У
наших людей давно склалася традиція надавати безкорисливу допомогу
хворим, інвалідам, одиноким або просто старим друзям і сусідам.
Такі
вчинки є і в наш час, а людей, які безкорисливо допомагають іншим
називають звичним вже для нас словом "волонтери". А по нашому -
доброчинці. Передусім це щирі душею, активні, добрі люди.
Такій професії не вчаться.
Вона прийшла до нас сама,
Бо волонтер приносить щастя
Бажає радості й добра.
Робота волонтерів багатограна : допомога по господарству, догляд за хворими, просто відвідування. Бо завжди :
Людині потрібна доброта,
Як птиці - небо, колосу - вода,
Як цвіт рясний садам,
Так і людині потрібна доброта.
Та й "волонтерству" навчило нас саме життя. Погляньте навколо! Нас
оточують ті, кому потрібна допомога. І нехай тим, хто несе безкорисливу
допомогу підкаже серце, як змінити ставлення до людей, які залишились
наодинці із своїми проблемами. Є люди, які все життя любили читати
книги, газети, журнали, часто ходили до бібліотеки. Але пройшли роки,
вони постаріли, і вже не взмозі прийти по улюблену книгу, або уже навіть
прочитати не бачать, а так хотілося б... Тому і з'явилася нова форма
взаємодопомоги ветеранам, пенсіонерам, інвалідам : носити книги,
періодику додому тим, хто цього потребує. Бо ж іще М.Гоголь писав :
"Нема більшого подвигу, ніж протягти руку нужденній людині".
Відгукнулись і ветерани, і молодь. Налагодилась в бібліотеці робота
двома напрямками : "ветеран - ветерану", "молодь - ветеранам".
За віком різні і за станом,
Та спільна риса нас єдна.
Людей, що роблять добру справу,
Бо волонтерська це мета.
Одним із найактивніших волонтерів в бібліотеці є наша дуже гарна
читачка, вчитель - пенсіонер Валентина Іванівна Остапчук. І сьогодні, в
Міжнародний день волонтера, на занятті Університету III віку ми вручили
Подяку та символічний подарунок нашому кращому волонтеру.Щиро дякуємо за
доброту, за людяність , за не байдужість!
Немає коментарів:
Дописати коментар