Голобська селищна бібліотека

Найкращий читач бібліотеки - 2012

2012-03-13T05:59:00.109-07:00

Упродовж усього життя ми звертаємось до книжок. Батьки читали нам вірші, оповідання, казки, коли ми ще й говорити не вміли. З дитячих років книжка допомогала нам пізнати себе і зрозуміти світ, що нас оточує. Вона знайомила і продовжує знайомити з історією народу, рідної землі, таємницями природи і життя, найкращими зразками світової літератури. Книга допомагає у навчанні і самовихованні, збагачує знання, народжує мрії і вчить, як їх здійснити.

На черговому засіданні клубу любителів книги "Світлячок" вшановували її величність Книгу, величну, добру, мудру. Здійснили заочну мандрівку в сивочолу минувшину, говорили про першу бібліотеку Ярослава Мудрого,яка налічувала 950 томів, познайомились із постаттю легендарного Івана Федорова. Діти розказували вірші, прислів'я, приказки, загадки про книгу, розповідали про свої улюблені книжки. Кращим читачем 2011 року одностайно вибрали ученицю 6-б класу Воробей Ольгу. Дітям сподобалась її розповідь про улюблену книжку, її неповторні малюнки - відгуки на прочитані книги.

Активними читачами бібліотеки є і учень 7-А класу Голобської школи Доля Юрій, учениця 7-б класу Пастушок Вікторія, а також учениця 6-Б класу Давидяк Богдана.

Мій друже й супутнику,

Книго моя,

Завжди на дозвіллі,

Де ти - там і я!

Ми тебе не забули, Тарасе!

2012-03-09T03:18:00.003-08:00

Покоління поколінню
Про тебе розкаже.
І твоя, Кобзарю, слава
Не вмре, не поляже.

День народження і день смерті Тараса Шевченка стоять поряд - 9 і 10 березня. Між цими двома березневими днями - 47 років життя, яке стало славою і гордістю нашого народу, тріумфальним початком і вершинним досягненням нової української літератури.

Нині, як і щороку ми проводимо Шевченківські дні, аби не просто вшанувати пам'ять геніального поета, а й відчути його невмируще слово серцем. Мальовничу природу України, її роботящих і чистих душею людей Тарас полюбив ще змалечку, бо й сам був живою частиною того світу, в якому народився і виріс. У творах поета гомонить байрак, стогнуть гори-хвилі, над ставами зеленіють верби, виблискує сивий Дніпро, щебече соловейко. І все це - рідна земля. Шевченко не пише - він малює словами, будить в душах читачів почуття любові до рідного краю.

В бібліотеці було проведено вечір-портрет "Ми тебе не забули, Тарасе" для старшокласників. Діти познайомились із книжковою викладкою "У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна".

Подаруй матусі сонечко.

2012-03-06T07:32:00.103-08:00

    В бібліотеці зібрались діти, щоб визначити переможця конкурсу "Подаруй матусі сонечко".Діти виготовили яскраві прикраси у вигляді сонечок, щоб подарувати найдорожчій у світі людині - мамі.
     Мама - найдобріша, найтурботливіша людина в світі. Вона є втіленням ласки і доброти. Лебідонькою, сивою зозуленькою, голубкою, чайкою називали жінку-матір у піснях і легендах. Перше слово, яке вимовляє дитина - це слово"мама". Мама - найрідніша та найдорожча людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла - це книга життя, з якою ми вирушаємо в далекі світи. І перший усміх сонця, і перший "добридень" людям - це також від матері. Мамина книга життя... Вона про радощі і тривоги, про уміння творити правду і доброту. А серед усіх премудрощів материнської науки найперша - бути добрими і любити людей. Без цього ніхто не зможе піднятися на крилах своєї мрії. І скільки б не було нам років - п'ять чи п'ятдесят - нам завжди потрібна мамина ласка, мамина увага і руки. Кажуть: "Біля сонця - тепло, біля матері доброта". А доброта - це сонце, яке зігріває кожного своїми промінчиками.

   Ось такі чудові сонечка підготували наші маленькі користувачі на конкурс "Подаруй матусі сонечко"

     В районному будинку культури відбулись урочистості, присвячені святу усіх жінок, на якому були представлені конкурсні роботи "Подаруй матусі сонечко".

З наступаючим святом, дорогі жінки!

2012-03-04T07:33:00.001-08:00

Мабуть недарма є на світі троянди,

Їм місце знайдеться в саду, на веранді,

Як символ кохання, як символ надії,

Захоплюють, манять, занурюють в мрії.

Такі вони різні, такі досконалі,

Як символ розпусти, як символ моралі,

Ці квіти висловлюють вмить почуття,

Мінливі бажання, любов, каяття.

Їх колір про наміри вмить розповість,

Чи ніжність, чи біль, а можливо і злість.

Хоч вік їх короткий - та сутність безсмертна,

Водночас і звична, і безпрецедентна.

Краса їх чарує та змінює долю,

До меж насолоди, до крайності болю,

Шипів гострота, пелюсток оксамит,

Безмежжя чарівності й ніжності мить...

З першим днем весни!

2012-03-01T07:51:00.010-08:00

Весна прийшла.

Весна прийшла, примчала, прилетіла -

Ще краща, веселіша, як торік.

То променем в очах замерехтіла,

А то в сріблястий вскочила потік.

Стрімка, легка, із свіжими вітрами,

Та довгождана, мила, як завжди.

Майнула, як у казці, рукавами -

Прокинулись, задихали сади.

Біжать роки. Земля міняє шати

І рухається ніби все скоріш.

Красу життя так любо споглядати...

Чим старший вік, тим веснонька миліш.

Л. Ржегак

На арфі часу звучить її струна.

2012-02-26T07:48:00.006-08:00

До митців, що пережили свій час і їхні твори збагатили скарбницю духовної культури, належить наша землячка Леся Українка. Ім'я поетеси овіяне особливою всенародною любов'ю. Сама постать Лесі як людська особистість має колосальну притягальну силу, якусь магічну привабливість. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Великий поет України і жінка з трагічною долею, вона ввійшла в свідомість поколінь як символ незламності і боротьби.
До річниці з дня народження Лесі Українки в бібліотеці була проведена літературна година "На арфі часу звучить її струна". Користувачі ознайомились із викладкою творів Лесі Українки та літературою про життєвий і творчий шлях нашої видатної землячки.

Прозвучала поезія Лесі і вірші про неї. Один із них, поетичне слово Людмили Ржегак.(також нашої землячки) пропонуємо Вашій увазі:

У Лесинім саду.

Я була у Лесинім саду,

Чула шепіт трав й дерев столітніх.

Подумки й тепер по стежці йду

Повз шеренги хризонтем розквітлих.

Дуб кремезний пам'ять береже,

Білий дім зітхає серед ночі,

Тишу у окрузі стереже,

Тайни Лесі й помисли дівочі.

Тихо спить у роздумах ставок,

Верби ледь колишуть надвечір'я.

Наче в змові стовбур і листок -

Сторожують Косачів подвір'я.

Зупинився тут 20-й вік.

Хто лиш не листав його сторінки...

Та повік не змиє часу лік

Велич духу Лесі Українки.

Користувачі нашої бібліотеки вдячні Бібліомосту за подаровані комп'ютери. За допомогою Інтернету вони змогли подивитись відео про Лесю Українку, глибше познайомитись із життєвим та творчим шляхом поетеси.

Масляна в бібліотеці.

2012-02-24T04:24:00.011-08:00

Масляна - стародавнє слов'янське свято, що прийшло до нас з язичницької культури і збереглося після прийняття християнства. Церква включила Масляну в число своїх свят, назвавши його Сирним, або м'ясопустним тижнем, так як Масляна припадає на тиждень, що передує Великому посту.

Млинці є основним пригощанням і символом Масляної. Їх печуть кожен день з понеділка, але особливо багато з четверга по неділю. Традиція пекти млинці була на Русі ще з часів поклоніння язичницьким богам. Адже саме бога сонця Ярило закликали прогнати зиму, а круглий рум'яний млинець дуже схожий на літнє сонце.

Ми сьогодні грались і співали,

Свято Масляної веселої вітали.

А тепер вже, як годиться,

Можемо млинцями пригоститься.

З Масляною вітаємо
І поїсти млинців бажаємо
Від душі всім погуляти
І про Пост великий не забувати!

Увага, конкурс!

2012-02-21T06:52:00.007-08:00

Шановні діти, учні 2-5 класів, користувачі Голобської селищної бібліотеки!

Запрошуємо вас взяти участь у конкурсі "Подаруй матусі сонечко"

На конкурс приймаються різні роботи: аплікації, малюнки, вироби із соломки і паперу із зображенням сонця.

Виконані роботи приймаємо до 6.03.2012 року.

У вівторок, 6-го березня, о 16-й годині, чекаємо вас в бібліотеці, де будуть оголошені підсумки конкурсу!

Чудо-блог.

2012-02-17T05:59:00.016-08:00

Напередодні дня закоханих ми отримали віртуальну нагороду "Чудо-блог", якою нагородила нас Котляревка (блог Центральної міської бібліотеки ім. І.Котляревського. м. Ізмаїл), за що їм щиро вдячні. Тепер ми - "Чудо блог"

     Для того, щоб продовжити естафету, потрібно:
- Подякувати тому, хто нагородив і розмістити активне посилання на його блог.
- Розмістити на своєму блозі зображення нагороди.
- Передати естафету іншим цікавим блогам.
- Написати сім фактів про себе.
- Повідомити номінантів про нагороду в коментарях

   В свою чергу даруємо нагороду:

           Ковельська центральна районна бібліотека для дітей
          Поворська сільська бібліотека
           Любитівська сільська бібліотека
           Тернопільська БібліоМишка
           Бібліотечні посиденьки
           Берег дитинства
             Жизнь женщины-

А тепер сім фактів про себе:
         1. Бібліотека наша знаходиться в мальовничому селищі Голоби, за 30 кілометрів від районного центру Ковель, як написала вчителька-пенсіонер В.П.Коренга у своїй пісні:
                 "Мої Голоби - частка України,
                  Мої Голоби - рідная земля"
          2. Розташована бібліотека біля пам'ятки  архітектури, колишнього палацу Вільгів, який знаходиться у парку:
                 "Голобський парк. Квітують липи.
                  У білім мареві жасмин.
                  Ставок, б'ючись об берег, хлипа.
                  Гуркоче, стогне поруч млин", - так написала наша землячка, поетеса Людмила Ржегак у своєму вірші "Земля батьків"
          3. Давно колись, в післявоєнні часи, Голоби були районним центром, тому книжковий фонд   у нас великий, правда, сучасної літератури малувато, щоб задовольнити всі потреби наших користувачів.
          4.  Ми - романтики, любимо книги , поезію і любимо свою професію, стараємось зробити все, щоб користувачам у нас було комфортно.
          5. Вирощуваня квітів, кімнатних і на вулиці -  ще одне з наших захоплень.
          6. Дуже люблю випікати торти, рецептом одного з них хочу поділитись з вами:
                                                      Капроновий.
3 яйця, 1 склянка цукру, 0, 25 склянки молока, чайна ложка амонію(погасити в молоці), 1, 5 склянки борошна. Все добре збити і випікати на двох бляшках. Крем може бути масляний із згущеним молоком, а ще краще - сметанний(0, 5 літри сметани, 1 склянка цукру і пачечка ванільного цукру). Коржі перемазати, можна перекласти вишнями або бананом(так іще смачніше) і залити помадкою(3 ложки цукру, 3 ложки сметани, 2 ложки какао і 50 гр. масла. Кип'ятити до загустіння і полити торт). Смачного!
         7. Влітку любимо збирати ягоди і гриби. Якщо приїдете до нас у гості - пригостимо тортом, запашним чаєм із цілющих трав і смачним варенням.

Архип Тесленко - знавець життя і психології селян.

2012-02-17T05:43:00.000-08:00

В бібліотеці було проведено літературну годину"Архип Тесленко - знавець життя і психології селян", присвячену творчості відомого українського письменника, 130-річчя з дня народження якого ми відзначаємо. Архип Тесленко - одна із найтрагічніших постатей в українській літературі. І не лише тому, що безперестану борсався в тенетах бідняцького глухого села, поневірявся по судах, етапах, тюрмах, засланнях, захворів на туберкульоз, - і прожив коротке життя: усього 29 років. А ще й тому, що в силу багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин письменник обрав трагічне як засіб естетичного відтворення дійсності. На початку ХХ століття в своїй творчості він прагнув художньо осягнути процеси, що відбувалися на селі, і відображав у своїх творах стихійний, традиційний наймитський протест проти куркульства і дрібного чиновництва. В нескінчених сутичках з соціальною дійсністю, що кінчалися для нього, як правило, поразкою, А.Тесленко дедалі частіше схилявся до думки про страчене життя як протест проти цієї дійсності. Така філософія - наслідок життєвої практики саме наймитського прошарку українського села, який не мав перспективи, представники якого впереважній більшості були приречені на жалюгідне існування, і лише окремі ставали на шлях свідомої боротьби.

Значення твочості Архипа Тесленка полягає в тому, що він надзвичайно проникливо відобразив трагізм сільського життя, трагедію класового розшарування, поривання передових селян до чогось кращого, а ще краще - мрії про землю, волю, демократію і освіту.

Чи чуєш ти , світе, як сиво ридає каміння"

2012-02-16T04:11:00.001-08:00

           Все далі в історію відходить дата 15 лютого 1989 року, дата виведення радянських військ з Афганістану. Через пекло війни пройшло 2300 волин, 70 з них загинули, троє - зникли безвісти, ще 110 повернулися додому інвалідами.
      Ковельщина теж сплатила свою "данину" тій війні. 360 ковельчан брали участь у бойових діях на території Афганістану, 15 наших земляків заплатили за це своїм життям, двоє з них - Микола Банджа та Віктор Потапчук - із нашої селищної ради.
      Помилки тодішнього радянського керівництва, пов'язані з введенням військ в Афганістан, ні в якому разі не применшували честі і гідності радянських воїнів, які героїчно і самовіддано виконували свій військовий обов'язок у далекій країні, будучи впевненими в правильності поставлених завдань.
     Літопис афганської війни містить безліч прикладів героїзму військовослужбовців, які ми називаємо подвигом. Солдати і офіцери билися в Афганістані до останього патрона, часто - ціною власного життя рятуючи товаришів. Афганська війна висвітила і проявила найкращі людські риси, пов'язані з вірністю військовій присязі.
     В.В.Січкар розповіла про це в інформаційній годині "Чи чуєш ти, світе, як сиво ридає каміння?", яка була проведена в Голобській селищній бібліотеці 15 лютого.
     Віддаючи шану світлій пам'яті загиблих воїнів ми повинні зробити все, щоб більше жоден військовослужбовець України не перебував зі зброєю в руках за межами нашої держави.

Як довго ця війна тривала!

Ні, не забути нам її.

І постріл в спину з-за дувала,

І в горах спекотних боїв.

На сірому граніті дати,

Над трунами слова промов...

Ми довго будем пам'ятати

І вам забути не дамо.
В.Слапчук

У долі всіх людей є своє щастя.

2012-02-03T04:03:00.000-08:00

Доля - то Божа росинка,

В кожній своя таїна.

Моря людського сльозинка,

Жалю чутлива струна.

(Л.Ржегак)

      Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розуміти
чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину – це повинно бути у
характері кожної людини.
      Наша бібліотека приділяє велику увагу хворим дітям - нашим користувачам. Запрошуємо їх на масові заходи, вітаємо із святами. Серед них і 21-річна Катя Іванова, інвалід з дитинства.
      Дівчинка ніколи не падає духом. Любить читати книги, відвідує майже всі масові заходи в бібліотеці та в будинку культури. Віддає перевагу літературі про духовне життя України. Любить читати про відкриття нових церков, про чудотворні ікони. Дівчинка в інвалідному кріслі співає в церковному хорі. Вертеп і ялинку(на фото) в бібліотеці допомогла нам прикрасити Катя.

У Каті є багато друзів, але вона бажала б познайомитися і з іншими. Дівчина залишила нам номер свого телефону (0501391258). Якщо бажаєте поспілкуватись із Катею Івановою - телефонуйте їй.

Не кажіть про любов - докажіть,

Що ви любите тих, хто страждає,

Добрі справи нужденним робіть,

Цього ваше життя вимагає.

Вітаємо!

2012-01-25T02:47:00.000-08:00

Найщиріші побажання всім Тетянам, нашим користувачам та відвідувачам блогу! Прийміть вітання також і студенти!

У єдності сила народу!

2012-01-22T05:31:00.000-08:00

20 січня в районному будинку культури відбулись урочистості, присвячені Дню Соборності України. Бібліотекарі Голобської селищної бібліотеки оформили книжкову виставку "Хай буде вільна Україна, на всі віки, на всі часи", а також виставку вишиванок.

Новорічно-різдвяні канікули в бібліотеці:

2012-01-15T02:28:00.000-08:00

Огляд нових надходжень до бібліотеки (книг, періодики).

Діти вдячні "Бібліомосту" за подаровані комп'ютери.

Маска! Я тебе знаю!

Богдан Кропива та Іринка Палій завітали до бібліотеки.

Юна волонтер - Таня Матейко.

Світлана Войтюк подарувала бібліотеці чудову книгу "Стародавні єгиптяни" і кілька журналів.

Учениця 4-А класу Валя Носаль - частий гість бібліотеки.

А хто-хто там у різдвяній шопці?

Конкурс "Різдвяна зірка"

2012-01-15T01:28:00.000-08:00

На початку грудня 2011 року в бібліотеці було оголошено конкурс "Різдвяна зірка". Діти різних вікових категорій з задоволенням взяли участь у виготовлені зірок.
В різдвяно-новорічні свята відбуваються дива! Так і в нас. Всі учасники конкурсу стали переможцями!

Зимовий калейдоскоп.

2012-01-12T07:31:00.000-08:00

Знову користувачі Голобської селищної бібліотеки насолоджувались красою малюнків Олі Воробей, учениці 6-Б класу. На зимових канікулах, в комп'ютерній кімнаті, була організована виставка її робіт на тему : "Зимовий калейдоскоп". Малюнки юної художниці не залишили байдужими дітей і дорослих. Пропонуємо і вам помилуватись ними.

15 січня виставка робіт Олі Воробей була представлена в районному будинку культури.

З Новим роком! З Різдвом Христовим!

2011-12-29T04:59:00.000-08:00

Рік Новий - казковий час!

Хай здивує щастям Вас

Рік добра і рік кохання.

Тож приймайте привітання:

Будьте добрі та здорові,

Побажаємо любові,

Світла й радощів багато,

Щоб життя було, як свято!

Хай Новий рік з добром до Вас прийде,

Здоров’я, сміх і радість принесе,

Різдво з колядою хай завітає,

Щастям безмежним Вас благословляє!

Новорічно-різдвяні свята завітали до бібліотеки!

2011-12-28T07:25:00.000-08:00

Бібліоялинка "Поетичне слово Голоб" на абонементі.

Красуня-ялинка поселилась в комп'ютерній кімнаті.

Вся в сніжинках завітала до дітей ялинка.

Ялинка вогниками грає,

З Новим роком всіх вітає.

Ще одна бібліоялинка прибула до відділу читання і дозвілля дітей - "Прикрась ялинку своїми руками"( тут зібрані саморобки, виготовлені дітьми із журналів "Яблунька", "Пізнайко", "Ангелятко", "Ангеляткова наука" і "Малятко" на засіданні гуртка "Світлячок")

Зайчики, ведмедики, човник, паровоз.

У самій середині - Сивий Дід Мороз.

(Н.Забіла.)

Святий Отче, Миколай, до нас в гості завітай!

2011-12-20T02:02:00.005-08:00

19 грудня в бібліотеці було проведено годину спілкування"Святий Отче, Миколай, до нас в гості завітай". Бібліотекарі розповіли дітям про святого Миколая -Чудотворця, про історію виникнення свята в Україні, про те, як святий Миколай став покровителем дітей.
По Інтернету діти прослухали пісні про Миколая, познайомились, як в інших країнах святкують цей день.

Творчість наших земляків: Володимир Ганулич.

2011-12-09T08:03:00.000-08:00

Cело Погиньки розкинулось серед лісу пообіч траси Ковель-Луцьк. Тут живуть працьовиті мирні, добрі, спокійні люди. З діда-прадіда тут сіяли хліб, ростили дітей.

Ця сторона - хвилюючий спогад дитинства для уже немолодого Володимира Ганулича. Все тут знайоме. рідне, хвилююче. Це земля його батьків. Та й, власне, його земля. Тут пройшло його дитинство, незабутня юність. Це він садив цей ліс, колись давно, рівняючи рядочки сосенок, берізок.А нині... Незчувся - пролетіли роки. Шумить густий ліс.

І отой шум беріз і вічно зелених сосен і до болю рідна материнська пісня і тихе плесо і садочки, які так мило обнімають хати погиньчан і саме їх життя стане темою написання "Хуторянки". Це була перша книга нашого земляка, члена спілки письменників України В.Ганулича. Ще в далекому 1999 році, з дарчим підписом, подарував книгу бібліотеці сам автор.

Книга з роками зачитана. Наша читачка , Валентина Іванівна Остапчук , ділиться своїми враженнями про прочитану книгу:

"У повісті "Хуторянка" захоплює епізод, коли один з героїв Максим грав на скрипці останню свою лебедину музику, вкладаючи в неї всю свою душу і вміння, та так, що в іншого героя, малого Андрійка "від голих п'ят до коріння волосся" пройняла ця гра. Так повина сприймати будь-який вид мистецтва людина - звідси висновок. Щоб хотілось читати, бачити, слухати. А не так, як в деяких сучасних книжках наша калинова мова засмічена вульгаризмом.

В оповіданні "Чоррі" письменник виступає на захист пташок, цього будуть вчитися і читачі. А ще тут один з героїв через поганий вчинок одержує прізвисько Капловух, бо йому нам'яли добре вуха за те і він зарікся: боронь, Боже, нищити заради забави діло рук людських.

Герой іншого твору - Дарій - міський житель. Він іде вулицями і милується своєю роботою. Бо він творець, будівельник. В кожному будинку є частка його душі, яку він вклав в улюблену справу. Отже, лишив великий слід на землі на противагу тим новоспеченим панам, які нечесним шляхом "прихватизували" важливі об'єкти, ще й хизуються тим. Дарій кидає своєрідний виклик їм.

Книга навіває на роздуми читача: для чого він живе і що залишить після себе."

Книга поезій "Полотно" вийшла у 2005 році. Сплав любові і смутку, споглядання і одкровення для нинішнього, вболівання за долю майбутнього і роздумів про минувщину. Теплотою і ніжністю дихає поезія Володимира Ганулича в новій збірці.

А цьому році вийшла з друку нова книга автора - "Білий Камінчик Щастя". Роман-казка написана у захоплюючому пригодницькому стилі. Тут змальовується гармонія живого світу природи, що проявляється в одвічній боротьбі добра і зла.

Інша наша читачка, Лідія Володимирівна Гарлінська, колишня вчителька, яка у свій час навчала юного Володимира у Голобській школі, ділиться роздумами про прочитану роман-казку:

"Автор говорить про вічне призначення всього живого й сущого на Землі, про стремління до продовження свого роду і глибоку повагу до творчої праці. Зцілюються рани, допоки є мета.

Яке то щастя - жити у мирі і злагоді з усіма своїми ближніми. Журиться птиця, що "рідні діти недорослі в світах заблудились, а потім загубились( коли настане для батьків сива осінь).

У казковій формі - спортивні забави: чому назвали футбол, волейбол, гандбол, теніс.

Скрізь виділеним жирним шрифтом - мораль оповідання : ходити в гості завжди приємно - але тільки до собі рівних. Щастя - химерна штука, особливо коли його шукають у чужих широтах. Заставляє задуматись вислів : "бо залишити після себе Пісню дається не кожному"

Автор вірить, що настане Дім величний - Добра і Щастя Дім. Цього бажаємо і автору. Ще творити й творити і частіше зустрічатися із земляками"

Не вщухає біль у душах українців.

2011-11-28T06:53:00.000-08:00

В суботу, о 15-й годині в бібліотеці зібрались наші читачі, щоб вшанувати пам'ять жертв голодомору. Розпочала вечір завідуюча бібліотекою В.В.Січкар, яка надала слово В.І.Остапчук (Валентина Іванівна родом із Черкащини, пережила голод 1947 року). Цікаво і змістовно розповіла вона про ті трагічні роки.

Україна в 1932-1933 роках пережила Голодний Мор, який забрав життя мільйони українців. Жорстокість Голодомору полягає передусім у тому, що голод не був наслідком стихійного лиха, посухи або неврожаю, він став результатом навмисної політики більшовицького режиму. Шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільськогосподарської торгівлі, репресій супроти незгодних тоталітарна система створила для українців умови, які були несумісні з життям. Така політика більшовицького режиму - злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН про геноцид.

На родючих землях вимирали цілі села й хутори, доведені до божевілля люди доходили до крайностей, живі не встигали ховати мертвих, і їм на поміч приходили військові підрозділи.

Вісім місяців - від Покрови 1932 до Трійці 1933 року перетворили Україну на неозорий цвинтар. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня.

Священник місцевого храму, отець Андрій, відслужив панахиду по жертвам Голодомору.

Поділились своми думками про голод 1932-1933 років голова Голобської селищної ради С.В.Гарбарук та наша читачка, вчитель-пенсіонер Л.В.Гарлінська.

Директор районного будинку культури Григорій Тарасовський за допомогою проектора продемонстрував фільм про ті важкі, голодні роки.

Оглянули присутні і книжкову виставку " Голодні роки - 1932-1933" 

Запрошення.

2011-11-24T06:40:00.000-08:00

26 листопада, о 15-й годині, в читальному залі Голобської селищної бібліотеки відбудеться година скорботи "Не вщухає біль у душах українців". Запрошуємо до бібліотеки наших читачів, жителів селища, щоб разом запалити свічку пам'яті.

Зоря таланту Галини Орлівни.

2011-11-24T06:22:00.000-08:00

20 січня 1931 року з будинку "Слово", що на вулиці Червоних письменників, забрали Галину Іванівну Мневську-Поліщук (Орлівну).

Після нетривалого і неправедного "слідства" було встановлено її вину - "націоналістичний ухил".

Слідчі не особливо утруднювали себе аргументацією, доказами і нашвидку, сяк-так зліплена справа завершилась вироком - п'ять років заслання. Його здійснено було у липні того ж року. Так Галина Орлівна опинилась у Казахстані.

У далеких "степах Зауралля", ще за часів царизму, зносив покару і її кумир - Тарас Григорович Шевченко.( До речі, літературний псевдонім - Орлівна - бере свої витоки у творчості генія України та народному епосі)

Часи змінились. А це не могло приснитись навіть у найфантастичнішому сні: українські письменники знову на засланні. І висилають їх не "по высочайшему повелению", а стали вони, цвіт української нації, раптом - "вороги народу".

Але забудьмо на хвилину про ті жахливі часи і перенесемось у безжурне дитинство, безжурну юність Галини Мневської.

Народилась вона на чарівній Полтавщині в с.Каланденці, що побіля Лубен. Дитинство минуло в сім'ї сільської інтелігенції. Мати - народна вчителька, батько - службовець. Змалку дівчина кохалась у народній пісні, батьки прищепили їй любов до літератури. Початкову освіту здобувала вдома, а далі життєві стежки пролягли до Москви. Спогад юних літ: восени 1910 року в п'ятнадцятирічному віці їздила до Ясної Поляни на похорон Л.М.Толстого. З його могили привезла грудочку землі і зів'ялу хризонтему.

Пройдуть роки і в 1952 році Галина Іванівна напише свою автобіографію:

Перша світова війна. Вчитися у Москві стає дедалі важче, і в 1917 році Галина повертається на Україну. Продовжує вчитися в Києві на Вищих курсах.

Галина Орлівна - надзвичайно різностороння і дуже обдарована людина. Рано прокидається в ній акторський хист. Поступово театр займає усе вільне місце в її житті. Бурхливі роки громадянської війни, сповнене напруг і тривог життя. Усе це згодом знайде відбиток у її творчості. Перші навички датовані цими роками і місце їх написання - Київ.

Ішли роки. Робота у Вінницькому театрі, потім цілих п'ять років - Галичина. Виступає з мандрівними артистами. Як у калейдоскопі миготять провінційні містечка: Тернопіль, Броди, Бережани, Перемишль, Чортків, Теребовля. І як тиха пристань чудовий і неперевершений Львів. Чари древнього міста полонили її романтичну натуру.Тут виходять одна за одною її перші збірки.

Критики, зокрема Богдан Лепкий, схвально зустріли появу нової сили в українському письменництві. Літературне життя насичене, особливо в Харкові, куди вона уже з чоловіком і донькою переїхали жити. Спільна праця з П.Г.Тичиною, В.М.Сосюрою, П.Панчем, і (на жаль призабуті тепер імена) Варварою Чередниченко, Володимиром Юрезанським дало свої результати. В 1930 році виходить ряд творів, повістей. Письменниця реалістично змальовує непрості процеси, які відбуваються на селі. Це, звичайно, не всім подобається. Чим воно закінчилося - ми знаємо. Заслання в Актюбинськ. Саме тут вона познайомилась з Яковом Захаровичем Возним, котрий став її чоловіком, а доньці - батьком.

Пізніше, після звільнення, працює в Мартунській школі. Коли життя, здавалось, налагодилось - Галина Іванівна захворіла. Саме тоді приїзжає на батьківщину чоловіка і впритул знайомиться з чудовим Лесиним краєм. Зачарувала її наша волинська краса. Чуйний, добрий чоловік робив все, щоб покращити здоров'я. Операції в Ленінграді, лікування в Москві. Але все марно. Сім'я приїзжає в Голоби. Лікується в місцевій лікарні. Але 21 березня 1955 року перестало битися серце прекрасної людини, вчителя, актриси, письменниці Г.Мневської(Орлівни) Возної. Її прохання виконав Яків Захарович. Поховав на Голобському кладовищі і посадив калину, так хотіла покійна.

В селищі довго проживала племінниця Якова Захаровича, родина, які добре знали Галину Орлівну і завжди цікаво, охоче розповідали про неї. "Тоді ж не можна було говорити , що дружина дядька письменниця",- пояснювала Ганна Наумівна.

Цвіте калина, ронить свій цвіт на розкриту книгу, яка вибита на металевому обеліску.

З життєвим і творчим шляхом познайомили працівники бібліотеки учасників зустрічі, а також положили квіти пам'яті на могилу.

Вітаємо з Днем працівників сільського господарства!

2011-11-20T03:06:00.000-08:00

В районному будинку культури пройшли урочистості з нагоди Дня працівників сільського господарства.
Присутні оглянули виставку майстрів народної творчості, зокрема художні вишивки майстринь із смт.Голоб - Троць Людмили Прокопівни, Кочубей Людмили, а також чудові картини вишивальниці із с. Великий Порськ Дивогриць Олени.

Із задоволенням учасники заходу оглянули і експозиції агрофірм та переробних підприємств району.

Після урочистої частини відбувся концерт аматорських колективів та окремих виконавців району.

Увага! Конкурс!

2011-11-16T07:14:00.000-08:00

      Шановні користувачі Голобської селищної бібліотеки, учні 7-11 класів!
     Пропонуємо взяти участь у нових літературних конкурсах:

     " Ми - підлітки. Краще оповідання - 2011"

Учасники повинні виконати такі завдання:
      - написати творчу автобіографію;
      -написати власний літературний твір-оповідання або кілька оповідань на тему життя сучасних підлітків в Україні;
      -готові матеріали переслати на конкурс в електронному вигляді  на адресу MH-konkurs@ukr.net

      " Кращий переклад 2011"

   Учасники цього конкурсу повинні виконати такі завдання:
       -написати творчу автобіографію;
       -виконати переклад українською мовою одного із запропонованих текстів зарубіжних літературних творів англійською, французькою або німецькою мовами, які представлені організаторами в оригіналі;
       -готові матеріали переслати на конкурс в електронному вигляді на адресу    MH-konkurs@ukr.net

    Конкурси проводяться з 15 жовтня 2011 року по 15 лютого 2012 року.

      Детально про умови конкурсу можна дізнатися на сайті    Національної бібліотеки України для дітей за адресою: http://www.chl.kiev.ua

День української мови та писемності.

2011-11-09T07:52:00.000-08:00

                      Одна вона у нас така -
                     Уся співуча і дзвінка,
                     Уся плакуча і гримуча
                     Хоч без тернового вінка.
                                     Т.Г.Шевченко.
                   День української писемності та мови було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам'ять святого преподобного Нестора-літописця.
        Преподобний Нестор-літописець - киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Книжкова справа стала змістом його життя. Найвизначнішою працею Нестора-літописця є "Повість временних літ" - літописне зведення, складене у Києві на початку 12 століття, яка була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури.
    Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини 18-20 століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І.П.Котляревський, а основоположником - Т.Г.Шевченко.
    Ще Франсуа Вольтер писав, що чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. Щоб правильно розмовляти і писати, треба прагнути до удосконалення своїх знань, набутих раніше, а найголовніше - любити українську мову, яка є нетлінним скарбом століть, скарбом, що передається від покоління до покоління, об'єднує минуле і прийдешнє. Мова - живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба берегти цей нетлінний скарб, як писав відомий наш поет М.Рильський:
     Як парость виноградної лози,
     Плекайте мову.
     Пильно й ненастанно
     Політь бур'ян.
     Чистіша від сльози
     Вона хай буде.
     Вірно і слухняно
     Нехай вона щоразу служить вам,
     Хоч і живе своїм життям.
   У бібліотеці до свята було проведено ряд заходів : літературну годину "Мова -це стежка в майбутнє і пам'ять в минуле".

Оформлено тематичні полички - у відділі читання і дозвілля дітей - "Без мови рідної, юначе, народу нашого нема"

А в читальному залі бібліотеки - "Із слова починається людина, із мови починається мій рід".

За допомогою Інтернету провели вікторину "Мова моя українська, батьківська, материнська".

Покрова Пресвятої Богородиці.

2011-10-14T05:32:00.000-07:00

Одним із найшанованіших в Україні свят є Покрова Пресвятої Богородиці. Це свято відзначається 14 жовтня. Історія становлення свята пов’язана з видінням св. Андрія Юродивого та його учня св. Епіфана на початку Х століття у Константинополі, коли столицю Візантії оточили вороги. В Україні це свято також популярне і через національний характер, адже Богородицю вважали своєю покровителькою запорізькі козаки та Українська повстанська армія.

Щодо історії відзначення свята, то в час ворожої навали в храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховувалася Її риза, служили всенічну. Після закінчення богослужіння св. Андрій разом зі св. Епіфаном побачили, як від царських дверей йде світлом осяяна Богородиця у супроводі Св. Івана Христителя і св. Івана Богослова та великого хору Святих. Божа Мати, як побачили св. Андрій та св. Епіфан, підійшла до престола, довго молилася навколішки. Після цього, знявши зі своєї голови хустку-омофор (покров) — з грецької мафоріон — розпростерла її над народом, який був у церкві. Св. Андрій і Епіфан зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла, щоб рятувати місто. Невдовзі, як пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, після цього вороги й справді відступили.

У народі свято Покрови Пресвятої Богородиці ще називають Третя Пречиста. Цього дня в Україні також згадують події з національної історії. Адже Божу Матір (її називали у тому числі й Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. У Запорізькій Січі була церква Святої Покрови. У ній щороку всім козацтвом відзначали свято Покрови, у цей день козаки також обирали нового отамана. За народним переказом, після зруйнування Січі 1775 року козаки, які пішли за Дунай, взяли з собою й ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.
Козацьку традицію вшанування Покрови продовжили воїни УПА, обравши 14 жовтня днем заснування Української армії.

    В бібліотеці було проведено огляд літератури: "Козацькій славі жити у віках":

     1.Гуртовий Г. Волинь - край козацький:Історико-краєзнавчі нариси// Вид. друге, доповнене, уточнене.-Луцьк: Надстир'я, 2009.-388с.
        2. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т.-К.:Вид.дім "Києво-Могилянська академія", 2006.-800с.
        3.Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників: Монографія.-Львів: ЛА "Піраміда", 2007.-288с.
        4.Каляндрук Т.Таємниці бойових мистецтв України.-Львів: ЛА "Піраміда", 2007.-304с.
        5.Середюк О. Лицарі сонця:Історичний нарис.-Луцьк: Ініціал, 2006.-432с.
        6.Скальковський А.О. Історія Нової січі, або останього Коша Запорозького.-Дніпропетровськ: Січ, 1994.-678с.
       7.Реєнт О.П., Коляда І.А. Усі гетьмани України.- Харків: Фоліо, 2007.-415с.
        8.Халебський П. Україна - земля козаків: Подорожній щоденник.-К.:Укр.письменник; Ярославів Вал, 2008.-293с.
        9.Чухліб Т.В. Гетьмани і монархи.Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр.-К.: Арістей, 2005.-640с.
       10.Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення xvi-xviii ст.: У 2 кн.-К.: Грамота, 2007.-720с.
       11.Яворницький Д. Із української старовини: Наук.-худож. кн.: Для серед. та ст. шк. віку.-К.: Веселка, 2001.-176с.
       12.Хто такі козаки?//Позакл. час.- 2010.-№9.-с.115-117.
      13.Цікавинки козацького життя//Позакл.час.-2010.-№9.-с.118-120.

Нам душу гріє слово.

2011-09-28T02:54:00.001-07:00

Коли надходить вересень злотавий

Повільною ходою ідучи,

Шовкові пестить вруна і отави

І журавлі готуються в ключі...

Є.Плужник

Святкується День Віри, Надії, Любові та Всеукраїнський день бібліотек.

Бібліотеки - це духовні центри цивілізації, згустки людського інтелекту, націлені в майбуття. Одвіку ставлення до книги було мірилом цивілізованості, інтелектуального й морального здоров'я нації і народів. Бібліотеки є ланцюгом у передачі розумової енергії, інформації від покоління...Непроста робота бібліотечного працівника: вона потребує освіти і знання людської психології.

У царстві мудрості, історії і тиші

Проходять Ваші весни і літа.

Надворі вітер зелень віт колише,

А потім жовте листя обліта.

На стелажах - дитячі сни казкові,

І пристрасті, і муки, і пісні,

І спалахи великої любові,

І море знань, і сяйво муз, і сміх.

І Ви самі неначе чарівниці,

І зорі Вам спускаються до рук.

І прилітають веснами жар-птиці,

Щоб заступити долі від розлук,

Щоб захистити від біди і болю,

Щоб серце трепетало молоде.

А що літа? Вам тих, що є, доволі.

Лишайтесь в них.

Хай розквіта Ваш день.

Хай буде Вам у цім жорстокім світі

Не одиноко, дорогі жінки,

Хай Вам зоря надії вічно світить

І моляться на Вас чоловіки.

Міцного здоров'я Вам, шановні колеги! Щастя, миру, злагоди, достатку і віри у краще майбутнє України!

Літературна сторінка Голоб.

2011-09-15T08:08:00.000-07:00

15 вересня в Голобській селищній бібліотеці-філії із молоддю селища була проведена година спілкування "Літературна сторінка Голоб".

Стань же окрасою цілого світу, наша свята Україно!

2011-09-08T04:28:00.000-07:00

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

В.Сосюра.

З нагоди Дня Незалежності і Дня Державного Прапора України в районному будинку культури смт.Голоб відбулися святкові урочистості.

У них взяли участь представники виконавчої і представницької влади району, органів місцевого самоврядування Ковельщини, депутати районної, сільських і селищних рад, керівники підприємств, установ, організацій, сільськогосподарських товариств, духовенство району.

Після урочистого зібрання відбувся святковий концерт, на якому виступили учасники аматорського хору працівників культури , народного аматорського хору ветеранів війни та праці "Червона калина", танцювального колективу "Сонечко" та інші.

Присутні переглянули книжкову виставку "Стань же окрасою цілого світу, наша свята Україно!", виставку вишиванок, які оформили працівники Голобської селищної бібліотеки-філії, та виставку хлібобулочних виробів.

Фітобар "Рум'яночок" у бібліотеці.

2011-08-05T04:56:00.003-07:00

Що каже свіжих квітів жмуток?

Про що їх мова непроста?

Д.Білоус

Квіти - постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у кімнаті, в полі, вони на вишитих рушниках, ними розмальовані стіни оселі, посуд. Засушеними їх кладуть за образи, з них роблять різні напої, відвари. Віддавна вони були для людини символом її почуттів, думок. Про них складали легенди, оповідання, їх оспівували у піснях і поемах...

В глибоку давнину люди помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Багато дикорослих рослин, які застосовувались в народній медицині, полегшували страждання хворих, сприяли їх вилікуванню.

Про квіти, їх дивовижні лікувальні властивості, про неземну красу розповідали на зустрічі у фітобарі "Рум'яночок" і бібліотекарі, і діти. Фітобар ("фіто" - рослина, "бар" - місце зустрічі) був створений при бібліотеці саме для того, щоб допомогти дітям зрозуміти мову квітів, розповісти про історію виникнення квітів в легендах, оповіданнях, піснях, про цілющу силу рослин, дати змогу створити дітям свої поетичні твори, виховувати почуття прекрасного через сприйняття навколишньої природи.
Вже відбулося кілька зустрічей, і кожна зустріч була присвячена іншій рослині. Ласували приємним напоєм з даної рослини, читали оповідання, легенди, вірші ( в тому числі, написані самими дітьми), здійснили прогулянку по парку.

В медові пахощі закуталися віти.

Спекотний місяць липнем нарекли.

Солодка млість розлита у повітрі,

КАНІКУЛИ зеніту досягли!!!

Їх імена зорею сяють.

2011-07-22T03:49:00.000-07:00

     Все більше літ віддаляє нас від буремного часу Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Та в людській пам'яті назавжди залишиться безсмертний подвиг тих, хто захищав рідну землю, хто вів боротьбу з окупантами, хто визволяв край від німецько-фашистських загарбників.
     Волиняни першими відчули на собі жорстокий меч агресора. Фашисти встановили режим кривавого терору, насильства і свавілля. Територія області була включена до генерального округу Волині та Поділля із центром у Луцьку, і її розділено на 6 гебіткомісаріатів і 30 районних управ. Окупанти знищували цілі поселення. За роки війни на Волині було знищено майже 170 тисяч її жителів. Понад 30 тисяч волинських юнаків і дівчат були вивезені на рабську працю до Німеччини
     Жорстокий терор окупантів і волелюбність волинян спонукали масовий рух опору. Створювалися з 1941 року партизанські загони, підпільні групи.
     Про все це в Голобській селищній бібліотеці, на вечорі, присвяченому річниці визволення нашого краю від окупантів, розповіла завідуюча бібліотекою В.В.Січкар. Перед присутніми виступила голова Голобської ветеранської організації М.Ф.Янко. Вона поділилась спогадами про той грізний час, про те, як у числі інших голобчан була вивезена на рабську працю в Німеччину.Голова ветеранської організації з с.Велицьк Бедрунь Г. розповіла про жахливі роки війни і про страшний концтабір Освенцім.
    До підніжжя Обеліску Слави були покладені квіти.

Звучали в бібліотеці фронтові пісні у виконанні учасників хору "Червона калина"

Ветерани переглянули тематичну поличку "Нам пам'ять серця не дає спокою".

        Ми схиляємо голови перед славою фронтовиків, які зі зброєю в руках боронили нашу землю, наближали день свободи і незалежності України. Незабутній подвиг героїв, які не шкодували свого життя у жорстокій битві із ворогом, завжди буде для нас і прийдешніх поколінь взірцем любові до Батьківщини, яскравим прикладом самовідданого служіння своєму народові.
     Сьогодні, коли Україна впевнено утверджується у європейській і світовій співдружності як незалежна держава, особливо виразно постає велич та історичне значення подвигу воїнів-переможців, полеглих і живих, фронтовиків і трудівників тилу. Адже перемога над фашизмом дозволила наступним поколінням жити у власній державі.

Вітання.

2011-07-06T06:48:00.000-07:00

        Івана Купала (Купайла) свято, яке відзначається в Україні в ніч на 7 липня. Історично цей день був днем літнього сонцевороту(сонцестояння), що збігався з Різдвом Івана Хрестителя. Ім'я ж святу дав Купало - язичницький бог земних плодів.
      Існують повір'я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з "іванівською" росою лікарськірослини мають особливу, надзвичайну силу. За народними легендами цілющі трави сіють русалки - потоплені дівчата, мавки, -душі маленьких нехрещиних дітей та інші духи природи. Вони ж доглядають за зіллям і знають, як і коли його вживати.
     7 липня день Ангела отця нашого духовного протоірея Іоанна Торака, клірика Свято-Троїцького кафедрального собору.
     Парафіяни Голобського Свято-Георгіївського храму щиро вітають Вас, Отче Іоанне, з днем Ангела. Зичимо Вам міцного здоров'я, щастя, родинного затишку. Нехай завжди на життєвому шляху Вас супроводжують успіх та увага, зігрівають тепло людських сердець і любов рідних та близьких.
         Хай добрий Ангел береже повік
        Вогонь зорі, що долею зоветься,
         Життя, неначе вишитий рушник,
        Багрянцем калиновим усміхнеться.
    Злагоди, щастя ми бажаєм Вам, а для родини здоров'я усім. Хай Ваші добрі діла допомагають Вам. Ми вдячні Богу за милість, якою Ви наділили нас. Божого благословіння у Ваших нелегких пастирських трудах і низький уклін.

День скорботи.

2011-06-23T03:37:00.000-07:00

                                      Ще спала затуманена земля,
                                      А небо вже здригалося у злобі,
                                     Ніхто не знав, не відав звідкіля
                                     Летить війна з хрестами на собі...
       22 червня 1941 року розпочалася Велика Вітчизняна війна. Фашистські війська без оголошення війни почали бойові дії проти Радянського Союзу. О 4-й годині ранку на нашу землю, на серце нашої України - Київ, були скинуті бомби...
        В селищі Голоби, біля Обеліску Слави, відбувся мітинг-реквієм, приурочений 70-й річниці початку Великої Вітчизняної війни, на якому були присутні представники влади, жителі селища,ветерани війни і праці, солдатські вдови, працівники культури, медицини, освіти і інші. Ведучі - Алевтина Мірошникова та Василь Шевчук розкрили трагічну сторінку тих років.

На мітингу виступили - голова районної Ради П.Г.Якубук , заступник голови райдержадміністрації А.Д.Мигуля, селищний голова С.В.Гарбарук. Про той грізний час поділилася спогадами ветеран війни і праці М.Ф.Янко.

Хвилиною мовчання вшанували присутні всіх полеглих та померлих воїнів війни. Панахиду по загиблих в роки війни відправив настоятель Свято-Георгіївської церкви селища священник Петро.

До Обеліску Слави були покладені квіти любові і пам'яті від представників влади, жителів селища і від аматорів сцени району.

22 червня в Голобській селищній бібліотеці-філії відбувся вечір скорботи "Солдатські вдови - жінки мужності й любові", на який були запрошені вдови загиблих на війні та померлих ветеранів.

Солдатські вдови... Скільки їх, наших славних жінок, які одержали страшні повідомлення про смерть чоловіка, не вірили, чекали, виглядали тих, кого проводжали на війну з малими дітками на руках. Чекали і оберігали діточок своїх. Їм треба було скрізь встигнути : і в полі, і в домі. Ох і тяжка ж та доля вдовина. Вони і пшеницю жали, і біля молотарки снопи вергали, буряки на підводу кидали, солому скиртували, а бувало і в плуг впрягалися - коней і тракторів не було.
Про нелегку вдовину долю, про їх мужність і геройство розповіла завідуюча бібліотекою В.В.Січкар. Голова районної Ради П.Г.Якубук та заступник голови райдержадміністрації А.Д.Мигуля подякували жінкам за те, що вони на своїх тендітних плечах тримали фронт і рід людський у роки лихоліття, самотужки, без чоловічого плеча поставили дітей на ноги.

За допомогою комп'ютера присутні переглянули фільм про перезахоронення останків Героя Радянського Союзу Чічіко Бенделіані, який визволяв наші Голоби і загинув, був похований у братській могилі. Дочка Бенделіані, Джульєта, забрала прах батька на Батьківщину, в Грузію .

Була оформлена тематична поличка "Тих днів не змовкне слава", на якій виставили літературу про Велику Вітчизняну війну.

Трійця трьома святами багата : квітами, травами й рум'яним літом.

2011-06-10T07:40:00.000-07:00

    Трійця - це велике церковне свято, яке відзначають у 8 неділю після Пасхи. Через те, що це свято припадає на 50-й день після Пасхи, церква називає його ще П’ятидесятницею. Увібравши в себе багато рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, з традиціями яких вона частково злилася. Так, в українців Трійця злилася із Зеленими Святами.
Основа троїцької обрядності - культ рослинності, що в цей час починає розквітати. В Україні ще у ХYIII столітті до церкви приносили різні трави: зорю, м’яту, канупер тощо. У середину цих трав ставили потрійну свічку, що називалася Тройцею, яка повинна горіти протягом усієї обідні. Потім ці трави використовували як оберіг від різних хвороб, а троїцьку свічку давали в руки вмираючому.
   Зелені Свята перш за все - це свято перемагаючої весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження.
   Зеленими гілками і квітами на Трійцю прикрашають храми, церковні подвір'я і оселі, посипають долівку пахучою лепехою. Таким чином вшановують невмирущість життя і невичерпність його джерела.
               Спиває сонце срібні роси,
               Над лугом, мов косар, іде:
               Лягають покотом покоси,
               І пахне літо молоде.
               Господар у Зелені свята -
               Звичаєм давнім від століть
               Татарським зіллям і клечанням
                Свою оселю замаїть.
    Із святом Трійці Вас, шановні відвідувачі нашого блогу!

Хай сонцю і квітам всміхаються діти.

2011-06-03T01:50:00.000-07:00

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей, свято радості та одвічної надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край. У малечі не повинно бути нещасливого дитинства, і за це відповідаємо ми, дорослі. Тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати
одним із найголовніших наших обов'язків.
Працівники бібліотеки долучилися до свята, яке 1-го червня проходило в районному будинку культури і оформили книжкову виставку та виставку дитячих малюнків.

А в бібліотеці свято продовжилось...

"Захист дитинства у цілому світі -

Це місія честі, любові й добра.

Заради майбутнього треба нам жити -

Прекрасне і вічне нехай не вмира".- такими словами розпочала годину спілкування "Чарівний світ дитинства" бібліотекар Н.М.Журавська.

Надія Макарівна запросила дітей на вулицю, щоб взяли участь у конкурсі на кращий малюнок на асфальті.

Кращі роботи були відзначені призами.

"Роби добро - це батьків заповіт".

2011-06-01T08:07:00.000-07:00

   Під таким девізом в приміщенні Голобської бібліотеки-філії відбулося засідання круглого столу "Волонтерський рух на Ковельщині".
Волонтерський рух - це не нове в нашому житті. Але про те, що воно нам вкрай необхідне в сучасному нестабільному і соціально-нестійкому житті, свідчать факти. На нашому життєвому шляху зустрічається все : добро і зло, щастя і нещастя, радість і горе. Коли людина молода, здорова,вона самотужки подолає ці біди. А коли хвора, одинока - їй так потрібна допомога. Ось тут і приходять на допомогу волонтери.
   В роботі круглого столу взяли участь : заступник голови райдержадміністрації А.Д.Мигуля, голова обласного ветеранського центру Г.Морохова, завідуюча сектором по роботі з молоддю обласної організації ветеранів Л.Хорунжа.
   Під час засідання круглого столу свою думку висловили ветерани-волонтери та їх підопічні. Робота по обслуговуванню проводиться двома напрямками - "ветеран-ветерану" та " молодь - ветерану". По цьому питанню виступила завідуюча бібліотекою В.В.Січкар. Виступила також голова районного ветеранського центру "Пенсіонер" Г.І.Халепа, ветеран-волонтер В.І.Остапчук, а також від імені тих, хто потребує допомоги - М.Ф.Місюк.
   Була оформлена тематична поличка : "Волонтер - це почесно".

Голобська майстриня по художній вишивці волонтер Муха Г.І. спілкується із представниками від волонтерського обласного центру.

Волонтери в бібліотеці.

2011-05-20T07:31:00.000-07:00

У наших людей давно склалася традиція надавати безкорисливу допомогу хворим, інвалідам, одиноким або просто старим друзям і сусідам.
Такі вчинки є і в наш час, а людей, які безкорисливо допомагають іншим називають незвичним для нас ще словом "волонтери". А по нашому - доброчинці. Передусім це щирі душею, активні, добрі люди. До речі, що означає слово "волонтер", ми дізналися з Інтернету.(ВОЛОНТЕР(від фр. volonte - бажання, воля)
особистість, яка добровільно і безкорисливо бере участь у реалізації відповідних громадських ініціатив та починань (соціальна робота, культурно-просвітницька діяльність тощо.)

Такій професії не вчаться.

Вона прийшла до нас сама,

Бо волонтер приносить щастя

Бажає радості й добра.

Робота волонтерів багатограна : допомога по господарству, догляд за хворими, просто відвідування. Бо завжди :

             Людині потрібна доброта,
             Як птиці - небо, колосу - вода,
             Як цвіт рясний садам,
              Так і людині потрібна доброта.
    Та й "волонтерству" навчило нас саме життя. Погляньте навколо! Нас оточують ті, кому потрібна допомога. І нехай тим, хто несе безкорисливу допомогу підкаже серце, як змінити ставлення до людей, які залишились наодинці із своїми проблемами. Є люди, які все життя любили читати книги, газети, журнали, часто ходили до бібліотеки. Але пройшли роки, вони постаріли, і вже не взмозі прийти по улюблену книгу, або уже навіть прочитати не бачать, а так хотілося б... Тому і з'явилася нова форма взаємодопомоги ветеранам, пенсіонерам, інвалідам : носити книги, періодику додому тим, хто цього потребує. Бо ж іще М.Гоголь писав : "Нема більшого подвигу, ніж протягти руку нужденній людині".
    Відгукнулись і ветерани, і молодь. Налагодилась в бібліотеці робота двома напрямками : "ветеран - ветерану", "молодь - ветеранам".
              За віком різні і за станом,
              Та спільна риса нас єдна
              Людей, що роблять добру справу,
              Бо волонтерська це мета.
Для кращої організації цієї роботи працівники бібліотеки склали "картотеку волонтерів".Чимало наших читачів, колишніх вчителів, медиків, які і нині багато читають , слідкують за новинками літератури і раді поділитись прочитаним з іншими, або просто віднести книгу, як це робить В.І.Остапчук. Вона носить книги П.О.Щесюк, М.Ф.Місюк, Л.Ф.Шевчук.

Активними "волонтерами" є і діти, наші користувачі. Це - Матейко Таня, Ващук Віка, Танчак Каріна, Сорока Світлана, Горкавчук Сергій і інші.
            Ми молодь щира і завзята,
            Достатньо в серці є тепла,
            Щоб смуток в далечінь прогнати,
            Що ваші думи покрива.
            Надіються на нас бабусі,
            Ступивши на старий поріг,
            А ми, неначе справжні друзі,
            В біді не залишаєм їх.

Давайте ж засіємо поле

Зернятком людського тепла

Щоб жити усім нам без горя

У світлій " Країні добра".

Новинки художньої літератури.

2011-05-18T07:50:00.000-07:00

Шановні користувачі Голобської селищної бібліотеки-філії!
До бібліотеки надійшли нові книги українських сучасних письмеників :

Багряна А. Дивна така любов. Роман-соната.-К.:Нора-Друк, 2010.-208 с.ПК (Популярні Книжки)

Дія роману починаєтьсяу передмісті Києва. В родині сільського вчителя на Різдво народжується дівчинка Надійка. Під час важких пологівмати стає німою. Дівчинка росте відлюдькуватою, дивною. За це односельчани кажуть на неї "відьма". Випадкове знайомство з київським художником Нестором розкриває дивовижний Надійчин талант : вона переносить на чисте полотно свій різдвяний сон, і це - її найперший, найдивовижніший малярський витвір...

Вдовиченко Г. Тамдевін.Роман.- К.:Нора-друк, 2009.- 234 с. ПК( Популярні Книжки).

Дія роману відбувається у К;арпатах, неподалік від замку Гербуртів. Успішна українська художниця Анна, яка зробила кар'єру в Росії, їде у віпустку на запрошення колишньої однокурсниці у віддалене село поблизу старовинного замку, де можна легко загубитися у часі і просторі...

Горбунова В. Мрія про Маленьке життя. Роман.- К.: Нора-друк, 2010.- 200 с. ПК(Популярні Книжки).

    У романі "Мрія про Маленьке життя" ви знайдете любов і зневіру, відчай і надію, страшний вирок і відродження - все те, що переживає головна героїня, яка живе поруч з вами. Вона може бути вашою сусідкою або колегою, донькою чи невісткою.
    Відверта оповідь жінки, яка не скорилась обставинам. Щире зізнання в коханні до життя. Жіночий роман, який примушує замислитися над таїнством народження і смерті.


Дашвар Л. Мати все / Люко Дашвар.-Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2010.-336 с.

         Все життя Івета присвятила хворому синові Платонові. Старша дочка Ліда змушена, як і мати, доглядати за братом, жертвуючи всім. А мати вирішила купити сину живу ляльку, яка б задовольняла природні потреби юнака. Так у родині з'явилася Рая, і...Світло однієї любові розігнало морок іншої.
        Саме тепер Ліда дізналася, що Платон і сільське дівча не єдині маріонетки в руках Івети.

Дашвар Л. РАЙ.центр/ Люко Дашвар.- Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2010.-269 с.

Помешкання в центрі мегаполісу, навчання в престижному виші, роман з багатієм - для провінціала то межа успішності, ніби опинитись у центрі раю! Заради цього можна поступитися принципами, сховати гордість, збрехати...
Але чи є в тому раю - у брендовому одязі, у шикарних офісах та автівках представницького класу - безгрішні душі? Бо ті льки безгрішна душа зможе побачити двох вояків гетьмана Петра Дорошенка, які пробудилися через 340 років, щоб відшукати РАЙ.центр.

Жадан С. Ворошиловград: роман/ С.В.Жадан.- Харків: Фоліо, 2011.- 442 с.

   "Ворошиловград" - роман жорсткий. меланхолійний та реалістичний.
       Одного разу ти дізнаєшся, що твій брат зник у невідомому напрямку, приятелі займаються фінансовими аферами, а бізнес намагаються перекупити представники невідомих структур.
       Історії українського рейдерства присвячується.

      Костенко Л. Записки українського самашедшого: роман/ Л.Костенко.- К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011.-413 с.

Роман написано від імені35-річного київського програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної дезінформації і тотального вічуження він - заручник світових абсурдів - прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.

Лис В. Жінка для стіни.Роман.- Тернопіль: Богдан, 2010.- 184 с.

"Жінка для стіни" - яскравий зразок цікавого і динамічного психологічного детективу, сюжет якого тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Таємничі самозаймання будинку "крутого авторитета" і болючі пошуки добровільної жертви - "жінки для стіни" - це тільки початок, вершина айсберга, за якою - безодня душі темної і вершина - світлої.

Лис В. Століття Якова/передм. О.Забужко.- Харків: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2010.- 240 с.

Дія роману відбувається мовби в трьох площинах - протягом останнього столітнього року поліського селянина Якова, за п'ять років до того , коли він рятує наркоманку Оленку, яка забрела в його село, і протягом майже цілого двадцятого століття. Дитяче кохання, викрадення коханої, що сталачужою нареченою, служба у Війську Польському, кохання до польської шляхтянки, війна з німцями, полон і знову війна, велика і особливо трагічна українсько-польська різанина, драматичні повоєнні події - все це знову постає перед очима Якова. Людина, котра пережила своє століття, розмовляє з цвіркуном, що живе у його старій хаті, з коханою Зосею, яка для нього теж жива, чекає листів від порятованої ним Оленки і приїзду на столітній ювілей сина Артема.

Ликович І. Твоя дитинка. Роман.- К.:Нора-Друк, 2010.- 213 с. ПК (Популярні Книжки)

Непевненість в собі народжується через брак любові.

Чи зможе молода українка Ніна - героїня з нещадним минулим і трагічним дитинством - побудувати собор власної душі? Що для цього треба зробити -випробовувати ревнощами коханого, а потім втратити його? Поїхати світ за очі, щоб стати свідком чужого щастя? Потрапити на карнавал і, коли небо вибухне феєрверком, нарешті зрозуміти, що жити - добре?

Роман про любов і насильство, про сучасну Україну Німеччину, про таке суперечливе життя, а значить про нас самих...

Положій Є. По той бік пагорба.Роман.- К.: Нора-Друк, 2010.-208 с.ПК (Популярні Книжки

Сильний дорослий чоловік на прізвисько Вуж готується до найголовнішого у своєму житті двобою. Раптовий телефоний дзвінок, що пролунав у віденському готельному номері, відкидає головного героя на двадцять років назад, в юнацбку компанію, яка вирішувала свої підліткові проблеми на Пагорбі у маленькому українському селі. Чи можна виправити помилки юності і перемогти час? Чи життя готує новий нокаут? Разом з героєм Євгена Положія читач повертається на Пагорб підліткових мрій, кохання і зрад, шукаючи відповіді на вічні запитання.

Шкляр В.М. Залишенець.Чорний ворон.-Харків: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля, 2010.- 384 с.

Їх називали бандитами, розбійниками головорізами, й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам'яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеш, вони стріляли, вішали, палили, нищили - але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис :"Воля України, або смерть". Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони - залишенці - обрали собі смерть.

Запрошуємо до бібліотеки для ознайомлення з новою літературою!

"Будемо знайомі: їжачок Фося"

2011-05-18T03:21:00.000-07:00

Здійснити цікаву та захоплюючу подорож волинським краєм, пізнати казковий світ природи, більше дізнатися про домашніх та диких тварин, птахів разом з їжачком Фосею маленький читач зможе не лише гортаючи книжечку "Будемо знайомі : їжачок Фося", яку нещодавно отримала Голобська селищна бібліотека-філія, а й переглянувши фільм у п'яти серіях, кожна з яких має відзнаки на всеукраїнських фестивалях.
Запрошуємо юних користувачів до бібліотеки!

" І доброта, і теплота поєднанні у серці мами"

2011-05-16T02:30:00.000-07:00

                               У нашім раю на землі
                              Нічого кращого немає,
                               Як тая мати молодая
                               З своїм дитяточком малим.
    Ці слова вічні, як вічне слово "мати". Скільки спогадів і тепла, любові і радощів таїть воно. Бо це слово називає людину, яка завжди наймиліша, найкраща, найдобріша, найближча і ще тисячі най... І нині є СВЯТО МАТЕРІ!
                               Я часто ночами пригадую знов
                              Дитинства сполохану казку...
                              Спасибі Вам , мамо, за вірну любов,
                              І щедру, незмірану ласку.-
так розпочалась в бібліотеці година сімейного виховання, присвячена Дню Матері. Оформлена книжкова виставка "Моя сім'я, моя родина, в житті і долі України", на якій були представлені книги про найдорожчу в світі людину, про маму.  Ми щиро вітаємо усіх мам, здоров'я Вам, любі, великого материнського щастя, багато радості від дітей, а дітям - найбільше маминої ласки, любові. Нехай завжди для вас будуть мами тією незгасимою зіркою, яка все життя супроводжуватиме вас.

Радимо прочитати збірник віршів для дітей "Моїй матусі", яку ми нещодавно отримали в бібліотеку. У книзі зібрано тематичні твори українських і зарубіжних поетів. Збірочка дуже цікава, світла, пронизана ідеями збереження моральних цінностей : добра, милосердя, любові до ближніх, утвердження родинних традицій.

Моїй матусі: Двісті віршів для дітей/ Упорядкування Г.Кирпи.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2011.- 128 с

"Слава про подвиги Ваші в нашому серці живе!"

2011-05-10T06:01:00.000-07:00

       Сльоза зорі стоїть над обеліском,
       Сховавши клопоти людські і сни.
       Сьогодні треба поклонитись низько
       Усім-усім, хто не прийшов з війни.
Шістдесять шість років відділяє нас від того світлого, радісного дня, коли вперше святкували Перемогу у Великій Вічизняній війні. З кожним прожитим днем ми все більше віддаляємося від того героїчного і водночас трагічного часу. Але чим далі в минуле відходять дні найжорстокішої світової війни, тим величніше постає перед нами подвиг мужніх захисників та визволителів Вітчизни, тим повніше розкривається історична значимість здійсненого ними подвигу.

6 травня в районному будинку культури селища Голоби вшановували ветеранів району. З вітальними словами до присутніх звернулися : голова райдержадміністрації Іван Євдокимович Смітюх, голова районної Ради П.Якубук, військовий комісар Ковельщини В.Ф.Сущ, голова голобської ветеранської організації М.Ф.Янко, духовенство району. Вони привітали ветеранів Великої Вітчизняної війни, вдів, жителів селища із величним святом -Днем Перемоги і висловили слова вдячності ветеранам за їх незабутній подвиг, за мужність і героїзм.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблих та померлих ветеранів війни. Були покладені квіти, гірлянда Слави до Обеліску Слави та братньої могили в селищі Голоби.

Для ветеранів війни, всіх присутніх в залі відбувся святковий концерт за участю художніх колективів закладів культури Ковельського району.

Працівники Голобської селищної бібліотеки-філії організували книжкову виставку: "А ветерани, як в бою, у трудовому ще строю" та виставку дитячих малюнків.

      Голова облдержадміністрації Б.П.Клімчук вручає подяку ветерану війни Марфі Хом'як.

    9 травня в селищі Голоби відбувся мітинг.Жителів селища привітали : представник від райдержадміністрації, начальник відділу внутрішньої політики Н.В.Хом'як, селищний голова С.В.Гарбарук, голова Голобської ветеранської організації М.Ф.Янко, а також учні Голобської середньої школи.Відбувся святковий концерт для жителів селища, на якому виступили хор ветеранів війни і праці "Червона калина", тріо районного будинку культури у складі Людмили Клинової, Зіни Щесюк і Наталії Щур, викладачі музичної школи, танцювальний колектив районного будинку культури "Сонечко" та інші.
     До обеліска Слави і братньої могили були покладені квіти.
    В будинку ветеранів селищна Рада організувала для голобських ветеранів святковий обід із фронтовими 100 грамами.

Чорнобильська трагедія - біль України.

2011-04-27T04:49:00.000-07:00

Вік 20-й - ера неповторна,

Вік ракет, космічних кораблів...

Та лежить на ньому смуга чорна

Прип'ятських обпалених лісів.

Л.Ржегак.

Виповнюється сумна 25-а річниця Чорнобильської катастрофи. Біда, яка сталася вночі 26 квітня 1986 року неподалік старовинного містечка Чорнобиля, назавжди залишиться в пам'яті людей як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити й гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.
Серед ліквідаторів наслідків чорнобильського лиха були наші односельчани, працівники тодішньої ПМК-63. Їх було більше сорока, сміливих, відважних шоферів, механізаторів. На сьогодні їх - 35 (1 категорії-5 чоловік, 2 - 24 людини, 3 - 7 чоловік). Їх життя, здоров'я - під опікою держави, місцевої влади.
У день річниці їм кажуть щирі слова подяки за участь у боротьбі з національною трагедією. А в бібліотеці була оформлена книжкова виставка "Дзвони чорнобильські душу тривожать", папку газетних вирізок, діти підготували малюнки "Чорнобиль очима дітей".

Проходять роки... Після аварії на Чорнобильській АЕС минуло 25 років. А біль не вщухає, тривога не полишає людей... Бо наша совість після Чорнобиля не могла залишитися такою, як була. Такими словами було розпочато годину скорботи в нашій бібліотеці.

Хай стане мир міцніший у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль - попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.

Великодні грають дзвони.

2011-04-22T04:58:00.001-07:00

Великдень - радісне свято воскресіння Ісуса Христа. Три дні Великодня радіє все на небесах і на землі. В ці дні відкривається небо, і якщо у людини чисті, гарні думки, то Бог неодмінно почує їх і допоможе їх здійснити.

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і стомившись від турбот.

І підіймає волошкові очі

До віщих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Великдень всіх нас на гостину просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить,

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

Великодня ніч у Свято-Георгіївському храмі селища Голоби.

До Великодня у Голобській селищній бібліотеці-філії діти-читачі підготували і представили свої чудові роботи: писанки, малюнки, аплікації, вироби з бісеру:

Щиро вітаємо всіх із святом Великодня! Нехай це величне свято наповнить серце світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. Бажаємо Вам радості, здоров'я, добробуту і благополуччя.

Христос Воскрес!

"Не я б'ю, верба б'є..."

2011-04-17T07:42:00.000-07:00

   Вхід Господній в Єрусалим святкують в останню неділю перед Великоднем. За євангельською оповіддю. коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в'їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також пальмовим гіллям. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким зіллям стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям, тому в народі свято називають Вербною неділею. Святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним. Освячена верба має цілющу та очисну силу: відваром з неї лікувалися та вмивалися. Коли навесні вперше виганяли худобу на пасовисько, то брали освячені гілочки верби. щоб до тварин не чіплялася різна нечисть. У народній медицині її разом з цілющими травами використовують для лікування головного болю, гарячки та пропасниці.
Освячені гілочки верби залишали за образами, садили на городі. Вербовими гілочками розпалювали у печі. коли пекли паски. А хлопці й дівчата билися вербою. примовляючи:
    Не я б'ю, верба б'є,
    За тиждень - Великдень,
    Недалечко - червоне яєчко.
Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво, а також пшеничну паску, а подекуди й солодку сирну бабку. На страсний ( чистий) четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелях й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих духів. Тож для Вербної неділі характерні і народний дух, і народна символіка.
Вітаємо усіх користувачів та відвідувачів нашого блогу з цим особливим святом!

Народний гуморист і сатирик.

2011-04-05T04:24:00.000-07:00

     Є люди, які живуть і після смерті у своїх справах. Вони невмирущі, бо залишили після себе добрий слід. Таким був Михайло Хижко, що прославив рідний край поетичним словом. Його по праву називають волинським сміхотворцем. З-під пера сатирика вийшло чотири збірочки, одна - після смерті.
     Михайло Дмитрович розумів: сміх - це справа серйозна. Ось і став збирати живі іскриночки в народі. Слухав цікаві історії між людьми, щоб потім вони заграли всіма барвами в його сатиричних мініатюрах. Свідченням непересічних талантів була поява імені в антології "Українська байка". яка веде родовід жанру від Григорія Сковороди.
   Наш земляк притягував до себе людей багатим внутрішнім світом. Його твочою лабораторією було поле, купе вагона, школа, магазин. Байки, гуморески. фейлетони М.Хижка любили, передавали із вуст в вуста.
    В той час не було видання, чи то місцевого, чи республіканського, яке б не друкувало його творів.
    Михайло Хижко дуже любив дітей, бував в школі, дитсадку. Більше 20 загадок подарував дітям, а дитяча збірочка "Загадки з бабусиної грядки" стала для малечі улюбленою.
   Селищна бібліотека була його творчим місцем - він тут писав, друкував написане. Нині в бібліотеці зібрано весь творчий доробок поета-гумориста. Читачі люблять його книжки, вчителі використовують у проведенні літературних вечорів, ранків.
        З життєвим шляхом Михайла Хижка читачі знайомляться, гортаючи альбом. Тут є відгуки наших волинських поетів В.Простопчука, І.Чернецького, П.Маха.

Василь Гей, зокрема, присвятив такі слова: "У Голобах живе мудре, дотепне слово М.Хижка, яким продовжував кращі традиції українського гумору. А найголовніше - його слово звучить в устах дітей, яким у майбутньому творити добро для рідної землі".
4 квітня, в день народження поета-гумориста, в бібліотеці була проведена літературна година " Народний гуморист і сатирик", при підготовці до якої була оформлена книжкова виставка "Михайло Хижко: поет - гуморист". Запрошена в бібліотеку дочка М. Хижка, Валентина, прочитала кілька батькових гуморесок, поділилася із спогадами про батька.

        Про доброту, доброзичливість поета, який так багато зробив для людей, хочеться сказати словами самого Михайла Хижка:
                                                 Дозвольте всім міцно
                                               Потиснути руки,
                                               Зміцнілі в труді, золоті.
                                                 Хай приклад із Вас
                                                 Беруть діти і внуки,
                                                 Долають вершини круті.
                                                 Щоб небо над нами
                                                 Дзвеніло піснями -
                                                 Не вибухом атомних бомб,
                                                 Всіх щиро вітає,
                                                Всім щастя бажає
                                                Михайло Хижко із Голоб.

Світ прекрасного очима дітей.

2011-04-01T08:16:00.000-07:00

"Від простого до складного,

Від звичайного до незвичайного,

Від буденного до прекрасного..."

Дитячий абонемент бібліотеки вже давно став місцем виявлення юних талантів. У молодого покоління не вичерпується любов і прагнення до прекрасного. Своєю творчістю вони намагаються зробити життя більш яскравим, оптимістичним і різноманітним. З-під пензлика маленького художника народжується великий світ, світ дивовижної гармонії і чарівної краси, так, як у Воробей Олі, учениці 5-Б класу Голобської середньої школи. Протягом "Тижня дитячої книги" користувачі нашої бібліотеки насолоджувались красою малюнків Олі, адже в бібліотеці була організована виставка її малюнків. Воробей Оля є однією з кращих наших читачок, дуже багато читає. Малює дівчинка на різноманітну тематику, особливо багато є малюнків на прочитані книги. Вашій увазі пропонуємо одні із кращих її робіт.

Художнє плетіння з бісеру давнє, як світ. Його батьківщина - стародавній Єгипет, де з прозорого скла виготовляли штучні перлини, які арабською називалися "бусра", звідки й пішла його назва. Прикраси з бісеру полюбляла ще Клеопатра, давні греки й красуні Візантії.

В Україні бісер був відомий ще за часів Київської Русі. Ним оздоблювали предмети релігійного культу та речі для княжого двору.

Сучасні вироби з бісеру різноманітні за формою, мають простіші візерунки та кольорові поєднання, але, як і старовинні, вони чудові. Якщо митець має фантазію, то з бісеру можна зробити дивовижні своєю красою речі, як це зробили маленькі користувачі нашої бібліотеки - Лисюк Антоніна, учениця 2-Б класу та Сех Діана, учениця 3-Б класу. Дівчатка багато читають. самі пробують свої сили в написанні дитячих віршів, беруть активну участь в конкурсах малюнків, які організовує бібліотека.

Велику увагу бісероплетінню приділяють у Голобській середній школі. При школі діє гурток, яким вміло керує вчитель Щесюк Ірина Іванівна.

Антоніна і Діана часто ходять до бібліотеки. При допомозі Інтернету вони знаходять цікаві схеми для своїх робіт, які потім втілюють у вироби з бісеру. Пропонуємо подивитись ці роботи.

Вітання з ювілеєм.

2011-04-01T06:11:00.000-07:00

1 квітня з багатим урожаєм людської вдячності і шани, родинної любові та тепла 80 весну зустрічає Марко Олексійович Грабовський - ветеран війни і праці з Голоб, один із кращих читачів нашої бібліотеки.

Ювіляр - чуйний товариш, щедрий на добро колега, дбайливий господар, бере активну участь у громадському житті селища. Бог обдарував його талантом чудового співу. Нині Марко Олексійович - соліст ветеранського хору "Червона калина". Жоден масовий захід в бібліотеці не обходиться без дуету подружжя Грабовських і присутні завжди з захопленням їх зустрічають.

В клубі ветеранів війни і праці відбувся вечір-портрет, присвячений ювілею шановного Марка Олексійовича. Ювіляра прийшли привітати друзі, родичі, знайомі, колеги по хору "Червона калина". Тепло привітали Марка Олексійовича селищний голова Гарбарук С.В., голова районної ветеранської організації Січкар В.В., голова ветеранської організації Голоб - Янко М.Ф.

Хор ветеранів війни і праці "Червона калина", працівники районного будинку культури подарували Марку Олексійовичу пісенні вітання.

Зичимо міцного здоров'я, благополуччя і достатку, душевного затишку та щасливого довголіття. Нехай завжди Вас зігрівають тепло людських сердець, вірність друзів, любов ближніх, а кожен день буде мирним, радісним, щедрим на добро.

З ювілеєм Вас вітаєм,

Щоб стільки ж раз весна цвіла!

Сьогодні широ Вам бажаєм

Здоров', щастя і тепла!

Щоб шлях Ваш був таким широким,

Щоб мало було перешкод,

Щоб ювілей справляли сотий,

Не знали б Ви тяжких турбот!

Хай майбутня дорога життєва,

По якій ще судилось пройти,

Буде завжди для Вас щаслива,

Повна радості, Божої ласки й доброти.

Засідання клубу"Батьківські обереги"

2011-03-25T09:10:00.000-07:00

    Відбулось перше засідання молодіжного клубу за інтересами "Батьківські обереги", на якому була створена рада клубу, визначили мету і тематику роботи, розробили і затвердили план, склали девіз клубу:
       " О, рідна матінко - земля!
       Я хочу вишити красу твою земну.
       Краса душі хай виллється нитками,
       Те все хороше, що у житті було
       Червоним кольором, я вишию руками,
       Щоб наше покоління ожило."
Клуб сворили з метою відродити і зберегти народні традиції в галузі рукоділля, вишивки, проводити вечори, зустрічі з голобськими майстринями художньої вишивки, влаштовувати виставки вишиванок. Двері клубу відкриті для всіх, хто бажає опанувати мистецтвом вишивання, поділитись досвідом, талантом, знайти однодумців.
Українська вишивка, як душа, як краса землі нашої. І видно їх веселкові узори в білих українських хатах, і стеляться вони, як спориші на стежках, якими споконвіку ходив рід до роду і сонячно світяться у Дніпрі, як пречиста вічність нації.
Звернення до життєдайних джерел народного мистецтва, до збереження та оновлення всіх його видів- це усвідомлення свого родоводу, духовних традицій, відродження культури українського народу.

По Інтернету підшукали багато нових схем узорів, Переглянули виставки вишивок, подивились відео про узори і вишивальниць.

Світ поезії.

2011-03-22T09:24:00.000-07:00

З початком березневих канікул для школярів в бібліотеці стартував "Тиждень дитячого читання". 21 березня, саме в Всесвітній День поезії, відбулось засідання клубу "Світлячок", на якому зібрались юні шанувальники поезії та початківці творчого слова. Поезія юних авторів - цінне надбання, скарб нашої культури. На засіданні клубу читалися вірші учениці 6-го класу Кость Вікторії та учениць 3-го класу -Сех Діани, Янко Ані і Мігдаль Ані. Юні автори сплітають барвистий поетичний вінок самоцвітів квітучій Україні. Особливо сподобались дітям вірші Кость Віки. Вікторія прємно дивує загалом не властивою для сучасної юні мрійливістю, зосередженістю на творчості, якоюсь особливою просвітленістю натури, прагненням слова небуденного, образного, поетичного. Усе це, вочевидь,- від закоханості в рідний край та прагнення відкрити світові чистий світ своєї романтичної душі. Дівчинка не тільки пише вірші. Вона дуже гарно співає, малює. Всі можливі старти хоче взяти, аби досягнути в житті найбільших висот.

Чайки.

Чайки кружляють над морем.

Як їм не страшно.

Це ж можна упасти.
Це ж треба навчитись літати,
Щоб людей радувати.
Я б хотіла злетіти, як ті пташки,
Але, крил не має.
Та це ж не біда,
Бог подарував життя.
І треба жити,
І треба край свій рідний любити.

За допомогою Інтернету була проведена літературна вікторина "Чарівний світ поезії". Перед учасниками клубу "Світлячок" було поставлено завдання - хто назве більше сучасних дитячих поетів і їх твори. Було визначено переможця -Глущенко Аня з 5-б класу. Інтернет-центр став своєрідним вогником поезії авторів, творів яких не має в бібліотеці.

Продовжуємо рубрику "Творчість наших земляків". Сьогоднішня розповідь ще про одну нашу землячку, чудову поетесу - Людмилу Ржегак. Родом авторка з Волині, з благословенного Лесиного краю,

...де озера і волошки

квітнуть синьоокі...,

де вітри золотострунні

п'ють ранкові роси

і сережки заплітають

у вербові коси.

Більше шістдесяти років тому зі срібною медаллю закінчила Голобську школу Людмила Антонівна Ржегак, а от подальші роки і донині вона проживає в місті Червонограді Львівської області.

Я давно не була на Волині -

Плином літ ті стежки замело,

Де лежить у пахучій ліщині

Моє рідне, далеке село.

Любов до рідної землі, її краси. її історії, до життя є визначальними у творчості Л.Ржегак. З 1995 року Людмила Антонівна видала чотири збірки поезій ("Печальній пам'яті естамп", "Життя невпинна течія", "У вересневій заметілі", "Нитка Аріадни"), поему Князь і державець Галицьких земель", шість книжок для дітей, збірку "Минулих літ нетлінні сторінки". Є у поетеси історичні поеми, сонети, тріолети, легенди, вірші, покладені на музику, твори про геніальну Лесю Українку, Івана Франка, Тараса Шевченка та багато-багато інших. І немає їм ціни, пані Людмила залюблена в життя, йде до людей з відкритим серцем.

Її поезія хвилює, бадьорить, допомагає жити. Головне в віршах поетеси - тонке відчуття навколишнього світу, мрійлива і ніжна розмова з ним, задушевність, відвертість, які властиві людям доброзичливим, вразливим і сповненим любов'ю до тих, хто поруч.

Не забуває Людмила Ржегак і рідних Голоб. Приїзджає на зустрічі, вечори. Читає свої вірші в школі, в бібліотеці. Кілька своїх збірок, з дарчим підписом, Людмила Антонівна подарувала бібліотеці.

Земля батьків.

Півоній дух - п'янкий, солодкий,-

Неначе жалісний мотив,

У сяйві вечора короткім

Щемливий спомин робудив.

Голобський парк. Квітують липи.

У білім маренні жасмин.

Ставок, б'ючись об берег, хлипа.

Гуркоче, стогне поруч млин.

Повз верболіз біжить стежина,

Духмяні дзвоники пашать..

Земля батьків! Лиш ти єдина

Вливаєш в серце благодать.

Як образок, свята і чиста,

Снагою поїш крізь роки,

А одежина слів барвиста

Вплітається в віршів рядки.

На добре слово не скупіться.

На добре слово не скупіться,

Допоки матінка жива.

Прийдіть до неї, посміхніться -

Вона завжди. завжди права :

Коли за ручку вас водила,

Щоби синочок не упав,

Коли зростали ваші крила

І світ крутий в полон забрав.

Хай вам уже не мало літ,

Нехай на скронях сивина,

Та ви ж - її кохання плід.

Вона у вас всього одна...

А їй від вас так мало треба :

Всього краплиночку тепла,

Шматочок голубого неба,

Де з вами в купочці жила.

На добре слово нге скупіться -

Зніміть з її серденька муки.

Ви до землі їй поклоніться

І поцілуйте рідні руки.

" Тих днів не змовкне слава"

2011-03-16T08:55:00.000-07:00

                                                   Летять роки, немов лелеки,
                                                  Вже 21-й вік прийшов.
                                                  А ми пригадуєм далекі
                                                   Воєнні дні, щоразу, й знов...
    Торкнемося обпаленого безмежжя, скропленого животворною росою. Воістинно невичерпна тема Великої Вітчизняної війни. Ще раз пригадаймо той суворий час, спресований між датами 29 червня 1941 року і 16 березня 1944 року.
    Саме за тиждень після початку війни в Голоби вона прийшла чорним страхіттям жорстокості, терору, насильства.
    За роки війни фашисти нанесли великої шкоди, було награбовано багато народного добра, зруйновано і спалено 602 будинки. Тільки за 21 лютого 1944 року - спалено 48 будинків. Чорне крило війни торкнуло майже кожну домівку і залишило свій кривавий слід. 10147 жителів Голобського району було розстріляно під час окупації та замучено в концтаборах. Вивезено до Німеччини на каторжні роботи 479 чоловік, а з Голобського району більше тисячі.
     Природно, що місцеве населення не могло миритися зі злочиними діями загарбників. Вони мужньо встали на захист своєї Вітчизни. Уже в січні в селищі виникає антифашистська група, яку очолив Г.Ф. Мартинюк. За час боротьби група виросла в великий бойовий загін, який пізніше увійшов до складу партизанського об'єднання Героя Радянського Союзу А.Бринського.
     Ніколи в нашій пам'яті не згаснуть полум'яні роки страшної війни. Бо це частина нашої історії, наша гордість, наша біль. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали 290 голобчан, 148 із них назавжди залишились на полі бою. Їх імена вписані на обелісках України, Прибалтики, Польщі, Чехословаччини, Німеччини. Вони вписані і на нашому обеліску Слави, до якого голобчани носять квіти любові, шани, пам'яті.
      З такою інформацією на вечорі, присвяченому 67 річниці визволення селища від фашистських загарбників , виступила завідуюча Голобською бібліотекою-філією В.В.Січкар. Хвилиною мовчання присутні вшанували загиблих на фронтах і померлих у війні. Було запалено свічку пам'яті. Запрошених на вечір привітав селищний голова Гарбарук С.В., виступив ветеран війни, очевидець тих подій, Максимчук В.Н.. Всіх привітала голова голобської ветеранської організації Янко М.Ф.

Діти з місцевої школи у віршованій формі тепло привітали ветеранів війни.

Бібліотекарі оформили книжкову виставку " Тих днів не змовкне слава!"

     З допомогою школи, районного будинку культури, було використано слайди про участь голобчан у Великій Вітчизняній війні, про життя ветеранів у селищі, роботу по пропаганді воєнної пісні хору ветеранів "Червона калина".
     На закінчення вечора присутні переглянули фільм дочки Героя Радянського Союзу Ч.К.Бенделіані Джульєти "Про перезахоронення батька".
     Вітаємо всіх голобчан з днем визволення. Здоров'я, добра, щастя. миру вам, односельчани!