четвер, 26 лютого 2015 р.

Виряджала мати сина на війну.


     Ми вже друкували  вірш нашої читачки , волонтера, активної учасниці плетіння маскувальної сітки для воїнів АТО 75-річної Г. І. Халепи. І ось новий твір. Галина Іванівна написала пісню. 
***
Виряджала мати сина на війну,
Все благала Бога відвернуть біду.
А сина просила   - щодня ти молись,
Від вражої кулі, синку, бережись!
Плакала дружина з дітьми на руках,
І просила дуже – повернись назад.
Діточки стояли біля образків,
Ручки підіймали, сльози на щоках…
Повернися, тату, живим ти до нас,
Поведеш у школу мене в перший клас.
Щоб ми всі раділи і в мирі жили,
Україну неньку щиро берегли.
Перемога буде, ти вернись живим,
Таткові здоров’я  в Бога вимолим.
І будемо разом ми в любові жить,
Та в Бога здоров’я для усіх просить.

пʼятницю, 20 лютого 2015 р.

Подаруй частинку серця воїну.


   Спільними зусиллями жителів селища: волонтерів, читачів бібліотеки, учнів Голобської школи закінчили плести маскувальну сітку для воїнів АТО.  І разом із теплими речами, в'язаними шкарпетками, листівками-оберегами відправили для захисників Вітчизни.  Учні  3-А класу   підготували солдатам малюнки, написали листи з побажанням швидкого повернення додому з Перемогою. Жителька селища Г.І.Халепа  та учні 3-А класу Владислав Кашуба  і Олександра Воліневич присвятили воїнам поетичні рядки.
 


***
У Голобах, що в нас на Волині,
Не лягали жінки спочивать,
Бо шкарпетки і сітки в'язали,
Щоб солдатам в АТО їх послать.
Материнську любов укладали,
Щоб зігріти синів у бою.
"Бережіть себе, любі солдати",  -
Я щовечора Бога молю.
Молимося всі до півночі,
Щоб вернулись живими до нас.
Дочекаємось! Буде Перемога!
І настане спокійний в нас час.
Дочекаємось! Буде Перемога!
Прийде з ніжним подихом весни.
Щоб матуся вже більш не журилась,
І ми в мирі й любові жили.
Просим Бога, щоб наші солдати,
Повернулись додому живі.
Україна нарешті проснулась,
Ми не хочемо більше війни!
Г.І.Халепа. 75 років 
***
Ми за мир!
Ну що, здається, слово "мир" ?
Всього три літери у складі.
Душа немов летить до зір,
Бажаючи, щоб всі жили у ладі.
Сьогодні дуже важкий час.
Зі Сходу ворог наступає.
Помилуй, Боже милий, нас
Хай спокій серед нас засяє.
Хай вороги всі відійдуть,
Залишать нам всю Україну.
Хвороби й сльози пропрадуть,
І будем жити знов єдино.
Нехай зруйновані міста
Знов розцвітуть під небесами.
Свобода, спокій, мир і лад
Оселяться навіки поміж нами!
Олександра Воліневич   3-А клас
***
Мрія.
Є в мене мрія одна - 
Скоріш би скінчилась війна.
Щоб сонечко ясно світило,
Нікому ніщо не боліло.
Щоб мама і тато всміхались
І більше війни не боялись.
А я був хороша людина
І вільна завжди Україна!
Владислав Кашуба   3-А клас


середу, 18 лютого 2015 р.

Всеволод Нестайко - класик сучасної української дитячої літератури.


     До 85-річчя від  дня народження класика сучасної  української дитячої літератури Всеволода Зіновійовича Нестайка в Голобській селищній бібліотеці було проведено літературну годину "Я все життя писав саме для дітей".  Для багатьох українців його “Тореадори з Васюківки” стала улюбленою книжкою дитинства. Найяскравіших моментів оповідання, коли герої книжки Ява і Павлуша вирішили стати тореадорами і приборкали корову на ім’я Контрибуція.Всеволод Нестайко народився 30 січня 1930 року в Бердичеві, Житомирської області. Дитинство у майбутнього письменника було непростим – коли йому було лише три роки, в концтаборі загинув його батько. Після цього родина переїхала до Києва. Коли Всеволоду виповнилося 11 років, почалася війна.Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі Всеволод Нестайко засвідчив виданням близько сорока книжок оповідань, казок, повістей і п’єс. І всі свої твори він намагався писати якомога веселіше. Але чи не з найбільшою насолодою, як Всеволод Зіновійович зізнавався сам, він писав про пригоди Яви і Павлуші. Все почалося з двох оповідань – “Пригода в кукурудзі” і “Тореадори з Васюківки”, які були надруковані 1963 року. Хлопці виявилися такими меткими й непосидючими, і так сподобались читачам, що за рік з’явилася повість “Пригоди Робінзона Кукурузо”. В 1966 році вийшла друга повість про двох бешкетників “Незнайомець з тринадцятої квартири”. І, нарешті, — повість “Таємниця трьох невідомих”, що й склали разом роман-трилогію “Тореадори з Васюківки”.
  За творами Всеволода Зіновійовича знято кілька фільмів, роботи письменника перекладені  двадцятьма мовами.

Зокрема, кінострічка “Тореадори з Васюківки” отримала гран-прі кінофестивалю в Мюнхені (1968), а саму трилогію у 1979 році за рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури  внесено до Особливого почесного списку Г. Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

  Пам’ять про цього великого майстра слова житиме разом з його творами, які даруватимуть радість новим і новим поколінням українців.
 

 

Твори:
Тореадори з Васюківки (1963).
"В Країні Сонячних Зайчиків" (трилогія) (1994).
"Шурка і Шурко" (1956) — збірка оповідань.
"Це було в Києві" (1957) — збірка оповідань.
"Марсіанський жених" (1968) — п'єса.
"Робінзон Кукурузо" (1970) — п'єса.
"Вітька Магеллан" (1975) — п'єса.
"Олексій, Веселесик і Жарт-птиця" (1975) — повість-казка.
"Одиниця з обманом" (1976) — повість.
"Пригоди Грицька Половинки" (1978) — повість.
"Пригоди журавлика" (1979) — повість.
"Незвичайні пригоди у лісовій школі" (1981) — повість.
"Загадка старого клоуна" (1982) — повість-казка.
"Пересадка серця" (1983) — п'єса.
"Чудеса в Гарбузянах" (1984) — повість.
"П'ятірка з хвостиком" (1985) — повість.
"Таємниця Віті Зайчика" (1986) — повість.
"Скринька з секретом" (1987) — повість.
"Слідство триває" (1989) — збірка п'єс.
"Таємничий голос за спиною" (1990) — збірка детективів.
"Казкові пригоди Грайлика" (1994) — повість.
"Чорлі" (1995) — повість-казка.
"Ковалі Щастя, або Новорічний детектив" (~2003) — детективна казка.
"Чарівні окуляри" (2006) — повість-казка.
"Найновіші пригоди Косі Вуханя та Колька Колючки" (2009) — продовження повісті.
"Дивовижні пригоди незвичайної принцеси" (2010).

четвер, 12 лютого 2015 р.

Маскувальна сітка для армії.

   Волонтери селища Голоби  долучились до Всеукраїнської акції "Маскувальна сітка для армії". Ініціатива належить самим бібліотекарям. Та й місце для плетіння відвели в читальному залі бібліотеки. Проте уже з перших днів до плетіння долучилися селищні волонтери, пенсіонери.  Вони і приносять тканину для плетіння. Робота іде жваво - одні нарізають відповідні смужки, інші їх заплітають.
   До спільного плетіння маскувальної сітки долучились учні школи, на чолі з вчителем І.М.Крохмальною.

 Працюють всі під девізом: "Допомога солдатам - захисникам рідної України, котрі захищають нас і бережуть мир".  Так, це мало, що ми можемо зробити, але кожну стрічку, кожен вузлик ми в'яжемо щиро і з любов'ю. Нехай це допоможе їм там, на війні.
   Допомогти плести маскувальну сітку може кожний, та і в домі кожного є тканини, одяг, який уже не потрібний, а в роботі пригодиться. Тож запрошуємо всіх бажаючих допомогти в такий спосіб нашій армії!