пʼятницю, 21 вересня 2012 р.

"Кобзар" - фронтовик.

     Ще і ще раз переконуємось - наші дописи читають і людям вони подобаються. Нещодавно до бібліотеки надійшов лист із м.Києва, від заслуженого працівника культури Портянка Володимира Костянтиновича. Він прочитав дописи -" У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна" та " Ми тебе не забули, Тарасе!" і прислав нам унікальну книгу - "Кобзаря" Т. Г. Шевченка. Ось уривки із його листа:
      "...До 65 річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні мені за допомогою друзів удалось перевидати унікальний "Кобзар" Тараса Шевченка, який було видано у 1942 році. Я називаю його фронтовиком. Ось його я Вам і надсилаю.
       Про " Кобзарі"-фронтовики Ви можете прочитати в Інтернеті. "Кобзарі" виходили також  у 1943 і 1944 роках. Є багато свідчень і віршів про те, як він воював за Україну"

    Передмову до цієї збірки "Гнів Шевченка" написав незабутній Павло Тичина. Читаємо уривок із передмови:
     "...В численних листах червоноармійців(не лише українців!) - в листах, що надходять до Спілки Письменників, до наших редакцій, до Академії Наук, - є одне прохання, що без кінця повторюється, прохання надіслати "Кобзар" Шевченка на фронт. Так гнівне слово Тарасове допомагає нам сьогодні і духовною зброєю своєю в боротьбі проти німецьких загарбників. І ми, разом з своїм поетом, ще голосніше підносимо сьогодні його клич бойовий: "Нехай ворог гине!"
    Післямову "Кобзар"-фронтовик" написав сам Володимир Портянко:
    "...Фототипічне видання унікального примірника"Кобзаря" - подарунок ветеранам Великої Вітчизняної війни, їх онукам і правнукам, всім тим, хто шанує творчість Великого Кобзаря"



2 коментарі:

  1. Поздравляем с Всеукраинским днём библиотек!
    Желаем Вам дальнейших успехов,творческих проектов,читателей,для которых библиотека всегда будет местом встречи с шедеврами мировой литературы.

    ВідповістиВидалити
  2. Велике Вам спасибі! Ми також Вас вітаємо!!!
    У царстві мудрості, історії і тиші
    Проходять Ваші весни і літа.
    Надворі вітер зелень віт колише,
    А потім жовте листя обліта.
    На стелажах - дитячі сни казкові,
    І пристрасті, і муки, і пісні,
    І спалахи великої любові,
    І море знань, і сяйво муз, і сміх.
    І Ви самі неначе чарівниці,
    І зорі Вам спускаються до рук.
    І прилітають веснами жар-птиці,
    Щоб заступити долі від розлук,
    Щоб захистити від біди і болю,
    Щоб серце трепетало молоде.
    А що літа? Вам тих, що є, доволі.
    Лишайтесь в них.
    Хай розквіта Ваш день.
    Хай буде Вам у цім жорстокім світі
    Не одиноко, дорогі жінки,
    Хай Вам зоря надії вічно світить
    І моляться на Вас чоловіки.

    ВідповістиВидалити