16 березня - день визволення селища Голоби.

Ішли на фронт мої односельчани

Під гул землі, кривавий плач зорі.

Ішли Миколи, Петри та Івани -

Одвіку сівачі і косарі.( В.Гей)

        Такими словами в бібліотеці розпочалась літературна година "В пам'яті навіки збережем",  приурочена дню визволення Голоб від німецько-фашистських загарбників.

       Далекий 44-й рік. 16 березня настало довгождане визволення від фашистської чуми. Чотири довгих років війна стукала в голобські родини, кожну хатину і викликала на двобій наших земляків.Земля була наче рана, тихо плакала росами трава, оплакували діти батьків.

        Давно відгриміли громи війни, позаростали поля битв Великої Вітчизняної війни, та людська пам'ять вічна. Ми завжди будемо пам'ятати цю дату. Адже занадто дорогою ціною вдалося вистраждати  ПЕРЕМОГУ - 148 жителів селища віддали своє життя за мир і розкидані їх імена на обелісках фронтових доріг. Їх імена на обеліску Слави.

         В бібліотеці є "Книга пам'яті", де внесені прізвища тих, хто відійшов у вічність.

       

   Діти познайомились з викладкою літератури  "Священні сторінки подвигу" і з малюнками наших користувачів на дану тему.

Тим, кому  у 20 скроні вкрила сивина,

Тим, хто грудьми рідний край захищав,

Тим, хто зазнав лихоліття війни,

Доземно схиляємо голови ми!