пʼятниця, 6 квітня 2012 р.

Православні свята, наповненні сонячним світлом.

                                     БЛАГОВІЩЕННЯ.


   Це свято, що відзначається 7 квітня, належить до великих дванадесятих християнських свят. За церковними переказами, цього дня архангел Гавриїл з'явився Діві Марії в місто Назарет, щоб сповістити їй благу звістку — народжен ня сина Ісуса, Месії. Марія вела непорочне життя в домі свого чоловіка Йосипа, тому була дуже здивована, що народить сина без допомоги чоловіка. Архангел пояснив, що дитина з'явиться без порушення цнотливості Марії, через посередництво Святого Духа. Оскільки дівчина була дуже богобоязна, вона прийняла волю Божу як належне.
   Уже згадувалося, що від Введення до Благовіщення не можна працювати на землі, оскільки вона має відпочити й підготуватися до щорічних господарських робіт, а от уже в день Благовіщення можна починати поратися по хазяйству біля землі — Бог цього дня благословляє все живе, у тому числі й землю. Після такого благословення все починає рости, зацвітають перші весняні квіти. А от усе, що в цей день народилося, ростиме дуже погано.
   На Благовіщення навіть пташка гніздо не в'є, настільки це велике свято, тому людина працювати цього дня не повинна. За народним повір'ям, якщо якась пташка не дотримається цього правила, то на знак покарання Бог віднімає в неї на кілька днів крила. Не лякайтеся, не в прямому розумінні цього слова, просто пташка кілька днів не може літати, а тільки бігає по землі.
   Усі відьми в цей день сидять по домівках, клопоту добрим людям не роблять. Зранку в церкві правлять урочисту службу, святять проскури (а пасічники потім «частують» своїх бджіл благовіщенською проскурою, щоб ті добре роїлися). Якщо благовіщенську проскуру перетерти на порошок, змішати з землею та посіяти з чотирьох кутів свого поля, то це, за народними уявленнями, забезпечить добрий урожай, дощ ниву не минатиме. А якщо благовіщенську проскуру закопати в землю на полі, то й град цьому полю не страшний. Свяченій проскурі приписуються й неабиякі лікувальні властивості, зокрема вона може допомогти хворому на пропасницю.
 
                                                          ВЕРБНА НЕДІЛЯ
 
 
    За тиждень до Великодня святкується Вербна неділя. Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке.
   За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.
    Перед Вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязні люди обов'язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненні з церкви легенько б'ють свяченими гілками:
 
  Це не я б'ю, а верба б'є,
 За тиждень — Великдень!
   Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби. Народні знахарі широко використовували свячену вербу під час приготування цілющих настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлункових захворювань, і для загоювання ран.
   Свяченій вербі приписувалися й інші магічні властивості, зокрема, виганяючи вперше худобу на пасовисько, треба обов'язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свійську тварину обминала. А якщо викласти за двері свячену гілку під час граду, то, за народними уявленнями, град припиниться.
   Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.
  Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба промовляти такі слова:
Будь великий, як верба!
Будь багатий, як земля!
Будь сильний, як вода!
Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.
     Вітаємо всіх наших користувачів та відвідувачів блогу із цими великими святами!

Немає коментарів:

Дописати коментар