Художні обереги Антоніни Байди.

   В фойє будинку культури селища Голоби  з шостого по дев'яте травня проходила виставка художніх полотен жительки селища Антоніни Байди, влаштованої  працівниками Голобської селищної бібліотеки. В захопленні зупинялись люди біля майстерно написаних картин. Літак, здавалось, от-от злетить, квіти так і просились до рук...І цю красу створила проста жінка, наша односельчанка.  Антоніна завжди вболівала і вболіває за долю країни,  учасниця Євромайдану, неоднаразово допомагала учасникам АТО. І кожну вільну хвилину присвячувала написанню картин, більшість з яких відразу ж дарувала друзям, знайомим.

Свято єднання.

     Голобчани щороку відзначають престольне храмове свято та День селища 6 травня,  на  велике християнське свято – великомученика Георгія Побідоносця. .
   Святкову Божественну літургію очолив старший благочинний Ковельського району УПЦ, протоієрей Володимир Ровінський. Під час літургії всі молилися за мир в Україні, за здоров’я наших воїнів, які захищають Українську державу. Також молилися за упокій тих воїнів, які загинули, захищаючи нашу країну.

     Після завершення Божественної літургії в урочистій атмосфері відбулося відкриття дитячого рекреаційного центру «Диво» при Свято-Георгіївській церкві УПЦ смт Голоби.

     На вулицях селища, вже традиційно,  пройшла акція «Рушник єднання», яка у цей складний, для України, час, вкотре засвідчила єдність людей. Акція відбулася за участю голови райдержадміністрації Віктора Козака, Голобського селищного голови Сергія Гарбарука, представників духовенства, ветеранів, учасників АТО, жителів та гостей свята.
860-ти метрове вишите полотно об’єднало дорослих і малих, незнайомих і рідних в одну українську родину, що символізувало єдність та неподільність нашої країни. Учасники акції, тримаючи в руках вишитий рушник, пройшли до центральної площі Голоб та спільно виконали Державний гімн України «Ще не вмерла Україна».

    

 Програма відзначення свята була досить різноманітною. Для дітей було організовано цікаві ігри, спортивні змагання, встановлено батути, тощо. В свою чергу, дорослі з приємністю споглядали за розвагами дітей та мали змогу отримати подарунки, під час розіграшу лотереї. Під час цих заходів усіх пригощали смачним кулішем.

  Свято продовжилося  в місцевому районному будинку культури.

Творчість юних читачів.

    Сестрички Воліневич Настя, учениця 5-А класу та Воліневич Саша, учениця 3-А класу,  одержали грамоти за участь у конкурсі "Складаю  казку сам". Пропонуємо вашій увазі написані дівчатками твори.

    Їжачок Колючка.

  Їжачок Колючка зимував у купці опалого листя в березовому лісі. Разом із своєю мамою, трьома братиками і сестричкою він спав і бачив різні сни. Це  була перша його зима і він з нетерпінням  чекав настання весни. Мама їжачиха ще восени розповідала, що вона незвичайна пора року.

  От і сьогодні Колючці наснилося, що розтанув сніг, морози змінилися плюсовою температурою.  Дерева прокинулися, на них з'явилися молоді листочки. На землі де-не де почала з'являтися зелена молода травичка. Звірята прокинулися від зимової сплячки, весело гралися на галявині. Пташки літали між гілками і співали веселих пісень. Маленький їжачок гуляв весняним лісом і не впізнавав його: немає ягід, яблук, грибів, жовтого опалого листя, голих дерев і зимового холоду. Колючка і далі спав би, але його сон перервав матусин голосок:

   - Сонько, вставай, весна прийшла!

Олександра Воліневич

Прогулянка до лісу.

 Друзі, а у нас сьогодні свято-

Вільного часу багато!

Дружно ми зібрались враз:

У похід іде наш клас.

В лісі нас пташки вітають

І звірята виглядають.

Але треба пам'ятати:

Звірів в лісі не чіпати!

Хай спокійненько гуляють

Малюкам пісні співають.

Ми мандруєм лісом далі,

Бачимо прегарні кралі.

Нахилились до землі

І ростуть у бур'яні.

Але, діти, не чіпайте,

Квіти в лісі не зривайте!

Хай ростуть собі, квітують,

Око ще чиєсь здивують.

Ягідок навкруг багато,

Майоріють, як на свято.

Чорні, білі та червоні,

Не беріть їх у долоні.

Треба знати їх сорти,

Щоб уникнути біди!

Схожа справа і з грибами,

Ваблять нас вони шапками,

І гарненькими ніжками.

Але будь обачним, друже,

Уникай отруйних дуже!

Лісом ми помандрували,

Апетит вже нагуляли.

Можна сісти під ялинку

Пообідати хвилинку.

Смакоти багато маєм,

Друзів щедро пригощаєм.

Пообідали, пограли.

Сміття в рюкзачки забрали!

Дуже гарний був в нас день.

Поспівали ми пісень,

Погуляли, відпочили,

Звірів в лісі побачили.

За собою ми прибрали

І рослин не зіпсували,

І тварин не налякали.

Поспішаєм до оселі,

Розказать сестричці, нені,

Що природу берегти -

 Вік собі продовжити! 

Анастасія  Воліневич.

Орден "За мужність" нашому земляку.

   

Указом Президента України старший солдат Станіслав Максимчук (посмертно) нагороджений орденом “За мужність” III ступеня

     За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Указом Президента України Петра Порошенка,  від 15 травня 2015 року № 270/2015, старший солдат Станіслав Максимчук (посмертно) нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.

    28 липня 2014 року страшна трагічна звістка надійшла до Ковельського району. У ході антитерористичної операції на Сході України загинув гранатометник механізованого  батальйону – житель селища Голоби Станіслав Вікторович Максимчук. Йому було лише дев’ятнадцять...
     Станіслав - випускник навчально-виховного комплексу «ЗОШ І- ІІІ ст. - гімназія смт Голоби». Народився і виріс у Голобах. Пішов до армії за контрактом. Станіслав проходив службу у військовій частині А 0409, м Новоград - Волинський, - повідомили у Ковельській райдержадміністрації.
     28 липня  внаслідок запеклих боїв підрозділи Збройних Сил України зайняли стратегічну ключову висоту на кордоні Луганської, Донецької та Ростовської області Росії - Савур-Могилу.  В ході бою за цю висоту загинув і наш земляк.