неділя, 17 квітня 2011 р.

"Не я б'ю, верба б'є..."

 
   Вхід Господній в Єрусалим святкують в останню неділю перед Великоднем. За євангельською оповіддю. коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в'їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також пальмовим гіллям. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким зіллям стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям, тому в народі свято називають Вербною неділею. Святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним. Освячена верба має цілющу та очисну силу: відваром з неї лікувалися та вмивалися. Коли навесні вперше виганяли худобу на пасовисько, то брали освячені гілочки верби. щоб до тварин не чіплялася різна нечисть. У народній медицині її разом з цілющими травами використовують для лікування головного болю, гарячки та пропасниці.
  Освячені гілочки верби залишали за образами, садили на городі. Вербовими гілочками розпалювали у печі. коли пекли паски. А хлопці й дівчата билися вербою. примовляючи:
    Не я б'ю, верба б'є,
    За тиждень - Великдень,
    Недалечко - червоне яєчко.
 Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво, а також пшеничну паску, а подекуди й солодку сирну бабку. На страсний ( чистий) четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелях й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих духів. Тож для Вербної неділі характерні і народний дух, і народна символіка.
 Вітаємо усіх користувачів та відвідувачів нашого блогу з цим особливим святом! 

1 коментар: