неділю, 30 вересня 2012 р.

З святом, шановні колеги!

 
Ви сіячі.
Ви сіячі, і ваше поле - книги,
В них стиглі зерна мудрості лежать.
Вони мовчать, як мармурові криги,
Та в них - думок цілющих благодать.

Ви трударі, і ваш набуток - слово,
Яке віки горить, та не згора.
Воно людського досвіту основа, 
Хоча злітає з кінчика пера.

Ви скарбники, і ваші скарби - свічі,
Що сяють людям і добро несуть.
Вони незрячим відкривають вічі
І по житті, як компаси, ведуть.

Щасливі ви, бо з музами зріднились,
Бо з ними йдете разом в майбуття.
У друзях вірних ви не помилились -
Пізнали глибину і сенс життя.
Л.Ржегак

 
 

пʼятницю, 21 вересня 2012 р.

"Кобзар" - фронтовик.

     Ще і ще раз переконуємось - наші дописи читають і людям вони подобаються. Нещодавно до бібліотеки надійшов лист із м.Києва, від заслуженого працівника культури Портянка Володимира Костянтиновича. Він прочитав дописи -" У кожній думі Кобзаря живе могутня Україна" та " Ми тебе не забули, Тарасе!" і прислав нам унікальну книгу - "Кобзаря" Т. Г. Шевченка. Ось уривки із його листа:
      "...До 65 річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні мені за допомогою друзів удалось перевидати унікальний "Кобзар" Тараса Шевченка, який було видано у 1942 році. Я називаю його фронтовиком. Ось його я Вам і надсилаю.
       Про " Кобзарі"-фронтовики Ви можете прочитати в Інтернеті. "Кобзарі" виходили також  у 1943 і 1944 роках. Є багато свідчень і віршів про те, як він воював за Україну"

    Передмову до цієї збірки "Гнів Шевченка" написав незабутній Павло Тичина. Читаємо уривок із передмови:
     "...В численних листах червоноармійців(не лише українців!) - в листах, що надходять до Спілки Письменників, до наших редакцій, до Академії Наук, - є одне прохання, що без кінця повторюється, прохання надіслати "Кобзар" Шевченка на фронт. Так гнівне слово Тарасове допомагає нам сьогодні і духовною зброєю своєю в боротьбі проти німецьких загарбників. І ми, разом з своїм поетом, ще голосніше підносимо сьогодні його клич бойовий: "Нехай ворог гине!"
    Післямову "Кобзар"-фронтовик" написав сам Володимир Портянко:
    "...Фототипічне видання унікального примірника"Кобзаря" - подарунок ветеранам Великої Вітчизняної війни, їх онукам і правнукам, всім тим, хто шанує творчість Великого Кобзаря"