Під чаром рідної Землі.

Літо. 

 Ніжиться літа корона у снах барвінкових,

П'є прохолоду із вранішніх крапель роси,

 Відпочиває у спеку на гілках вербових,

 Сонячне сяйво собі припина для краси.

 Море зелене, море зелене - серця розмай,

 Запах медовий, килим шовковий - мій дивокрай.

 Літо духмяне, сонце рум'яне, не остигай. 

Сон кольоровий, світ загадковий - мій рідний край.

 Пахне розпечене літо воложистим сіном,

 Золотом жита встеляє ясний небозвід.

 Леготом тихим і теплим, п'янливим жасмином

 Ніжно проймає увесь закосичений світ.

 Л.Ржегак

Ми вдячні БІБЛІОМОСТУ.

     В далекі повоєнні роки в селищі Голоби проживала де-який час письменниця, вчитель, акторка Галина Орлівна (Мневська-Возна). Похована на нашому кладовищі і виконано її заповіт - "посадити червону калину на її могилі".
    Кожного року в річницю її пам'яті селищна бібліотека проводить літературні години про її життєвий і творчий шлях.

    Робили самі для себе, поки до бібліотеки не завітав "Бібліоміст" і подарував нашим користувачам комп'ютери. Спасибі!!! Ми вийшли в світ.

    Про Г.Орлівну (Мневську-Возну)  прочитали в далекій Америці. Науковець Ольга Бертельсен не тільки прочитала про Галину Іванівну на нашому блозі в публікації

Літературний вечір пам'яті Галини Орлівни "Я для тебе горіла, український народе!"

 , але й написала нам листа: " У мене до Вас велике прохання. Якщо це можливо, повідомте, будь-ласка, де знайшлася ця її фотографія, і чи можливо її використати у моїй роботі. Я пишу дисертацію на тему української інтелігенції 20-30 років. Було б цікаво завітати до Вас й сходити на могилу Орлівни. Планую це зробити улітку".

      Відтоді ми почали спілкуватися з пані Ольгою по електронній почті. Нам, звичайно, було цікаво дізнатися- хто така Ольга Бертельсен, де вона працює. І незабаром отримали відповідь: 

   "Я дуже Вам вдячна за відповідь! Такий детальний і дуже теплий лист! Ви не уявляєте, який це для мене подарунок--сьогодні мій день народження.

По-перше, не кожного дня я отримую щось з України; по-друге, цікаві речі Ви пишете про Орлівну, і що родичі Якова Возного зберігають пам'ять про цю родину..."
      Нам приємно було дізнатися, що пані Ольга - дочка українського поета Роберта Третьякова, пише докторську дисертацію про українську інтелігенцію 20-30 років.

     З Інтернету ми дізналися про батька пані Ольги (див.

Третьяков Роберт Степанович) , прочитали його вірші. А тепер чекаємо в гості Ольгу Бертельсен, якщо, як вона писала, щільний графік поїздки на Україну дозволить їй це зробити.

    Завдяки програмі "Бібліоміст"  і Інтернету ми одержали чудового прихильника бібліотеки. І маємо змогу спікуватися по електронній почті.  

           Ми, працівники бібліотеки, дякуємо  усім, хто причетний до створення програми "Бібліоміст" за можливість доступу до всесвітньої мережі Інтернет з метою обміну інформацією.

Конституція - символ незалежної держави.

     Розцвітає українська земля, від 1991 року вільна, незалежна Україна розправляє крила, оновлена виходить у світ. Ми пишаємося своєю державою, народом. Адже ми - держава, яка має свою національну символіку - Гімн, Прапор, Герб. Ми живемо Законами своєї  Української Конституції, яка була прийнята 28 червня 1996 року:

 По вінця чаші кришталеві

І очі радістю до сліз

Наповнив нам той день червневий,

Що Конституцію приніс.

   Право українського народу жити у своїй державі відтоді закріплено законом. " В своїй хаті - своя правда", - писав Т.Г.Шевченко про заповітну мрію українців.

В рядки промовисті і стислі

Цей славний документ ввібрав

Пилипа Орлика всі мислі,

В яких Мазепин дух буяв.

   В районному будинку культури відбулись урочистості, присвяченні цій знаменній даті. Була оформлена книжкова виставка "Конституція незалежної держави"

 

   А в бібліотеці до Дня Конституції було проведено перегляд літератури "Від козаків до наших днів - збережем вогонь батьків"

Славимо і тихо, й величаво

Ми Конституцію, як істини вінець.

Обов'язки - то наше спільне право!

А право - то обов'язки сердець.

Ми майбутнє твоє, Україно.

Солдатській вдові поклонись.

     22 червня День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. Минає 71-й рік від початку Великої Вітчизняної війни. Багато горя, страждань і біди принесла війна. Вона тривала довгих чотири роки, 1418 днів і ночей. І за цей час її чорне крило торкнулося майже кожної родини і пройшло через кожне серце. На війну захищати рідний край пішли майже всі чоловіки. І скільки їх назавжди залишилось стояти в бронзі та граніті по всіх фронтових дорогах.
     Вечір-реквієм розпочався 22 червня біля обеліску Слави. Від районної влади квіти пам'яті і любові поклали голова райдержадміністрації, депутат обласної Ради І.Є Смітюх та керівник районної організації Регіонів Г.В.Рябко. Від жителів селища - селищний голова С.В.Гарбарук та голова селищної ветеранської організації М.Ф.Янко. Панахиду по убитих та померлих воїнів відслужив священник Свято-Георгіївськогол храму отець Петро.

     Зустріч продовжилася в селищній бібліотеці, куди були запрошені солдатські вдови. Сивою журавкою кружляла вдовина пам'ять, і чоловіки, рідні живі в їхніх серцях. Все ніби вчора було, а біль через стільки літ однаковий. Коли ж те життя пройшло? За турботами не зчулись  коли і діти виросли, внуки-правнуки навідують. Бо всю любов і ласку віддали їм.

  Теплі  слова подяки висловив вдовам голова райдержадміністрації І.Є Смітюх. Низько вклонилась нелегкій вдовиній долі Г.В.Рябко. 

    Приготували вітання для вдів учні Голобської школи. Пісні їхньої молодості, воєнних років,  подарували Людмила Клинова, Зіна Хомчук, з хвилюванням прозвучала пісня "Степом, степом" у виконанні Галини Халепи, дуету  Ніни та Марка Грабовських, пісня "Сивина". Пісню своєї молодості виконала вдова Н.Андросюк з с.Нужель. До сліз схвилював виступ М.Сахарук та К.Махнюк із с.Поповичі.

Зайдіть до солдатки на хвильку

В святки чи з роботи.

Несіть до солдатки

Краплину людської турботи.

Вшанування ветеранів-медиків.

Цей літній день у капелюсі сонечка, 

У ньому неповторна кожна мить,

Бузку суцвіття стукає в віконечко,

Веселим пасмом заплелась блакить.

  У різнобарв'ї квітів, пахощів трав купається літо. До цієї краси вплітається цикл професійних свят, серед них - свято людей гуманних і мудрих, благородних і щирих, добрих і терпеливих -  День медичного працівника.

День медичного працівника-

Це, справді свято всенародне.

На честь людей, в чиїх руках

Священне діло, благородне.

   У селищі вшанували ветеранів-медиків. Саме за ними, ветеранами медичної галузі, великий пройдений шлях, за ними не одне врятоване життя. На вечорі зібрались ветерани-медики з лікарні, дитячого будинку-інтернату, з дитячого садочка. Ділились спогадами. Їм було що згадати, адже в кожного за плечима 40 - 60 років медичного стажу.
   Привітали  присутніх селищний голова С.В.Гарбарук і голова ветеранської організації району В.В. Січкар. А працівники районного будинку культури подарували їм чудові пісні.

Здоров'я нації, народу -

Державна справа нелегка,

Але ця справа звіку-зроду

Є суттю медпрацівника.

У царстві дивовижної країни.

Що найчарівніше буває?

Що може душу розбудити?

Скажіть мені, хто відгадає?

Ви правильно назвали - "квіти".   

 Квіти - вічні супутники нашого життя. Вони пробуджують у нас самі прекрасні почуття - доброти, сердечності, любові.  Вони, як і музика, створюють піднесений настрій і надихають на творчість.
   Чарівний світ квіткового царства створюють рідкісні квіти, квіти дивовижної краси, до яких віносяться кактуси.
   В бібліотеці багато кімнатних рослин, але увагу наших користувачів привернули квіти, які зацвіли майже одночасно - кактус:

та епіфіллюм , що також відноситься до сімейства кактусових:

    В бібліотеці була проведена година цікавих спостережень "У царстві дивовижної країни", протягом якої діти більше дізналися про квіти із сімейства кактусових, здійснили віртуальну мандрівку по сайтам, які найбільш повно висвітлюють незвичайний та неповторний світ царства кактусів . Дізнались про те, що якщо вміло за ними доглядати - кактуси щедро віддячать вам. Вони відкриють таїнство цвітіння, полонять розмаїтістю форм, обеззброять принадністю своїх малят-кактусенят, розкажуть про власну значущість для існування людей у минулому, зацікавлять ще не виявленими лікувальними властивостями. Дізналися діти також, як вирощувати кактуси, як  захищати  від хвороб та шкідників, щоб вони щедро віддячили дивовижними квітами.

Эпифиллюм - Gardenia.ru

Кактуси та сукуленти

Чарівний світ дитинства.

Всміхається сонце привітно й ласкаво,
Цей день на планеті хай щастям сія...
  Свято, присвячене Міжнародному дню захисту дітей продовжилось в бібліотеці.  Діти розгадували загадки, взяли участь у вікторині, у конкурсах -  "Краща розмальовка" та "Малюнок на асфальті."

   День захисту дітей проходив напередодні одного із найбільших християнських свят -  Святої  Трійці. Тому одна із сторінок заходу була присвячена Зеленим святам, традиціям святкування. Багатим різнобарв'ям входило це свято в кожну оселю.

  

      Згідно із народними звичаями :

Завжди господар у Зелені свята

Звичаєм давнім від століть

Татарським зіллям і клечанням

Свою оселю замаїть.

   Щоб завжди Зеленосвяточні дні були оповиті серпанком чарівності, романтизму, дарували людям радість, втіху і насолоду.