середу, 4 вересня 2019 р.

Материнська любов завжди з нами
У всі віки, у всіх куточках світу живе Вона, єдина і неповторна – Мати. Берегиня, оберіг. Від цих слів віє теплом, ласкою і ніжністю.
Матуся… Це – найдорожча і найсвятіша людина в житті кожного з нас. Принаймні, повинно так бути. Адже завдяки їй ти з'явився на світ. Вона не досипала ночей, коли ти вередував чи хворів. Вона раділа, коли радів ти. Саме їй, матері, присвячують свою творчість митці.
Та на найвищу висоту підніс її, багатостраждальну, великий син України Т. Г. Шевченко. Ніхто, мабуть, у світовій літературі з такою трепетною ніжністю не відтворив материнського почуття, як Шевченко. "Слово мама Великеє, найкраще слово", – натхненно проголосив він.
Материнські почуття важко описати – не вистачить слів навіть у такій багатій мові, як українська. Їх треба відчути. І як подобає, саме Дню матері вкотре був присвячений емоційний, насичений захід у працівників Голобської публічної бібліотеки. Цього разу – особливий, бо були задіяні бібліотекарі із сіл, викладачі музичної дитячої школи та активні читачі селища.
У виступах кожного відчувався заклик берегти і шанувати своїх мам, не відкладати доріженьку до мами, щоб не спізнитися. Не шкодувати для них тепла і уваги, бо це той, можливо, єдиний випадок, де стриманість невиправдана, бо сивіють мами, скоріше, не від років, а від розлук і необдуманих вчинків дітей. Саме таку думку намагалася донести до присутніх ведуча Валентина Мельничук.
"Мати віддає дитині всю мудрість своєї душі, тепло свого серця, своє здоров'я. Материнська любов не знає страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею", – сказала пані Валентина.
Тепло привітав присутніх селищний голова Сергій Гарбарук. Дуже схвилював присутніх своєю грою на бандурі і виконанням пісні, присвяченої мамі, учень музичної школи Святослав Бенесько. Уявляю, з яким почуттям слухала свого здібного синочка присутня на заході мама.
Цікаво було почути, коли і де було започатковано День матері. Це відбулося у 1914 році, коли Конгрес США ухвалив постанову про святкування Дня матері. В Україні цей день широко почали відзначали з 1929 року. Цього дня в церквах правили молебні за здоров'я матерів і за упокій померлих. З усіх-усюд з'їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх найсмачнішими стравами, очищала свяченою водою. Під матусинею вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші й зерно – на спокій і добро. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали маму. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам'яті свічку перед образом Богородиці і несли на могили матерів склянки з водою і зерном та дві гілочки – вишневу і яблуневу. Схилялися над ними з лівого боку – від серця. Недаремно кажуть: вік живи – вік учись, бо про все це я почула вперше.
Травень – це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка благословила свого єдиного Сина у хресну путь і йшла за ним на Голгофу.
Музичні вітання зачарували присутніх своїм досконалим виконанням і тематикою. Це тріо "Елегія" (пісні "Мамі", "Вечірня пісня", "Пісня про матір", "Черевики").
І як завжди тепер, – гурт "Первоцвіт" (пісня "Ти мене сповивала"). Виконавці-бібліотекарі: "В гості до мами" – Антоніна Сліпчук, "Чарівна скрипка" – Євгенія Мартинюк, "Діти, мої діти," – Антоніна Сліпчук і Євгенія Мартинюк. Задушевно виконує свою улюблену пісню "Мамі" Анастасія Романюк.
А які чудові повчальні легенди прозвучали і привели до висновку, що мама – це людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, чия душа іде завжди з нами по життю, підтримує нас у тяжку годину, бо материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані. Невгамовний біль втрати найдорожчої людини у світі – матері. Тільки тоді зрозумієш, що вона для тебе означала, коли її не стане.
"А хто матір забуває, того Бог карає". Не доведи, Боже, нікого до такого стану. Активними учасниками дійства були і запрошені: Євгенія Сало, Валентина Остапчук, Галина Гончарук.
Хочеться побажати усім матерям доброго здоров'я, дітей, які вміють любити і шанувати ту єдину і неповторну, котра, якби могла - сонечко прихилила б вам. У народі кажуть: "Як під Сонцем квітам, так з матір'ю дітям". Бо ж справді: мати в хаті – це сонечко, що дає життя всій родині.
Лідія ГАРЛІНСЬКА.

Немає коментарів:

Дописати коментар