Чудо-блог.

         Напередодні дня закоханих ми отримали віртуальну нагороду "Чудо-блог", якою  нагородила нас Котляревка-  (блог Центральної міської бібліотеки ім. І.Котляревського. м. Ізмаїл), за що їм щиро вдячні. Тепер ми - "Чудо блог"

     Для того, щоб продовжити естафету, потрібно:
- Подякувати тому, хто нагородив і розмістити активне посилання на його блог.
- Розмістити на своєму блозі зображення нагороди.
- Передати естафету іншим цікавим блогам.
- Написати сім фактів про себе.
- Повідомити номінантів про нагороду в коментарях

   В свою чергу даруємо нагороду:

           Ковельська центральна районна бібліотека для дітей
           Поворська сільська бібліотека
           Любитівська сільська бібліотека
           Тернопільська БібліоМишка
           Бібліотечні посиденьки
           Берег дитинства
              Жизнь женщины-  
       
А тепер сім фактів про себе:
           1. Бібліотека наша знаходиться в мальовничому селищі Голоби, за 30 кілометрів від районного центру Ковель,  як написала вчителька-пенсіонер В.П.Коренга у своїй пісні:
                 "Мої Голоби - частка України,
                  Мої Голоби - рідная земля"
          2. Розташована бібліотека біля пам'ятки  архітектури, колишнього палацу Вільгів, який знаходиться у парку:
                 "Голобський парк. Квітують липи.
                  У білім мареві жасмин.
                  Ставок, б'ючись об берег, хлипа.
                  Гуркоче, стогне поруч млин", - так написала наша землячка, поетеса Людмила Ржегак у своєму вірші "Земля батьків"
          3. Давно колись, в післявоєнні часи,  Голоби були районним центром, тому книжковий фонд   у нас великий, правда, сучасної літератури малувато, щоб задовольнити всі потреби наших користувачів.
          4.  Ми  -  романтики, любимо книги , поезію  і любимо свою професію, стараємось зробити все, щоб користувачам у нас було комфортно.
          5. Вирощуваня квітів, кімнатних і на вулиці  -  ще одне з наших захоплень.
          6. Дуже люблю випікати торти, рецептом одного з них хочу поділитись з вами:
                                                      Капроновий.   
  3 яйця, 1 склянка цукру, 0, 25 склянки молока, чайна ложка амонію(погасити в молоці), 1, 5 склянки борошна. Все добре збити і випікати на двох бляшках. Крем може бути масляний із згущеним молоком, а ще краще - сметанний(0, 5 літри сметани, 1 склянка цукру і пачечка ванільного цукру). Коржі перемазати, можна перекласти вишнями або бананом(так іще смачніше) і залити помадкою(3 ложки цукру, 3 ложки сметани, 2 ложки какао і 50 гр. масла. Кип'ятити до загустіння і полити торт). Смачного!
         7. Влітку любимо  збирати ягоди і гриби. Якщо приїдете до нас у  гості - пригостимо тортом, запашним чаєм із цілющих трав і смачним варенням.

Архип Тесленко - знавець життя і психології селян.

     В бібліотеці було проведено літературну годину"Архип Тесленко - знавець життя і психології селян", присвячену творчості відомого українського письменника, 130-річчя з дня народження якого ми відзначаємо. Архип Тесленко - одна із найтрагічніших постатей в українській літературі. І не лише тому, що безперестану борсався в тенетах бідняцького глухого села, поневірявся по судах, етапах, тюрмах, засланнях, захворів на туберкульоз, - і прожив коротке життя: усього 29 років. А ще й тому, що в силу багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин письменник обрав трагічне як засіб естетичного відтворення дійсності. На початку ХХ століття в своїй творчості він прагнув художньо осягнути процеси, що відбувалися на селі, і відображав у своїх творах стихійний, традиційний наймитський протест проти куркульства і дрібного чиновництва. В нескінчених сутичках з соціальною дійсністю, що кінчалися для нього, як правило, поразкою, А.Тесленко дедалі частіше схилявся до думки про страчене життя як протест проти цієї дійсності. Така філософія - наслідок життєвої практики саме наймитського прошарку українського села, який не мав перспективи, представники якого впереважній  більшості були приречені на жалюгідне існування, і лише окремі ставали на шлях свідомої боротьби.

     Значення твочості Архипа Тесленка полягає в тому, що він надзвичайно проникливо відобразив трагізм сільського життя, трагедію класового розшарування, поривання передових селян до чогось кращого, а ще краще - мрії про землю, волю, демократію і освіту.

 

Чи чуєш ти , світе, як сиво ридає каміння"

           Все далі в історію відходить дата 15 лютого 1989 року, дата виведення радянських військ з Афганістану. Через пекло війни пройшло 2300 волин,  70 з них загинули, троє - зникли безвісти, ще 110 повернулися додому інвалідами.
      Ковельщина теж сплатила свою  "данину"  тій війні. 360 ковельчан брали участь у бойових діях на території Афганістану, 15 наших земляків заплатили за це своїм життям, двоє з них - Микола Банджа та Віктор Потапчук - із нашої селищної ради.
      Помилки тодішнього радянського керівництва, пов'язані з введенням військ в Афганістан, ні в якому разі не применшували честі і гідності радянських воїнів, які героїчно і самовіддано виконували свій військовий обов'язок у далекій країні, будучи впевненими в правильності поставлених завдань.
     Літопис афганської війни містить безліч прикладів героїзму військовослужбовців, які ми називаємо подвигом. Солдати і офіцери билися в Афганістані до останього патрона, часто - ціною власного життя рятуючи товаришів. Афганська війна висвітила і  проявила найкращі людські риси, пов'язані з вірністю військовій присязі.
     В.В.Січкар розповіла про це в інформаційній годині  "Чи чуєш ти, світе, як сиво ридає каміння?", яка була проведена в Голобській селищній бібліотеці 15 лютого.
     Віддаючи шану світлій пам'яті загиблих воїнів ми повинні зробити все, щоб більше жоден військовослужбовець України не перебував зі зброєю в руках за межами нашої держави.

 Як довго ця війна тривала!

 Ні, не забути нам її.

 І постріл в спину з-за дувала,

 І в горах спекотних боїв.

 На сірому граніті дати,

 Над трунами слова промов...

 Ми довго будем пам'ятати

 І вам забути не дамо.
В.Слапчук

У долі всіх людей є своє щастя.

Доля - то Божа росинка,

В кожній своя таїна.

Моря людського сльозинка,

Жалю чутлива струна.

(Л.Ржегак)

      Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розуміти
чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину – це повинно бути у
характері кожної людини.
      Наша бібліотека приділяє велику увагу хворим дітям -  нашим користувачам. Запрошуємо їх на масові заходи, вітаємо із святами. Серед них і 21-річна Катя Іванова, інвалід з дитинства.
      Дівчинка ніколи не падає духом. Любить читати книги, відвідує майже всі масові заходи в бібліотеці та в будинку культури. Віддає перевагу літературі про духовне життя України. Любить читати про відкриття нових церков, про чудотворні ікони. Дівчинка в інвалідному кріслі співає в церковному хорі. Вертеп і ялинку(на фото) в бібліотеці допомогла нам прикрасити Катя.

      У Каті є багато друзів, але вона бажала б познайомитися і з іншими. Дівчина залишила нам номер свого телефону (0501391258). Якщо бажаєте поспілкуватись із Катею Івановою - телефонуйте їй.

  Не кажіть про любов - докажіть,

  Що ви любите тих, хто страждає,

  Добрі справи нужденним робіть,

  Цього ваше життя вимагає.

Вітаємо!

Найщиріші побажання  всім Тетянам, нашим користувачам та відвідувачам блогу! Прийміть вітання також і студенти!

У єдності сила народу!

    20 січня в районному будинку культури відбулись урочистості, присвячені Дню Соборності України. Бібліотекарі Голобської селищної бібліотеки оформили книжкову виставку "Хай буде вільна Україна, на всі віки, на всі часи", а також виставку вишиванок.

Новорічно-різдвяні канікули в бібліотеці:

Огляд нових надходжень до бібліотеки (книг, періодики).

Діти вдячні  "Бібліомосту" за подаровані комп'ютери.

Маска! Я тебе знаю!

Богдан Кропива та Іринка Палій завітали до бібліотеки.

Юна волонтер - Таня Матейко.

Світлана Войтюк подарувала бібліотеці чудову книгу "Стародавні єгиптяни" і кілька журналів.

Учениця 4-А класу Валя Носаль - частий гість бібліотеки.

А хто-хто там у різдвяній шопці?