Чорнобильська трагедія - біль України.

  Вік 20-й - ера неповторна,

Вік ракет, космічних кораблів...

Та лежить на ньому смуга чорна

Прип'ятських обпалених лісів.

Л.Ржегак.

Виповнюється сумна 25-а річниця Чорнобильської катастрофи. Біда, яка сталася вночі 26 квітня 1986 року неподалік старовинного містечка Чорнобиля, назавжди залишиться в пам'яті людей як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити й гіркі плоди. Людство ще не знало   техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.
  Серед ліквідаторів наслідків чорнобильського лиха були наші односельчани, працівники тодішньої  ПМК-63. Їх було більше сорока, сміливих, відважних шоферів, механізаторів. На сьогодні їх - 35 (1 категорії-5 чоловік, 2 - 24 людини, 3 - 7 чоловік). Їх життя, здоров'я - під опікою держави, місцевої влади.
   У день річниці їм кажуть щирі слова подяки за участь у боротьбі з національною трагедією. А в бібліотеці була оформлена книжкова виставка  "Дзвони чорнобильські душу тривожать", папку газетних вирізок,  діти підготували малюнки  "Чорнобиль очима дітей".

   Проходять роки... Після аварії на Чорнобильській АЕС минуло 25 років. А біль не вщухає, тривога не полишає людей... Бо наша совість після Чорнобиля не могла залишитися такою, як була.  Такими словами було розпочато годину скорботи в нашій бібліотеці.

   Хай стане мир міцніший у стократ,

   Хай над землею чисте небо буде.

   Чорнобиль - попередження, набат,

   Його уроків людство не забуде.

Великодні грають дзвони.

  Великдень - радісне свято воскресіння Ісуса Христа. Три дні Великодня радіє все на небесах і на землі. В ці дні відкривається небо, і якщо у людини чисті, гарні думки, то Бог неодмінно почує їх і допоможе їх здійснити.

  Вдягла весна мережану сорочку,

  Умившись і стомившись від турбот.

  І підіймає волошкові очі

  До віщих, до церковних позолот.

  Душа стає в цю днину молодою,

  Забувши, що слова бувають злі,

  І повняться старання добротою

  На ранньому скоромному столі.

  Великдень всіх нас на гостину просить,

  Малює сонце полотно небес,

  І крашанку, як усмішку, підносить,

  Христос воскрес!

  Воістину воскрес!



Великодня ніч у Свято-Георгіївському храмі селища Голоби.

До Великодня у Голобській селищній бібліотеці-філії діти-читачі підготували і представили свої чудові роботи: писанки, малюнки, аплікації, вироби з бісеру:

Щиро вітаємо всіх із святом Великодня! Нехай це величне свято наповнить серце світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. Бажаємо Вам радості, здоров'я, добробуту і благополуччя.

Христос Воскрес!

"Не я б'ю, верба б'є..."

 

   Вхід Господній в Єрусалим святкують в останню неділю перед Великоднем. За євангельською оповіддю. коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в'їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також пальмовим гіллям. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким зіллям стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям, тому в народі свято називають Вербною неділею. Святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним. Освячена верба має цілющу та очисну силу: відваром з неї лікувалися та вмивалися. Коли навесні вперше виганяли худобу на пасовисько, то брали освячені гілочки верби. щоб до тварин не чіплялася різна нечисть. У народній медицині її разом з цілющими травами використовують для лікування головного болю, гарячки та пропасниці.
  Освячені гілочки верби залишали за образами, садили на городі. Вербовими гілочками розпалювали у печі. коли пекли паски. А хлопці й дівчата билися вербою. примовляючи:
    Не я б'ю, верба б'є,
    За тиждень - Великдень,
    Недалечко - червоне яєчко.
 Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво, а також пшеничну паску, а подекуди й солодку сирну бабку. На страсний ( чистий) четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелях й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих духів. Тож для Вербної неділі характерні і народний дух, і народна символіка.
 Вітаємо усіх користувачів та відвідувачів нашого блогу з цим особливим святом! 

Народний гуморист і сатирик.

     Є люди, які живуть і після смерті у своїх справах. Вони невмирущі, бо залишили після себе добрий слід. Таким був Михайло Хижко, що прославив рідний край поетичним словом. Його по праву називають волинським сміхотворцем. З-під пера сатирика вийшло чотири збірочки, одна - після смерті.
     Михайло Дмитрович розумів: сміх - це справа серйозна. Ось і став збирати живі іскриночки в народі. Слухав цікаві історії між людьми, щоб потім вони заграли всіма барвами в його сатиричних мініатюрах. Свідченням непересічних талантів була поява імені в антології "Українська байка". яка веде родовід жанру від Григорія Сковороди.
    Наш земляк притягував до себе людей багатим внутрішнім світом. Його твочою лабораторією було поле, купе вагона, школа, магазин. Байки, гуморески. фейлетони М.Хижка любили, передавали із вуст в вуста.
    В той час не було видання, чи то місцевого, чи республіканського, яке б не друкувало його творів.
    Михайло Хижко дуже любив дітей, бував в школі, дитсадку. Більше 20 загадок подарував дітям, а дитяча збірочка "Загадки з бабусиної грядки" стала для малечі улюбленою.
   Селищна бібліотека була його творчим місцем - він тут писав, друкував написане. Нині в бібліотеці зібрано весь творчий доробок поета-гумориста. Читачі люблять його книжки, вчителі використовують у проведенні літературних вечорів, ранків.
        З життєвим шляхом Михайла Хижка читачі знайомляться, гортаючи альбом. Тут є відгуки наших волинських поетів В.Простопчука, І.Чернецького, П.Маха.

        Василь Гей, зокрема, присвятив такі слова: "У Голобах живе мудре, дотепне слово М.Хижка, яким продовжував кращі традиції українського гумору. А найголовніше - його слово звучить в устах дітей, яким у майбутньому творити добро для рідної землі".
       4 квітня, в день народження поета-гумориста, в бібліотеці була проведена літературна година " Народний гуморист і сатирик", при підготовці до якої була оформлена книжкова виставка "Михайло Хижко: поет - гуморист". Запрошена в бібліотеку дочка М. Хижка, Валентина, прочитала кілька батькових гуморесок, поділилася із спогадами про батька.

        Про доброту, доброзичливість поета, який так багато зробив для людей, хочеться сказати словами самого Михайла Хижка:
                                                 Дозвольте всім міцно
                                                 Потиснути руки,
                                                 Зміцнілі в труді, золоті.
                                                 Хай приклад із Вас
                                                 Беруть діти і внуки,
                                                 Долають вершини круті.
                                                 Щоб небо над нами
                                                 Дзвеніло піснями -
                                                 Не вибухом атомних бомб,
                                                  Всіх щиро вітає,
                                                 Всім щастя бажає
                                                 Михайло Хижко із Голоб.

Світ прекрасного очима дітей.

                  

                                        "Від простого до складного,

                                        Від звичайного до незвичайного,

                                        Від буденного до прекрасного..."

  Дитячий абонемент бібліотеки вже давно став місцем виявлення юних талантів. У молодого покоління не вичерпується любов і прагнення до прекрасного. Своєю творчістю вони намагаються зробити життя більш яскравим, оптимістичним і різноманітним. З-під пензлика маленького художника народжується великий світ, світ дивовижної гармонії і чарівної краси, так, як у Воробей Олі, учениці 5-Б класу Голобської середньої школи. Протягом "Тижня дитячої книги" користувачі нашої бібліотеки насолоджувались красою малюнків Олі, адже в бібліотеці була організована виставка її малюнків. Воробей Оля є однією з кращих наших читачок, дуже багато читає. Малює дівчинка на різноманітну тематику, особливо багато є малюнків на прочитані книги. Вашій увазі пропонуємо одні із кращих її робіт.

  Художнє плетіння з бісеру давнє, як світ. Його батьківщина - стародавній Єгипет, де з прозорого скла виготовляли штучні перлини, які арабською називалися "бусра", звідки й пішла його назва. Прикраси з бісеру полюбляла ще Клеопатра, давні греки й красуні Візантії.

   В Україні бісер був відомий ще за часів Київської Русі. Ним оздоблювали предмети релігійного культу та речі для княжого двору.

   Сучасні вироби з бісеру різноманітні за формою, мають простіші візерунки та кольорові поєднання, але, як і старовинні, вони чудові. Якщо митець має фантазію, то з бісеру можна зробити дивовижні своєю красою речі, як це зробили маленькі користувачі нашої бібліотеки - Лисюк Антоніна, учениця 2-Б класу та Сех Діана, учениця 3-Б класу. Дівчатка багато читають. самі пробують свої сили в написанні дитячих віршів, беруть активну участь в конкурсах малюнків, які організовує бібліотека.

   Велику увагу бісероплетінню приділяють у Голобській середній школі. При школі діє гурток, яким вміло керує вчитель Щесюк Ірина Іванівна.

  Антоніна і Діана  часто ходять до бібліотеки.  При допомозі Інтернету вони знаходять цікаві схеми для своїх робіт, які потім втілюють у вироби з бісеру. Пропонуємо подивитись ці роботи. 

 

                              

                                                     

Вітання з ювілеєм.

      1 квітня з багатим урожаєм людської вдячності і шани, родинної любові та тепла 80 весну зустрічає Марко Олексійович Грабовський - ветеран війни і праці з Голоб, один із кращих читачів нашої бібліотеки.

      Ювіляр - чуйний товариш, щедрий на добро колега, дбайливий господар, бере активну участь у громадському житті селища. Бог обдарував його талантом чудового співу. Нині Марко Олексійович - соліст ветеранського хору "Червона калина". Жоден масовий захід в бібліотеці не обходиться без  дуету  подружжя Грабовських і присутні завжди з захопленням їх зустрічають.

     В клубі ветеранів війни і праці відбувся вечір-портрет, присвячений ювілею шановного Марка Олексійовича. Ювіляра прийшли привітати друзі, родичі, знайомі, колеги по хору "Червона калина". Тепло привітали Марка Олексійовича селищний голова Гарбарук С.В., голова районної ветеранської організації Січкар В.В., голова ветеранської організації Голоб - Янко М.Ф.

Хор ветеранів війни і праці "Червона калина", працівники районного будинку культури подарували Марку Олексійовичу пісенні вітання.

Зичимо міцного здоров'я, благополуччя і достатку, душевного затишку та щасливого довголіття. Нехай завжди Вас зігрівають тепло людських сердець, вірність друзів, любов ближніх, а кожен день буде мирним, радісним, щедрим на добро.

  З ювілеєм Вас вітаєм,

   Щоб стільки ж раз весна цвіла!

   Сьогодні широ Вам бажаєм

   Здоров', щастя і тепла!

   Щоб шлях Ваш був таким широким,

   Щоб мало було перешкод,

   Щоб ювілей справляли сотий,

   Не знали б Ви тяжких турбот!

   Хай майбутня дорога життєва,

   По якій ще судилось пройти,

   Буде завжди для Вас щаслива,

   Повна радості, Божої ласки й доброти.