Доброта — це чутливе, дружнє ставлення до людей, привітність, ласка, прихильність. Таке визначення подається в тлумачному словникові української мови. Доброта — це ще й співчуття, щирість і щедрість людської душі і велика любов. Але добра людина з прихильністю і з любов’ю ставиться не лише до людей, а й до рослин і тварин. Адже всі ми — частинка живої природи. Всім однаково боляче, коли нас ударять, всім однаково образливо, коли нас принижують. Тому добра людина не образить, не принизить і не завдасть нікому болю. Недаремно ми наділені розумом, вміємо мислити, розуміти, говорити, співчувати, любити.

Добрим треба бути тому, що ми люди, а не звірі. Ми наділені розумом,
вміємо мислити, міркувати, вміємо мріяти і планувати своє життя, ми
вміємо говорити. У нас є мова, є слово, за допомогою якого ми
спілкуємося між собою і можемо успішно про все домовитися, не
застосовуючи сили. Люди мають здатність удосконалювати свій розум і
розвивати його. А тварини цього не можуть робити, вони не вміють
говорити і мислити, а живуть завдяки інстинктам. У світі тварин
виживають найсильніші, найспритніші, найвідважніші. І там такого
поняття, як доброта, немає. Доброта — це людська риса, здатність людини
творити добро іншим. І щоб жилось усім нам добре, у мирі і в злагоді,
спокійно і затишно, треба щохвилини, щоденно творити добро. Та, власне,
людина для того і приходить у світ, щоб творити добро.
Про все це говорилось в бібліотеці на літературній годині "Хай повнить серце доброта".
З чим порівняти нам добру людину?
З небом безмежним в погідную днину,
З сонцем, що сяє і всіх зігріває,
З ніжністю мами, що нас обнімає.
І з джерельцем, що дає до водиці
Спраглим вустам у жару притулиться,
З ніжним теплом і усмішкою тата,
І з вітерцем, що злітає крилато.
З хлібом духмяним, що з печі виймають,
З веснами ще, як сади зацвітають,
З чистими росами, ніжними квітами.
І з вечорами, що йдуть з оксамитами.
З теплим світанням, що ллє промінцями.
З чуйністю, ласкою й казкою мами.
Переглянули діти тематичну поличку "Людина починається з добра"
Доброта, як промінь сонця,
Що з’явився у імлі,
Пригорнувся до віконця
І розлився по землі.
Доброта, як ласка мами,
Віддає любов свою.
Ніжить серденько так само.
Як і пісенька в гаю.
Доброта, як щедрість літа, —
Радість, щастя і краса!
Як волошка серед жита.
Ще, як дощик і роса.
Пам’ятайте, любі діти,
Істина така проста!
Найцінніше в цілім світі —
Це любов і доброта.