четвер, 2 серпня 2012 р.

"Лісова пісня" Лесі Українки - безсмертний гімн природі та красі людських почуттів.

      Надходить чергова річниця з дня написання "Лісової пісні", невмирущого творіння нашої дорогої землячки Лесі Українки. Написала Леся драму-феєрію, перебуваючи на лікуванні в Грузії. Всього за дванадцять днів створила вона безсмертний гімн волинській природі. Це поетичний і трагічний твір про красу чистого кохання, про високу мрію людини, про її одвічний потяг до прекрасного, до людяного. Прекрасне в природі, як і в людській душі, ніколи не вмирає.
     В "Лісовій пісні" поєдналися фантазія з дійсністю, буденне із світлими поетичними мріями. Тут протистоять два світи. Один - темний, жорстокий, де панує користолюбство й насилля. Другий - романтичний, ідеалізований, сповнений людяності, любові й краси.
     Про все це говорилось в бібліотеці на літературній годині "Лісова пісня - це гімн природі та красі людських почуттів"



Оформлено книжкову викладку творів Лесі Українки.
 
   Багата спадщина Лесі Українки - невмируще джерело краси і творчого духу народу, з якого вічно черпати усім живущим і прийдешнім поколінням чисту воду, брати наснагу для життя і праці. Так Людмила Ржегак, наша землячка і поетеса, побувавши в с. Колодяжному написала такі віршовані рядки:
Я була у Лесинім садку,
Чула шепіт трав й дерев столітніх.
Подумки й тепер по стежці йду
Повз шеренги хризантем розквітлих.
Дуб кремезний пам'ять береже,
Білий дім зітхає серед ночі,
Тишу у окрузі стереже,
Тайни Лесі й помисли дівочі.
Тихо спить у роздумах ставок,
Верби ледь колишуть надвечір'я.
Наче в змові стовбур і листок -
Сторожують Косачів подвір'я.
Зупинився тут 20-й вік.
Хто лиш не листав його сторінки...
Та повік не змиє часу лік
Велич духу Лесі Українки.

1 коментар:

  1. Так, "Лісова пісня" - ніжна, як голос сопілки, пісня поліського замріяного, задумливого лісу, зворушлива, глибока та мудра! Ви провели дуже важливий, цікавий, повчальний захід!!!

    ВідповістиВидалити