Творчість наших земляків.

   Людмила  Антонівна Ржегак, наша землячка, член Української Асоціації письменників,  подарувала нові збірки поезій читачам нашої бібліотеки: "Пісня вітрів", "Любімо отчий край" та "Волошки небо п'ють"  Людмила Ржегак проживає в м. Червонограді, автор понад п'ятнадцяти поетичних і прозових збірок для дорослих і дітей.

Пісня вітрів.
Я слухаю пісню
свавільних
вітрів
І подумки
з ними
 гуляю.
Мені
імпонує
журливий мотив,
бо в ньому -
 душа мого краю.
І де б не була я,
куди б не пішла,
Я згадую
 пісню
знайому,
Яка крізь
завії
все кличе мене
Додому,
додому,
 додому...

Мій оберіг.
Волинь моя,  зачин моєї долі.
Волинь моя - коханий Отчий Край.
Дитинства світ, мої найперші болі,
Мій оберіг і мудрості ручай.
Не змити, не приспати, не убити
Любові до Волинської землі.
Вона ж навчила Божий світ любити,
Серденько гріти в рідному селі.
Не забуваймо батьківські пороги,
Коли весна, коли й метуть сніги,
У радості і у часи тривоги.
Життя людини має береги.

Казкова долина.
Казкова є долина на лузі, край води.
Не квітне там калина, не гомонять сади.
Зате палають маки, рожева конюшина,
За вербами, за пагорбом росте собі шипшина.
Травичка шовком стелиться, волошки небо п'ють,
Під лісом на обочині метелики живуть.
Там білою хмаринкою у травні квітне глід...
Там, там навік залишиться твого дитинства слід.