Покрова Пресвятої Богородиці.

 

      Одним із найшанованіших в Україні свят є Покрова Пресвятої Богородиці. Це свято відзначається 14 жовтня. Історія становлення свята пов’язана з видінням св. Андрія Юродивого та його учня св. Епіфана на початку Х століття у Константинополі, коли столицю Візантії оточили вороги. В Україні це свято також популярне і через національний характер, адже Богородицю вважали своєю покровителькою запорізькі козаки та Українська повстанська армія.

      Щодо історії відзначення свята, то в час ворожої навали в храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховувалася Її риза, служили всенічну. Після закінчення богослужіння св. Андрій разом зі св. Епіфаном побачили, як від царських дверей йде світлом осяяна Богородиця у супроводі Св. Івана Христителя і св. Івана Богослова та великого хору Святих. Божа Мати, як побачили св. Андрій та св. Епіфан, підійшла до престола, довго молилася навколішки. Після цього, знявши зі своєї голови хустку-омофор (покров) — з грецької мафоріон — розпростерла її над народом, який був у церкві. Св. Андрій і Епіфан зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла, щоб рятувати місто. Невдовзі, як пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, після цього вороги й справді відступили.

       У народі свято Покрови Пресвятої Богородиці ще називають Третя Пречиста. Цього дня в Україні також згадують події з національної історії. Адже Божу Матір (її називали у тому числі й Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. У Запорізькій Січі була церква Святої Покрови. У ній щороку всім козацтвом відзначали свято Покрови, у цей день козаки також обирали нового отамана. За народним переказом, після зруйнування Січі 1775 року козаки, які пішли за Дунай, взяли з собою й ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.

    Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й  як день українського козацтва.
      Козацьку традицію вшанування Покрови продовжили воїни УПА, обравши 14 жовтня днем заснування Української армії.

    В бібліотеці було проведено огляд літератури: "Козацькій славі жити у віках":

       1.Гуртовий Г. Волинь - край козацький:Історико-краєзнавчі нариси// Вид. друге, доповнене, уточнене.-Луцьк: Надстир'я, 2009.-388с. 
        2. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т.-К.:Вид.дім "Києво-Могилянська академія", 2006.-800с.
        3.Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників: Монографія.-Львів: ЛА "Піраміда", 2007.-288с.
        4.Каляндрук Т.Таємниці бойових мистецтв України.-Львів: ЛА "Піраміда", 2007.-304с.
        5.Середюк О. Лицарі сонця:Історичний нарис.-Луцьк: Ініціал, 2006.-432с.
        6.Скальковський А.О. Історія Нової січі, або останього Коша Запорозького.-Дніпропетровськ: Січ, 1994.-678с.
        7.Реєнт О.П., Коляда І.А. Усі гетьмани України.- Харків: Фоліо, 2007.-415с.
        8.Халебський П. Україна - земля козаків: Подорожній щоденник.-К.:Укр.письменник; Ярославів Вал, 2008.-293с.
        9.Чухліб Т.В. Гетьмани і монархи.Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр.-К.: Арістей, 2005.-640с.
       10.Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення xvi-xviii ст.: У 2 кн.-К.: Грамота, 2007.-720с.
       11.Яворницький Д. Із української старовини: Наук.-худож. кн.: Для серед. та ст. шк. віку.-К.: Веселка, 2001.-176с.
       12.Хто такі козаки?//Позакл. час.- 2010.-№9.-с.115-117.
       13.Цікавинки козацького життя//Позакл.час.-2010.-№9.-с.118-120.


                  

Нам душу гріє слово.

    Коли надходить вересень злотавий

     Повільною ходою ідучи,

     Шовкові пестить вруна і отави

     І журавлі готуються в ключі...

                                      Є.Плужник

     Святкується День Віри, Надії, Любові та Всеукраїнський день бібліотек.

Бібліотеки - це духовні центри цивілізації, згустки людського інтелекту, націлені в майбуття. Одвіку ставлення до книги було мірилом цивілізованості, інтелектуального й морального здоров'я нації і народів. Бібліотеки є ланцюгом у передачі розумової енергії, інформації від покоління...Непроста робота бібліотечного працівника: вона потребує освіти і знання людської психології.

    У царстві мудрості, історії і тиші

    Проходять Ваші весни і літа.

    Надворі вітер зелень віт колише, 

    А потім жовте листя обліта.

    На стелажах - дитячі сни казкові,

    І пристрасті, і муки, і пісні,

    І спалахи великої любові,

    І море знань, і сяйво муз, і сміх.

    І Ви самі неначе чарівниці,

    І зорі Вам спускаються до рук.

    І прилітають веснами жар-птиці,

    Щоб заступити долі від розлук,

    Щоб захистити від біди і болю,

    Щоб серце трепетало молоде.

    А що літа? Вам тих, що є, доволі.

    Лишайтесь в них.

    Хай розквіта Ваш день.

    Хай буде Вам у цім жорстокім світі

    Не одиноко, дорогі жінки,

    Хай Вам зоря надії вічно світить

    І моляться на Вас чоловіки.

 Міцного здоров'я Вам, шановні колеги! Щастя, миру, злагоди, достатку і віри у краще майбутнє України!

Літературна сторінка Голоб.

15 вересня в Голобській селищній бібліотеці-філії із молоддю селища була проведена година спілкування "Літературна сторінка Голоб".

Стань же окрасою цілого світу, наша свята Україно!

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

                   В.Сосюра.



     З нагоди Дня Незалежності і Дня Державного Прапора України в районному будинку культури смт.Голоб відбулися святкові урочистості. 

      У них взяли участь представники виконавчої і представницької влади району, органів місцевого самоврядування Ковельщини, депутати районної, сільських і селищних рад, керівники підприємств, установ, організацій, сільськогосподарських товариств, духовенство району.

      Після урочистого зібрання відбувся святковий концерт, на якому виступили учасники аматорського хору працівників культури , народного аматорського хору ветеранів війни та праці "Червона калина", танцювального колективу "Сонечко" та інші.

    Присутні переглянули книжкову виставку "Стань же окрасою цілого світу, наша свята Україно!", виставку вишиванок, які оформили працівники Голобської селищної бібліотеки-філії, та виставку  хлібобулочних виробів.

   

Фітобар "Рум'яночок" у бібліотеці.

    

            Що каже свіжих квітів жмуток?

                  Про що їх мова непроста?

                                 Д.Білоус        

     

       Квіти - постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у кімнаті, в полі, вони на вишитих рушниках, ними розмальовані стіни оселі, посуд. Засушеними їх кладуть за образи, з них роблять різні напої, відвари. Віддавна вони були для людини символом її почуттів, думок. Про них складали легенди, оповідання, їх оспівували у піснях і поемах...

    В глибоку давнину люди помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Багато дикорослих рослин, які застосовувались в народній медицині, полегшували страждання хворих, сприяли їх вилікуванню.

    Про квіти, їх дивовижні лікувальні властивості, про неземну красу розповідали на зустрічі у фітобарі "Рум'яночок" і бібліотекарі, і діти. Фітобар ("фіто" - рослина, "бар" - місце зустрічі) був створений при бібліотеці саме для того, щоб допомогти дітям зрозуміти мову квітів, розповісти про історію виникнення квітів в легендах, оповіданнях, піснях, про цілющу силу рослин, дати змогу  створити дітям свої поетичні твори, виховувати почуття прекрасного через сприйняття навколишньої природи.
    Вже відбулося кілька зустрічей, і кожна зустріч була присвячена іншій рослині. Ласували приємним напоєм з даної рослини, читали оповідання, легенди, вірші ( в тому числі, написані самими дітьми), здійснили прогулянку по парку. 

  В медові пахощі закуталися віти.

Спекотний місяць липнем нарекли.

Солодка млість розлита у повітрі,

КАНІКУЛИ зеніту досягли!!!

Їх імена зорею сяють.

     Все більше літ віддаляє нас від буремного часу Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Та в людській пам'яті назавжди залишиться безсмертний подвиг тих, хто захищав рідну землю, хто вів боротьбу з окупантами, хто визволяв край від німецько-фашистських загарбників.
     Волиняни першими відчули на собі жорстокий меч агресора. Фашисти встановили режим кривавого терору, насильства і свавілля. Територія області була включена до генерального округу Волині та Поділля із центром у Луцьку, і її розділено на 6 гебіткомісаріатів і 30 районних управ. Окупанти знищували цілі поселення. За роки війни на Волині було знищено майже 170 тисяч її жителів. Понад 30 тисяч волинських юнаків і дівчат були вивезені на рабську працю до Німеччини
     Жорстокий терор окупантів і волелюбність волинян спонукали масовий рух опору. Створювалися з 1941 року партизанські загони, підпільні групи.
     Про все це в Голобській селищній бібліотеці, на вечорі, присвяченому річниці визволення нашого краю від окупантів, розповіла завідуюча бібліотекою В.В.Січкар. Перед присутніми виступила голова Голобської ветеранської організації М.Ф.Янко. Вона поділилась спогадами про той грізний час, про те, як у числі інших голобчан була вивезена на рабську працю в Німеччину.Голова ветеранської організації з с.Велицьк Бедрунь Г. розповіла про жахливі роки війни і про страшний концтабір Освенцім.
    До підніжжя Обеліску Слави були покладені квіти.

Звучали в бібліотеці фронтові пісні у виконанні учасників хору "Червона калина" 

 Ветерани переглянули тематичну поличку "Нам пам'ять серця не дає спокою".

        Ми схиляємо голови перед славою фронтовиків, які зі зброєю в руках боронили нашу землю, наближали день свободи і незалежності України. Незабутній подвиг героїв, які не шкодували свого життя у жорстокій битві із ворогом, завжди буде для нас і прийдешніх поколінь взірцем любові до Батьківщини, яскравим прикладом самовідданого служіння своєму народові.
     Сьогодні, коли Україна впевнено утверджується у європейській і світовій співдружності як незалежна держава, особливо виразно постає велич та історичне значення подвигу воїнів-переможців, полеглих і живих, фронтовиків і трудівників тилу. Адже перемога над фашизмом дозволила наступним поколінням жити у власній державі.
   

Вітання.

        Івана Купала (Купайла) свято, яке відзначається в Україні в ніч на 7 липня. Історично цей день був днем літнього сонцевороту(сонцестояння), що збігався з Різдвом Івана Хрестителя. Ім'я ж святу дав Купало - язичницький бог земних плодів.
      Існують повір'я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з "іванівською" росою лікарськірослини мають особливу, надзвичайну силу. За народними легендами цілющі трави сіють русалки - потоплені дівчата, мавки,  -душі маленьких нехрещиних дітей та інші духи природи. Вони ж доглядають за зіллям і знають, як і коли його вживати.
     7 липня день Ангела отця нашого духовного протоірея Іоанна Торака, клірика Свято-Троїцького кафедрального собору.
     Парафіяни Голобського Свято-Георгіївського храму щиро вітають Вас, Отче Іоанне, з днем Ангела. Зичимо Вам міцного здоров'я, щастя, родинного затишку. Нехай завжди на життєвому шляху Вас супроводжують успіх та увага, зігрівають тепло людських сердець і любов рідних та близьких.
         Хай добрий Ангел береже повік
         Вогонь зорі, що долею зоветься,
         Життя, неначе вишитий рушник,
         Багрянцем калиновим усміхнеться.
    Злагоди, щастя ми бажаєм Вам, а для родини здоров'я усім. Хай Ваші добрі діла допомагають Вам. Ми вдячні Богу за милість, якою Ви наділили нас. Божого благословіння у Ваших нелегких пастирських трудах і низький уклін.