжди :
              Людині потрібна доброта,
              Як птиці - небо, колосу - вода,
              Як цвіт рясний садам,
              Так і людині потрібна доброта.
    Та й "волонтерству" навчило нас саме життя. Погляньте навколо! Нас оточують ті, кому потрібна допомога. І нехай тим, хто несе безкорисливу допомогу підкаже серце, як змінити ставлення до людей, які залишились наодинці із своїми проблемами. Є люди, які все життя любили читати книги, газети, журнали, часто ходили до бібліотеки. Але пройшли роки, вони постаріли, і вже не взмозі прийти по улюблену книгу, або уже навіть прочитати не бачать, а так хотілося б... Тому і з'явилася нова форма взаємодопомоги ветеранам, пенсіонерам, інвалідам : носити книги, періодику додому тим, хто цього потребує. Бо ж іще М.Гоголь писав : "Нема більшого подвигу, ніж протягти руку нужденній людині".
    Відгукнулись і ветерани, і молодь. Налагодилась в бібліотеці робота двома напрямками : "ветеран - ветерану", "молодь - ветеранам".
              За віком різні і за станом,
              Та спільна риса нас єдна
              Людей, що роблять добру справу,
              Бо волонтерська це мета.
   Для кращої організації цієї роботи працівники бібліотеки склали "картотеку волонтерів".Чимало наших читачів, колишніх вчителів, медиків, які і нині багато читають , слідкують за новинками літератури і раді поділитись прочитаним з іншими, або просто віднести книгу, як це робить В.І.Остапчук. Вона носить книги П.О.Щесюк, М.Ф.Місюк, Л.Ф.Шевчук.


 Активними "волонтерами" є і діти, наші користувачі. Це - Матейко Таня, Ващук Віка, Танчак Каріна, Сорока Світлана, Горкавчук Сергій і інші.
            Ми молодь щира і завзята,
            Достатньо в серці є тепла,
            Щоб смуток в далечінь прогнати,
            Що ваші думи покрива.
            Надіються на нас бабусі,
            Ступивши на старий поріг,
            А ми, неначе справжні друзі,
            В біді не залишаєм їх.

                                                   Давайте ж засіємо поле
                                                   Зернятком людського тепла
                                                  Щоб жити усім нам без горя
                                                  У світлій " Країні добра".
              

Немає коментарів:

Дописати коментар