Горить свіча, і випікає серце її вогонь,
І серце скапує сльозами в пригорщу долонь...
Нема від серця сліду - тільки світло -
Яскраве й тепле, наче подих свічки...
Горить свіча...А може то Душа?
Багато
трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, ніж голод
30-х років, історія України не знає. Його причини досі остаточно не
з'ясовані. Одні вважають, що голод був спланований Сталіним та його
спільниками заздалегідь, щоб винищити українське селянство, в якому
вбачали оплот націоналізму та приватновласницької психології. Інші
доводять, що це був наслідок безтямної політики добування коштів на
індустріалізацію, коли доля селян просто не бралася до уваги. Очевидно
одне - голод в Україні виник не внаслідок стихійного лиха, а був
організований штучно.
В бібліотеці зібрались представники місцевої влади, жителі селища на Годину Скорботи, щоб вшанувати пам'ять жертв голодомору та запалити Свічу Пам'яті.
Чорна хмара Вкраїну накрила,
То 33-й засмучений рік.
Що люди мали - влада забрала,
Щоб люд вижить не зміг....
То ж хай свіча горить на підвіконні,
І хліб святий на стіл ви покладіть.
І помолімось ми за них сьогодні,
За тих, хто повмирав в тяжкий 33-й рік!
Виступив перед присутніми селищний голова С.В.Гарбарук.
Отець Андрій відслужив панахиду по померлим у страшні голодні роки.
За допомогою комп'ютера учасники заходу переглянули фільм про Голодомор 1932-1933 років.
Була оформлена книжкова викладка літератури "Голодні роки 1932-1933 роки"
Бібліотекар зробила перегляд літератури "Людської пам'яті мости"
