Герої серед нас.

 24 лютого в Голобському будинку мистецтв  урочисто відкрилась обласна  пересувна фотовиставка «Герої серед нас», присвячена нашим землякам. Автор фотопортретів – заслужений журналіст  України Валерій Мельник і воїни на портретах є вихідцями з різних районів Волині.

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.

 Поруч з роботами Валерія Мельника розмістили світлини місцевих героїв, які проживають в нашій об’єднаній громаді.

    Провела захід завідуюча Голобською селищною бібліотекою Валентина Мельничук. Перед присутніми виступили голова об’єднаної громади Сергій Гарбарук, настоятель Свято-Георгіївського храму отець Ніфонт.  На відкриття фотовиставки був запрошений з Луцька Андрій Серганчук, активний учасник Революції Гідності у Києві, а згодом  у складі 81-шої бригади він  захищав Донецький аеропорт. В минулому році був нагороджений президентом орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Не можна було без сліз слухати його розповідь. Після всього пережитого -  не озлобився, не поливав брудом всіх і все. Розповідав щиро, від душі. А що душа у нього світла, ясна – видно відразу. Можна тільки подякувати матері, яка свого єдиного сина виростила таким чуйним до чужого болю. Сильний духом,  надійний, упевнений,  мужній – справжній мужчина.  І відразу появляється надія – якщо країну захищають такі люди, все у нас буде добре!

   Віра і молитва , любов рідних допомагали вижити у пеклі боїв. І як написала у своєму вірші наша односельчанка , медсестра з Голобської лікарні Антоніна Крочук  (уривок з цього вірша цей був зачитаний на відкритті фотовиставки):

Коли ж скінчиться чорна ця безодня?

Замість того, щоб врожаї збирати,

Чоловіки йдуть волю захищати.

Чому у України така доля?

Чому так тяжко їй дається воля?

Нас сотні літ і гноблять і вбивають.

А ми з руїн встаєм і розквітаєм.

Не вбити України нам ніколи!

Не відібрати в українця волі.

Нехай нас поливають ваші гради,

Та наш народ іде на барикади.

Боровся і боротись буде!

Ми нація така, такі ми люди!

Нікому в кабалу нас не загнати.

Бо з нами Бог і Україна – Мати!