неділя, 3 січня 2016 р.

Вірш-гімн Тарасу Шевченку «Вічний як Україна»


Моя країно, краю веселковий,
Ти зустрічаєш ювілей Тараса,
Він мріяв у ві снах про край казковий.
Мою країну – золоту окрасу.

Стоять тополі, як тоді стояли,
І чують пісню золотих полів…
Тут козаки бувало битви вигравали
І слухали кобзарський гнівний спів.

Пашисті дні і ночі солов”їні
І шелест трав некошених стоїть.
Іде Тараса свято по країні,
Святкуєм ювілей аж двох століть.

Він боронив разом з бійцями Україну,
Дух войовничий піднімав він їм.
Звав за свободу і щасливу днину,
За неньку рідну і батьківський дім.

Ми віримо у краще майбуття.
Ми нездоланні, бо Тарас із нами.
Він не піде ніколи в забуття,
Він ходить з нами селами й містами.

Нехай ідуть роки і вже століття
Та памятаєм ми про це завжди,
Як жив Тарас в суворе лихоліття
І мріяв, мріяв про щасливі дні.

Є на світі така країна,
Вона як мати рідна для нас.
І вічно буде жити Україна,
І вічно буде жити наш Тарас.  

                                                      Володимир ПОРТЯНКО  
P.S.Слова цього вірша стали піснею. Музику написав сліпий музикант із м.Семенівка Чернігівської області  Волк Анатолій Григорович

Немає коментарів:

Дописати коментар