понеділок, 28 листопада 2011 р.

Не вщухає біль у душах українців.

      В суботу, о 15-й годині в бібліотеці зібрались наші читачі, щоб вшанувати пам'ять жертв голодомору. Розпочала вечір завідуюча бібліотекою В.В.Січкар, яка надала слово В.І.Остапчук (Валентина Іванівна родом із Черкащини, пережила голод 1947 року). Цікаво і змістовно розповіла вона про ті трагічні роки.
       Україна в 1932-1933 роках пережила Голодний Мор, який забрав життя мільйони українців. Жорстокість Голодомору полягає передусім у тому, що голод не був наслідком стихійного лиха, посухи або неврожаю, він став результатом навмисної політики більшовицького режиму. Шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільськогосподарської торгівлі, репресій супроти незгодних тоталітарна система створила для українців умови, які були несумісні з життям. Така політика більшовицького режиму - злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН про геноцид.
       На родючих землях вимирали цілі села й хутори, доведені до божевілля люди доходили до крайностей, живі не встигали ховати мертвих, і їм на поміч приходили військові підрозділи.
       Вісім місяців - від Покрови 1932 до Трійці 1933 року перетворили Україну на неозорий цвинтар. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня.
       Священник місцевого храму, отець Андрій, відслужив панахиду по жертвам Голодомору.

      Поділились своми думками про голод 1932-1933 років голова Голобської селищної ради С.В.Гарбарук та наша читачка, вчитель-пенсіонер Л.В.Гарлінська.

         Директор районного будинку культури Григорій Тарасовський за допомогою проектора продемонстрував фільм про ті важкі, голодні роки.

      Оглянули присутні і книжкову виставку " Голодні роки - 1932-1933" 


                                    

Немає коментарів:

Дописати коментар