Дзвони чорнобильські душу тривожать.

    Сьогодні минає чергова річниця Чорнобильської трагедії.  І знову, в черговий раз, ми згадуємо той страшний квітневий ранок 1986 року, коли небо над атомною електростанцією спалахнуло полум'ям:

Струсонуло цілим світом.

В Страхоліссі перед світом

Брязнув дуб тисячолітній -

Охнула земля.

Тільки пилу мертва хмарка,

Та ще крук зловтішно каркнув...

                                (Б.Олійник)

    В бібліотеці було проведено літературну годину "Хто квітень наш отак підступно зрадив". Присутні ознайомилися з викладкою літератури "Дзвони чорнобильські душу тривожать"

   Радимо прочитати фотокнигу М.Загреби "Пропусти Чорнобиль крізь серце".

    Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край , убитий радіацією, примушує поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки, як на техногенну, але й під іншим кутом зору - гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Поліссі зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї,  традиції культури та побуту слов'ян.  Правдиву, емоційну оповідь М.Загреби ілюструють його фотографії.

Книгу читай , розуму набирай!

       Кращі читачі бібліотеки - Оля Воробей та Юра Доля побували в Ковельській районній дитячій бібліотеці на конкурсі "Найкращий читач 2012". І хоча призового місця вони не зайняли - позитивних вражень багато! . Їм дуже сподобалась бібліотека, сама атмосфера проведення заходу, дуже сподобались книжкові полички та виставки . Ці діти є справжніми любителями і цінителями книги.

   "Читайте! Нехай у Вашому житті не буде жодного дня, коли б Ви не прочитали хоча б сторінки    з нової книги."( К.Паустовський)

Великодній калейдоскоп.

      Протягом тижня діти брали участь у виготовлені писанок, створювали аплікації, малювали. І ось  результат - "Великодній калейдоскоп"  в бібліотеці!

Прийшла весна, і скоро буде Пасха.

"Христос Воскрес!" - почують з кожного двора.

І все навкруг засяє, наче казка,

 Так Пасхи хоче наша дітвора!

Вітаємо всіх Вас із Воскресінням Христовим!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Подорож до монастиря.

       За кілька кілометрів від Володимира-Волинського, на високому пагорбі, який з давніх-давен називають Святою горою, розташувалася одна з найбільш значних пам’яток України – Свято-Успенський Зимненський монастир. Заснував його ще у 1001 році хреститель Русі, князь Володимир. У мальовничій місцевості, на березі тоді ще судноплавної ріки Луги (нині це мілководний потічок посеред просторої луки), він збудував два храми: дерев’яний, на честь Успіння Богоматері і мурований — Святої Трійці. Звів також княжий терем, облаштувавши свою зимову резиденцію, біля якої невдовзі виросло село Зимно. За тисячу років заснована Володимиром обитель пережила чимало подій, розбудовувалась і занепадала, але дух, що витає над нею, залишився таким же благодатним і цілющим, як і в старозавітні часи.

Завідуюча бібліотекою В.В.Січкар організувала  до монастиря поїздку  на свято Благовіщення . Привезли звідти незабутні враження і світлини.

Великодній рушник - символ людської чистоти.

      В бібліотеці відбулась виставка рушників "Великодній рушник -  символ людської чистоти". На виставці були представлені рушники наших користувачів, голобських господинь - Галини Мухи, Лідії Бакун, Людмили Січкар, Людмили Глущенко, Тетяни Ніколайчук.

         Великодній рушничок - обов'язковий елемент пасхального кошика. Кожна господиня прагне, щоб її рушник був найкращим, найяскравішим. Кожен хрестик щоб був рівнесенький, а кольори переливалися в променях сонця.  Символи Пасхи, які найчастіше можна побачити на рушничках  -  крашанки-писанки, напис "Христос воскрес!", гілочки верби(котиків), церква чи хрест, великодній кошик, свічка та перші квіти. На рушничках для дитячих кошиків зустрічаємо курчат та зайченят, кольори на них яскравіші та насиченіші. Вишивають великодні рушники хрестиком, гладдю, прикрашають стрічками та бісером. Для вишивання використовують різні магічні знаки та символи. Рисочки - то земля, Хрестик - це людина. Червоний колір - життя, синій - мир і спокій, жовтий - багатство і родючість землі.
          А в Великодню ніч святково одягнені дорослі і діти, з кошичками в руках, вкритими вишитими рушничками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу:

І дорослі, і малі до церквиці йдуть,

У кошичках святкових святити несуть...

Православні свята, наповненні сонячним світлом.

                                     БЛАГОВІЩЕННЯ.

   Це свято, що відзначається 7 квітня, належить до великих дванадесятих християнських свят. За церковними переказами, цього дня архангел Гавриїл з'явився Діві Марії в місто Назарет, щоб сповістити їй благу звістку — народжен ня сина Ісуса, Месії. Марія вела непорочне життя в домі свого чоловіка Йосипа, тому була дуже здивована, що народить сина без допомоги чоловіка. Архангел пояснив, що дитина з'явиться без порушення цнотливості Марії, через посередництво Святого Духа. Оскільки дівчина була дуже богобоязна, вона прийняла волю Божу як належне.

   Уже згадувалося, що від Введення до Благовіщення не можна працювати на землі, оскільки вона має відпочити й підготуватися до щорічних господарських робіт, а от уже в день Благовіщення можна починати поратися по хазяйству біля землі — Бог цього дня благословляє все живе, у тому числі й землю. Після такого благословення все починає рости, зацвітають перші весняні квіти. А от усе, що в цей день народилося, ростиме дуже погано.

   На Благовіщення навіть пташка гніздо не в'є, настільки це велике свято, тому людина працювати цього дня не повинна. За народним повір'ям, якщо якась пташка не дотримається цього правила, то на знак покарання Бог віднімає в неї на кілька днів крила. Не лякайтеся, не в прямому розумінні цього слова, просто пташка кілька днів не може літати, а тільки бігає по землі.

   Усі відьми в цей день сидять по домівках, клопоту добрим людям не роблять. Зранку в церкві правлять урочисту службу, святять проскури (а пасічники потім «частують» своїх бджіл благовіщенською проскурою, щоб ті добре роїлися). Якщо благовіщенську проскуру перетерти на порошок, змішати з землею та посіяти з чотирьох кутів свого поля, то це, за народними уявленнями, забезпечить добрий урожай, дощ ниву не минатиме. А якщо благовіщенську проскуру закопати в землю на полі, то й град цьому полю не страшний. Свяченій проскурі приписуються й неабиякі лікувальні властивості, зокрема вона може допомогти хворому на пропасницю.

 

                                                          ВЕРБНА НЕДІЛЯ

 

 

    За тиждень до Великодня святкується Вербна неділя. Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке.

   За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.

    Перед Вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязні люди обов'язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненні з церкви легенько б'ють свяченими гілками:

 

  Це не я б'ю, а верба б'є,

 За тиждень — Великдень!

   Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби. Народні знахарі широко використовували свячену вербу під час приготування цілющих настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлункових захворювань, і для загоювання ран.

   Свяченій вербі приписувалися й інші магічні властивості, зокрема, виганяючи вперше худобу на пасовисько, треба обов'язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свійську тварину обминала. А якщо викласти за двері свячену гілку під час граду, то, за народними уявленнями, град припиниться.

   Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.

  Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба промовляти такі слова:

Будь великий, як верба!

Будь багатий, як земля!

Будь сильний, як вода!

Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

     Вітаємо всіх наших користувачів та відвідувачів блогу із цими великими святами!

Про гумор: всерйоз і жартома.

Від старого до малого-                

Всі ми любим щирий сміх.

Із веселого й дурного

Посміятися не гріх.

Добрий сміх не бє, не мучить,

Чим і бажаний для всіх

Шанувальників своїх.

П.Глазовий. 

    З давніх-давен славиться український народ своїм гумором, гострим словом. Українці обдаровані незрівняним гумором, який визначається невичерпністю веселого та дотепного, що переливається всіма відтінками сміху, відсвічує легкою і добродушною посмішкою, виграє лукавим жартом.

   До Дня сміху  в бібліотеці була проведена літературна година "Про гумор: всерйоз і жартома". Бібліотекар розповіла про історію українського гумору. Звучали гуморески та байки  П.Глазового,  М.Хижка , Л.Глібова,  Є. Гребінки, С.Руданського, О.Вишні, а також наших волинських поетів - М.Пронька, М.Онуфрійчука, Ф.Мандзюка  у виконанні  дітей - наших користувачів.

Михайло Хижко завжди з нами.

     Народ завжди полюбляє гостре слово, творить і шанує гумор. І як і в минулі роки,  так і тепер, актуальною є творчість нашого шановного земляка байкаря Михайла Хижка, чергову річницю з дня народження якого ми відзначаємо.
    Свою заявку на літературне ім'я Михайло Хижко зробив збіркою "Трухлявий пень" в 1965 році. Вже в першій книжці автор визначився у жанрах байки, гуморески, сатиричної мініатюри, знайшов свій стиль. Дослухаючись порад Остапа Вишні, пильним оком спостерігав контрасти і творив сміх.
    Голобчани в години радості і смутку часто звертаються до спадщини гумориста. Кожного року в день народження батька до бібліотеки приходить дочка Михайла Хижка - Валентина. Вона ділиться із присутніми спогадами про батька, читає його гуморески.

Вітаємо з перемогою!

     Ура, чудова новина! Читачка нашої бібліотеки, учениця 9-го класу Коренга Аня,  зайняла почесне 2-ге місце у Всеукраїнському конкурсі  "Кращий переклад - 2011"( див. на сайті
 Коректа - ВК Результати конкурсів )   та             НБУшка       
       
Конкурс «Кращий переклад 2011» проводився з метою:

• заохочення дітей до вдосконалення та поглиблення знань з іноземної мови
• підтримки та розвитку дитячої творчості у формі самостійного літературного перекладу
• формування та виховання у підлітків любові до літературного слова, шляхом власної перекладацької діяльності
• заохочення дітей до самостійних перекладів
• вироблення в них навичок до самостійного роботи над перекладом з оригіналів світової літератури на українську мову
• пошук і підтримка талановитої та обдарованої молоді.

Роботи на конкурс приймалися з 15 жовтня 2011 року по 15 лютого 2012 року. Потрібно було написати творчу автобіографію а також перекласти один із запропонованих організаторами конкурсу текст.
    Ми, працівники бібліотеки, дуже раді за Аню. Дівчинка заслужила нагороду.  Вона старанно учиться в школі, любить читати книги (особливо сучасну українську літературу), вивчає англійську та польську мови. Мріє поступити в польський вуз.
    Аня, ми вітаємо тебе з перемогою. Нехай кожен день у твоєму житті буде успішним і хай здійсняться усі твої заповітні мрії і сподівання!