четвер, 11 квітня 2019 р.

Користувачі Голобської публічної бібліотеки (і не тільки користувачі) продовжують дарувати книги в бібліотеку. Світлана Кібич, Антоніна Кудриль та Аніта Горщарук принесли в бібліотеку чудову підбірку літератури, серед яких є і їх улюблені твори. Проте вони не залишили їх у себе на полицях, а принесли в бібліотеку, щоб і інші люди ознайомились з ними.
Щиро дякуємо!!!
Оголошення!
Шановні користувачі Голобської публічної бібліотеки!
21 лютого в бібліотеці відбудеться літературна година, присвячена 148-й річниці від дня народження Лесі Українки "Вічний, живий голос Лесі Українки".
Початок о 11.30 год.
14 лютого , у Міжнародний день дарування книг, користувачі принесли нам книги у подарунок.








При Голобській публічній бібліотеці створено клуб для жінок - користувачів бібліотеки "Спілкування для душі" і 14 лютого , в день Святого Валентина, у нас відбулося перше засідання клубу. Обговорили організаційні питання: девіз, емблема, статут,мета клубу, права та обов'язки членів клубу, план, визначили актив клубу.
Спілкування у клубі - це чудова можливість поділитися своїми знаннями і враженнями, відпочити, знайти розраду від повсякденних одноманітних справ та турбот. Адже як сказав відомий французький письменник А. де Сент - Екзюпері: "Найбільша розкіш - це розкіш людського спілкування"
Уміння співпереживати, взаємоповага, любов до книги, різноманітні інтереси мають об'єднати учасників клубу, знаходити моральну підтримку серед подруг.
Основними напрямками нашої роботи буде проведення зустрічей з цікавими людьми, із письменниками та поетами, заходи до визначних дат, організація майстер - класів.
Бібліотекарі привітали всіх із святом, розповіли як і коли виникло свято.
Спілкування було надзвичайно цікавим та жвавим. Кожен із присутніх щось розповів, ніхто не залишився осторонь: оповідання , смішинки, цікаві історії, лунали вірші про кохання , про жінку...
І такі зустрічі будуть проходити в нас щонайменше один раз на місяць...









Сьогодні минає 30 років з дня виведення радянських військ з Афганістану. З тієї страшної війни не повернулися і два наших земляки : Микола Банджа та Віктор Потапчук,
В Голобській публічній бібліотеці було оформлено тематичну поличку "Крізь пекло афганської війни".
Микола Олексійович Банджа народився 8 квітня 1965 року в селищі Голоби Ковельського району. По закінченні місцевої десятирічки навчався в лісовому технікумі в місті Великі Луки . Призваний в армію 5 квітня 1983 року. В Афганістані - з листопада 1983 року. Молодший сержант, командир відділення. Був поранений у бою і 5 серпня 1984 року помер в госпіталі від ран. Микола з дитинства захоплювався різьбою по дереву. Особливо пам'ятні батькам Мавка і Лукаш, вирізблені сином до маминого п'ятдесятиріччя. Працював вночі, щоб зробити неньці сюрприз. Є роботи Миколи і в Ковельському лісгоспі, звідки хлопець одержав направлення до технікуму у Великих Луках, де не тільки навчався, а й вів гурток із художнього різблення по дереву.
Потапчук Віктор Володимирович народився в селі Бруховичі Ковельського району. Закінчивши восьмирічку, заочно навчався у вечірній школі. Працював у колгоспі різноробочим. Призваний в армію 4 липня 1979 року. Незабаром його направили в Афганістан. Молодший сержант, мінометник. Загинув 3 серпня 1980 року. " Віктор з дитинства мріяв працювати на землі, а пішов у землю, -згадує його мама Євгенія Никифорівна. Я дев'ять місяців не спала, все думала, за що моя дитина страждає на чужині?"
Віктор був одним із перших волинян, хто загинув на чужій афганській землі. Виконуючи чергове завдання командування, він разом із товаришами потрапив у засідку душманів. Три дні поранений вояк стікав кров'ю, поки його знайшли бойові друзі. Та життя хлопцеві це не врятувало...

 14 лютого
День святого Валентина в бібліотеці с.Бруховичі!




Дуже люблю читати поезію нашої волинської поетеси Світлани Сандар. Вірш, який я зараз поширю, є одним із найбільш улюблених.
Я заявляю гордо: я є жінка,
І я пишаюсь цим званням в житті.
Я - друга половинка чоловіка.
(Що слабша, щось не віриться мені).
Я - незалежна, самостійна, сильна.
Коли потрібно - ніжна й чарівна.
В своїх думках, неначе пташка вільна,
Мадонна, Клеопатра й Зульфія.
Як особистість я неординарна:
То німфа, а то - фея лісова.
То жриця, то богиня й володарка,
То Мавка, то Цариця польова.
Велика таємниця і загадка -
Я Берегиня роду на Землі.
Як українка - справжня Роксолана,
Бо Україна дорога мені.
Я зіткана із трав лугів і саду,
З медвяного нектару і вина.
З'являюсь я на крилах зорепаду,
Бо я - Любов, Надія і Весна.
Я й відьма, і чаклунка, і рабиня,
Та в всіх званнях я кожний раз нова.
Дочка, сестра, свекруха і дружина,
І визнаю обов'язки й права.
Мінлива я, немов в житті погода,
Залежно від обставин і причин,
Така я неповторна і єдина,
Я - вічна теорема для мужчин.