пʼятницю, 14 лютого 2014 р.

Народна любов до батька Тараса.

    Ми вже писали про те, що заслужений працівник культури України В.К.Портянко прислав  читачам нашої бібліотеки виданий у далекому 1942 році  і перевиданий в наші роки "Кобзар" Т.Г.Шевченка. І знову одержали ми безцінний подарунок від Володимира Костянтиновича.  Він прислав наукові праці про Т.Г.Шевченка, пісні, вірші, статті з українських видань про нашого Великого Кобзаря, виданих у різні роки. Користувачі бібліотеки мають змогу ознайомитися з унікальним матеріалом, більш повніше познайомитися з життям і творчістю поета. Вчителі місцевої школи вже зацікавились присланим. Запрошуємо до бібліотеки  наших читачів, які люблять поезію Т.Г.Шевченка і хочуть більш глибше познайомитись із його життєвим шляхом.
     В.К.Портянко написав статтю про нашу бібліотеку, за що ми йому дуже вдячні:

Н А Р О Д Н А   Л Ю Б О В   Д О   Б А Т Ь К А
  Т А Р А С А

  «Ми тебе пам'ятаєм, Тарасе!»,  «Любов до Великого Кобзаря майстриня виливає на полотні…», «Я на сторожі коло їх поставлю слово!»  - це назва матеріалів, які розповідають про шанобливе відношення жителів смт Голоби Ковельського району Волинської області до Батька Тараса, і які опубліковані на сайті Голобської селищної бібліотеки.
    Я познайомився з працівниками цієї бібліотеки десь рік назад, прочитавши в Інтернеті про їх таке відношення до Тараса Григоровича. Мені у 2010 році вдалось за допомогою друзів перевидати «Кобзар» Тараса Шевченка, який було видано під час Великої Вітчизняної війни у 1942 році. Я назвав цей «Кобзар» фронтовиком. Мало хто знає, що «Кобзарі» видавались і у 1943 і 1944 роках, також видавались і інші твори Тараса Шевченка. Під час війни загальний тираж всіх його творів склав півмільйона екземплярів.

   Так от, «Кобзар» 1942 року я надіслав до Голобської бібліотеки. Якщо відверто, то я не розраховував на таку позитивну реакцію з боку працівників бібліотеки. Як земляк Тараса Григоровича, хочу сказати їм щире спасибі за те, що пам'ятають Тараса  та  шанують його творчість.

    Вони не тільки написали це на своєму сайті, вони перетворили цю подію на справжнє свято.

    Так, у  березні минулого року в бібліотеці була організована викладка літератури «У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна», до якої ввійшли твори Т.Г.Шевченка та література про його творчий шлях. Для учнів старших класів була проведена літературна година «Ми тебе памятаєм, Тарасе!». По «Кобзарю» 1942 року видання було проведено «Історію однієї книги» для різних вікових категорій читачів. З яким захопленням перегортали  читачі цю книгу. Шевченківський «Кобзар» дуже багато значив для бійців у роки війни. Про це свідчать вірші фронтових поетів. Ось рядки із вірша Миколи Рибака «Нас заколисував Волосожар»:

       Тримаючи прострелений «Кобзар»,

         Читав радист натхненно:

«Кари катам, кари!».

         Не дочитав, бо чуємо з пітьми

Наказ: приготуватись до атаки!

         Не прочитали епілогу ми

         Могутньої поеми «Гайдамаки».

    А читачі Голобської бібліотеки дочитали. У цього «Кобзаря» щаслива доля, як і у багатьох бійців, котрі повернулися додому з тяжких фронтових доріг. Щаслива доля книги, що вела наших солдатів по дорогах війни і дожила до сьогоднішнього дня. І з такою книгою познайомилися наші читачі.
  28 жовтня 2013 року в районному будинку культури смт Голоби відбувся творчий звіт аматорських колективів та окремих виконавців Ковельського району «Святу любов до України ти нам, Тарасе, заповів», присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.
  У фойє будинку культури працівники Голобської селищної бібліотеки організували книжкову виставку «Я на сторожі коло їх поставлю слово».
   Книжкова виставка складалася із однієї книги – славетного «Кобзаря» Т.Г.Шевченка, виданого в різні роки. Більше 50 «Кобзарів» було представлено, найстаріший з яких був виданий у 1947 році. Більшу частину книг на виставку принесли  читачі, вчителі-ветерани Голобської школи – В.Остапчук, А.Тетерук, Н.Стеблівець, Л.Верєжнікова, С,Федорук, І.Троць, А.Кильницька. «Кобзаря», виданого у 1960 році, принесла в бібліотеку Надія Буханкович, а вихователька дитячого садочка Людмила Торгонська представила на виставці «Кобзаря», який зберігається в сім”ї з 1954 року.
   Також у фойє районного будинку культури була організована виставка робіт майстрів народного мистецтва Ковельщини. Були представлені роботи вишивальниць і художників району та селища. Свої чудові сучасні рушники принесли на виставку голобські майстрині Г.Муха та Л.Бакун. Об”єднував мистецькі твори Тарас Шевченко, образ якого і крилаті вислови були вишиті на полотні.
   Однією із талановитих і обдарованих людей району є виишивальниця Ніна Семенчук з Поворська, яка свою любов до Великого Кобзаря виливає  на полотні.  З радістю у своїй домівці вона зустрічає 3 дітей, 6 онуків та 6 правнуків, яких навчає своєму ремеслу, багато розповідає про знаменитого сина українського народу Тараса Шевченка.
   У січні цього року до її оселі завітали представники районної влади. Заступник голови райдержадміністрації Андрій Мигуля розповів, що вишивки місцевої умілиці популяризують українські традиції, які усе своє життя відстоював видатний син українського народу Тарас Шевченко. Він привітав Ніну Петрівну з днем народження та вручив подарунок.
   Вишивальниця розповіла гостям про справу її життя, любов до української вишивки, яку творить хрестиком, гладдю та бісером. Особливе місце у її мистецтві займає вишивання портретів Тараса Шевченка, любов до якого прищепила їй ще бабуся у своїх розповідях про «Наймичку» та читанні «Кобзаря», якого на той час мали її дядьки. Роботи майстрині дарувалися одному із Президентів України, міністрам.
    Персональні виставки Ніни Петрівни є приємною подією у культурному житті району. Нині вишивальниця готує чергову виставку робіт, яку присвячує Великому Кобзареві.
    Прочитавши ці розповіді, пересвідчуєшся у тому, що:

Є на світі така країна,

Вона як мати рідна для нас.

І вічно буде жити Україна,

І вічно буде жити наш Тарас. 
Низький Вам уклін, дорогі жителі смт Голоби, за щире і тепле відношення до народного поета України Тараса Григоровича Шевченка!

Володимир ПОРТЯНКО, заслужений працівник культури України






 

Немає коментарів:

Дописати коментар