Наша землячка Людмила Ржегак, котра народилася в Голобах, а проживає в Червонограді, присвятила свою поезію Великому Кобзарю, що увійшла до збірки "Твоїм вогнем ми горимо" і яку подарувала читачам нашої Голобської бібліотеки.
Колишня голобчанка, чиє дитинство обпалене немилосердним вогнем Другої світової війни і повоєнного лихоліття, дуже потребувала підтримки – і матеріальної, і моральної. Останню знайшла в задушевній пісні, у яскравих барвах навколишньої природи, у вишиванках, у хвилюючому поетичному слові.
Людмила Антонівна добре пам'ятає, що в їхній хатині були портрети Тараса Шевченка і Лесі Українки у вишитих рушниках. В домі знаходився "Кобзар", якого дуже цінували і любили читати вголос.
Ота чаруюча магія Шевченкового слова і привела пані Людмилу на філологічний факультет Львівського держуніверситету і веде її по життю. Бо "воно невмируще і вічне, палке, пристрасне, життєдайне і вічне, як Земля і небо, як Сонце і Всесвіт", – пише поетеса, даючи оцінку творам Тараса.
Поезія Л. Ржегак проста, доступна до читання, вона ніби заставляє ще раз вдуматись в твори Великого Поета, замислитися над їх змістом саме сьогодні:
Я вірю, в мене сумнівів немає:
Україна вже з колін встає
З твоїм, Тарасе, віщим словом,
Що ти поставив на сторожі…
В поезії Людмила Ржегак нагадує нам про заповіти Великого Кобзаря, просить прислухатись до його слів. Бо від того, чи знайдеться місце для Тараса в наших душах, залежить, ким ми будемо, яким буде наше майбутнє. Адже для всього світу слово "Україна" нерозривно пов'язане з ім'ям Т. Шевченка, бо йому судилось стати символом нації.
На закінчення книги поетеса говорить: "Шевченко не просто славетний митець. Він духу Вкраїни перлина. Володар людських він думок і сердець. І просто – Велика Людина".
Немає коментарів:
Дописати коментар