Поезія і пісня Олександра Богачука.

     Коли люди відходять, залишається пам’ять про них. Коли відходять поети — залишаються їх слова, їх вірші, їх пісні — як заповіт нам усім.  «Живіть радістю, добротою — найвищим людським добром. Не скигліть і не падайте на коліна. Беріть своє. За правду вставайте на повний зріст», — таким було життєве кредо нашого поета - земляка О. Богачука.
  18 грудня  виповнюється 80 років від дня народження поета. Народився він 1933 року в селі Сокіл Рожищенського району на Волині у родині сільських ковалів. 

  Олександр Богачук усього себе віддавав роботі. З-під  його пера виходили шедеври, а книги ніколи не залежувались на полицях книгарень та бібліотек. Його твори завжди привертали увагу читацької аудиторії. Це була чуйна, з добрим серцем, дотепним гумором людина, яка оспівувала в своїх поезіях важку працю своїх земляків, висміював нероб та чиновників.  
   Не оминули своєю увагою поезію О. Богачука і відомі українські композитори.

   Десятки мелодій на слова Олександра Богачука створили відомі композитори . Такі пісні, як «Тиша навкруги», «Троянди на пероні», «Іду я росами», «Димить туман», «Тихо падає цвіт», «Щедрик», «Журавлі», «Моя родина — Україна» відомі за межами України.
    Про це говорили в бібліотеці на годині естетичного виховання "Поезія і пісня Олександра Богачука".

 Було оформлено тематичну поличку "Поетичний дивосвіт Олександра Богачука"