Чи чуєш ти , світе, як сиво ридає каміння"

           Все далі в історію відходить дата 15 лютого 1989 року, дата виведення радянських військ з Афганістану. Через пекло війни пройшло 2300 волин,  70 з них загинули, троє - зникли безвісти, ще 110 повернулися додому інвалідами.
      Ковельщина теж сплатила свою  "данину"  тій війні. 360 ковельчан брали участь у бойових діях на території Афганістану, 15 наших земляків заплатили за це своїм життям, двоє з них - Микола Банджа та Віктор Потапчук - із нашої селищної ради.
      Помилки тодішнього радянського керівництва, пов'язані з введенням військ в Афганістан, ні в якому разі не применшували честі і гідності радянських воїнів, які героїчно і самовіддано виконували свій військовий обов'язок у далекій країні, будучи впевненими в правильності поставлених завдань.
     Літопис афганської війни містить безліч прикладів героїзму військовослужбовців, які ми називаємо подвигом. Солдати і офіцери билися в Афганістані до останього патрона, часто - ціною власного життя рятуючи товаришів. Афганська війна висвітила і  проявила найкращі людські риси, пов'язані з вірністю військовій присязі.
     В.В.Січкар розповіла про це в інформаційній годині  "Чи чуєш ти, світе, як сиво ридає каміння?", яка була проведена в Голобській селищній бібліотеці 15 лютого.
     Віддаючи шану світлій пам'яті загиблих воїнів ми повинні зробити все, щоб більше жоден військовослужбовець України не перебував зі зброєю в руках за межами нашої держави.

 Як довго ця війна тривала!

 Ні, не забути нам її.

 І постріл в спину з-за дувала,

 І в горах спекотних боїв.

 На сірому граніті дати,

 Над трунами слова промов...

 Ми довго будем пам'ятати

 І вам забути не дамо.
В.Слапчук